50

Завдання 1. Дати визначення гострого ларингіту.

1.

Порушення цілості судин слизової оболонки носа.

2.

Запалення слизової оболонки гортані.

3.

Запалення слизової оболонки бронхів.

4.

Запалення слизової оболонки носа.

5.

Тривале запалення оболонки бронхів, що супроводжується гіперсекрецією слизових залоз.

50

Завдання 2. Єтіологія та патогенез гострого бронхіту.

1.

Гостре захворювання виникає при несприятливих температурних умовах в тваринницьких приміщеннях - низька температура, підвищена вологість, насичення повітря аміаком та іншими шкідливими газами. Вторинне - спостерігаються при миті, зараженнях личинками носового овода.

2.

Виникає внаслідок механічного пошкодження судин додаткових пазух слизової оболонки носа та гортані сторонніми предметами, при необережному введенні зонда, укусах паразитів, а також при деяких інфекційних хворобах.

3.

Важлива роль у виникненні і розвитку захворювання належить мікроорганізмам, які є у верхніх дихальних шляхах і проявляють свою патогенну дію при пониженні резистентності організму внаслідок різкого охолодження. Переохолодження тварин, підвищена вологість в тваринницьких приміщеннях, особливо при низьких температурах - одна із головних причин виникнення захворювання. Вторинна хвороба може розвиватись при хворобах серця, нирок, мікозах.

4.

Виникає внаслідок вдихання тваринами холодного і насиченого аміаком і сірководнем повітрям.

5.

В більшості випадків захворювання виникає внаслідок несвоєчасного і несистематичного лікування попередньої хвороби, тривалого перебування тварин в несприятливих умовах утримання та неповноцінної їх годівлі.

75

Завдання 3. Симптоми кровотечі з носа.

1.

Коні на початку хвороби фиркають, рогата худоба облизує губи та носові отвори, собаки і вівці трясуть головою, пирхають, чухають ніс об землю, навколишні предмети і кінцівки, спостерігається спочатку витікання серозного, а потім серозно-гнійного ексудату з носа. Підщелепні лімфатичні вузли збільшенні, болючі, гарячі. Розвивається кон’юнктивіт з виразною слезотечею, світлобоязнь.

2.

Витікання крові краплями, струмочком або випадання згустків крові. Може бути одностороннє або двостороннє з домішками корму, бульбашками повітря, у тварин спостерігається блідість слизових оболонок і може наступити шок.

3.

Хвороба триває місяцями і навіть роками. Більш виразні симптоми: кашель, витікання ексудату з носа, підвищення температури - спостерігаються при стійловому утриманні тварин, неповноцінній годівлі, на пасовищі, в таборах при добрій годівлі та утриманні загальний стан поліпшується, підвищується вгодованість і поступово зникають ознаки хвороб.

4.

Незначне підвищення температури, дещо тяжке ковтання, підвищення кахлевого рефлексу при натискуванні на гортань або перше кільце трахеї. Характерними ознаками є зміна голосу, прискорене дихання, хрипи у вигляді свисту, шуми в трахеї.

5.

Підвищення загальної температури тіла тварини, а в зв’язку з цим погіршення або відсутність апетиту, загальна слабість організму. Одночасно з цим з’являються характерні симптоми: прискорене дихання, задишка, болючий кашель, вологі і крупно пузирчасті хрипи. При кашлі появляється витікання з носа гною.

75

Завдання 4. Діагноз ларингіту.

1.

Витікання ексудату з носа, або підвищення загальної температури тіла.

2.

Беруть до уваги дані ларингоскопії, болісність гортані при пальпації, хрипи у вигляді свисту, тяжке ковтання

3.

Необхідно встановити звідки витікає кров.

4.

Кашель, витікання ексудату з носа, хрипи при підвищенні загальної температури тіла.

5.

Хвороба триває довгий час, а симптоми захворювання розвиваються в залежності від умов догляду, годівлі та утримання.

100

Завдання 4. Лікування – ларингіту.

1.

Усунути причину, що викликала захворювання, створити належні умови, утримання та годівлі тварин. При груповому лікуванні використовують аерозолі з антибактеріальних засобів в спеціальних камерах. При досягненні задовільного стану здоров’я малоцінних тварин відправляють на відгодівлю з наступним використанням на м’ясо.

2.

Застосовують комплексну, направлену на усунення причин хвороби, підвищення резистентності хворих тварин. В цей комплекс входить створення оптимального мікроклімату в тваринницьких приміщеннях, забезпечення повноцінною годівлею, застосування антибактеріальних і симптоматичних лікувальних засобів. Антибактеріальні засоби - пеніцилін внутрішньомязово, в трахею 0,5% розчин новокаїну; тетрациклін одночасно з норсульфазолом, сульфадимезин, при гнійних та гнильних формах призначають інгаляцію парів скипидару, ментолу. Дають блювотний корінь, препарати сурми, штучну карловарську сіль.

3.

Хворим тваринам призначають дієту: жуйним тваринам вводять в раціон зволожене сіно, силос, бовтанки та коренеплоди; свиням – каші з вівсянки, ячменю, дріжджовані корми. Напувають тварин тепловою водою, підтримують чистоту та оптимальну вологість повітря в тваринницькому приміщенні,; біцилін-3, стрептоміцин.

4.

Внутрішньовенне вводять 10-% розчин хлористого кальцію, підшкірно-4% розчин желатину в усіх випадках ставлять холодні компреси на ділянку лоба і носових кісток, тампонують порожнини стерильними бинтами або тампонами з марлі, змоченими розчином адреналіну.

5.

Очищають слизову оболонку від кірочок, застосовують інгаляції парів води з креоліном або суміші з рівних частин норсульфазолу, сульфадимезину та стрептоциду, змащують слизову оболонку 3-5% ментолом на вазеліновому маслі.

50

Завдання 5. Дати визначення – крупозне запалення легень.

1.

Гнильний розпад бронхіальної і легеневої тканини в зв’язку з розвитком в них некротичного процесу.

2.

Збільшення об’єму легень в наслідок надмірного розширення альвеол повітрям або проникнення його в міждольчасту тканину легень.

3.

Ураження слизової оболонки бронхів з наступним поширенням запалення на паренхіму легень, обмеженням запального процесу в межах дольки, сегмента і поява в бронхах і альвеолах катарального ексудату.

4.

Надмірно швидке розширення судин легеневої тканини з наступним накопиченням в просвіті легеневих альвеол серозного ексудату.

5.

Гостре запалення, що охоплює цілу долю або значну частину її, характеризується гарячкою постійного типу, випотіванням фібринозного ексудату в альвеоли і бронхи та витіканням його.

50

Завдання 6. Етіологія емфіземи легень.

1.

Виникає самостійно внаслідок різкого переохолодження ы перевтомлення організму та вірулентної дії сапрофітної мікрофлори, що заселяє органи дихання ы як ускладнення – при деяких інфекційних хворобах.

2.

Найчастіше виникає внаслідок напруженої роботи або тривалого швидкого бігу, вдихання гарячого повітря, отруйних і подразнюючих газів, отруєння алкалоїдами, транспортування в переповнених вагонах, утримання великої кількості тварин, в тісних приміщеннях, гострих запальних процесів в легенях, теплового і сонячного перегріваннях.

3.

Завершує важкий перебіг запалення легень при значному послабленні імунологічних властивостей хворої тварини або в результаті дії на нього надзвичайно вірулентного патогенного агенту. Розвивається також при попаданні в дихальні шляхи корму.(блювота, забруднене ковтання) та медикаментів (неправильне ведення зонда, заливання ліків при паралічі глотки), а також при метастазах.

4.

Частіше всього виникає при деяких інфекційних, паразитарних та незаразних хворобах як ускладнення основного процесу. У рогатої худоби при диктіокаульозі ушкодженнях шлунково-кишкового тракту. Часто розвивається як ускладнення при бронхітах, при переохолодженні організму, неповноцінній годівлі.

5.

Зменшення діаметра бронхів внаслідок хронічних бронхітів, бронхопневмонії, ехінококозу легень. Розвитку хвороби сприяє кашель, напружена робота, дуже швидкий біг.

75

Завдання 7. Симптоми набряку легень.

1.

Ядуха, черевний тип дихання, подовження фази видиху, видих у дві фази, що супроводжується скороченням м’язів черевного пресу і у коней при цьому створюється запальний жолоб, розміщений паралельно до останнього ребра.

Збільшення поля перкусії легень і тимпанічний звук грудної клітки. Перебіг хронічний.

2.

Симптоми захворювання наростають швидко, з’являється ядуха, серозне червонувате витікання з ніздрів, прискорене серцебиття, задишка, різке пригнічення, м’язів тонус понижений. При аускультації прослуховуються вологі дрібно пузирчасті хрипи, перкусійний звук притуплений або тупий. Кров темно-вишневого кольору, густа, швидко зсідається. Послаблюється серцева діяльність.

3.

Захворювання розпочинається швидким підвищенням температури тіла, яка може тривати 7-12 днів (гарячка постійного типу). У тварин спостерігається загальне пригнічення, задишка, відсутність апетиту, пониження секреції молока, атонія передшлунків. При аускультації грудної клітини в першій стадії прослуховується послаблення везикулярного дихання в уражених ділянках легень, а в другій і третій дихальні шуми відсутні, рідке покашлювання. Характерним для захворювання буде двостороннє витікання з носа ексудату шафранно - жовтого кольору.

4.

Симптомокомплекс розвивається на фоні бронхіту або катару верхніх дихальних шляхів підвищення загальної температури. У виснажених тварин гарячка невисока, але тривала. Дихання прискорене, поверхневе, кашель частий і особливо сильний при видиханні холодного повітря. Значне витікання слизово-гнійного або гнійного ексудату. При аускультації прослуховуються вологі або сухі хрипи.

5.

Розвивається на фоні пневмоній або гнійно-некротичних процесів в інших органах та тканинах. Проявляється різким погіршенням загального стану тварини, гарячкою постійного або перемінного типу. Характерними ознаками є тяжка ядуха, гнильний запах видихуваного повітря та надмірне витікання ексудату з носа.

75

Завдання 8. Діагноз гангрени легень.

1.

Дослідження ексудату, або витікання з носа на наявність еластичних волокон (обробка мазка гарячим 10% розчином їдкого натру) та смердючий (трупний) запах видихуваного повітря.

2.

Беруть до уваги епізоотологічну ситуацію (умови догляду, годівля та утримання), гарячку перемінного типу, кашель, хрипи, витікання ексудату з носа.

3.

Постійного типу гарячка, характерні данні перкусії та аускультації(відсутність дихальних шумів, тупий звук), витікання з носу ексудату шафранно-жовтого кольору

4.

Витікання з носа кров’янистого пінистого ексудату, ціаноз слизових оболонок, прискорене серцебиття, змішана ядуха.

5.

Хронічний перебіг, бочкоподібна форма грудної клітки, наявність запального жолоба, видих у дві фази з участю м’язів черевного пресу.

100

Завдання 9. Лікування катаральної бронхопневмонії.

1.

Радикального методу лікування не розроблено, але помірне навантаження на тварину, своєчасний відпочинок, своєчасне лікування бронхітів полегшує перебіг хвороби. Поліпшується стан здоров'я після внутрішньовенного введення розчину хлористого кальцію. Зменшується ядуха після підшкірного ведення атропіну.

2.

Хворим тваринам створюють повний спокій і тримають в прохолодному приміщенні, так як для них протипоказані будь-які рухи та транспортування. Лікувальну допомогу надають на місці. Проводять кровопускання з яремної вени, вводять кисень через носові ходи або підшкірно.

3.

Застосовують антибіотики на початку захворювання для зниження температури, новокаїнову блокаду зірчастого вузла та введення новокаїну внутрішньовенне. Серцеву діяльність підтримують камфорою, кофеїном, кордіаміном. Створюють належні умови годівлі, догляду та утримання.

4.

Хворих тварин виділяють в окрему групу і створюють для них необхідні умови утримання, годівлі. З лікувальних засобів найбільш ефективними є антибіотики та сульфаніламіди. Ці препарати вводять тваринам систематично, підтримуючи в організмі лікувальну концентрацію до зникнення основних ознак хвороби крім того вводять в трахею 5% розчин ментолу 2 рази на день, відхаркувальні препарати, серцеві, проводять автогемотерапію. Для лікування хворих тварин в комплексах рекомендується застосовувати аерозольний метод в спеціальних камерах.

5.

Ефект лікування незначний, більшість тварин гине. З метою лікування застосовують антибіотики, серцеві препарати, глюкозу, препарати кальцію.

50

Завдання 10. Дати визначення - стоматит:

1

Запалення слизової оболонки рота, що супроводжується порушенням приймання корму.

2

Запалення слизової оболонки глотки, м’якого піднебіння, мигдалин і лімфатичних фолікул.

3

Періодичні сильні судорожні скорочення його мускулатури.

4

Закупорення кормовими масами або сторонніми тілами його просвіту.

5

Запалення, що приводить до втрати здатності скорочуватись і розладу травлення

50

Завдання 11. Дати визначення етіології фарингиту:

1

Здебільшого є наслідком проковтування недостатньо подрібнених великих кусків корму (картоплі, коренеплодів та макухи).

2

Легко виникає при напуванні тварин холодною водою, згодовуванні зернового корму, а також можуть бути при інфекційних хворобах – стовбняку, сказі, енцефаломієлітах та інших.

3

Поїдання великої кількості сухого зерна, цвілих продуктів, а також проковтування шматків ганчір’я, пір’я, паперу, довгої трави та ін.

4

Головними причинами є інфікування слизової оболонки, охолодження або простуда, а також спостерігається при деяких інфекційних хворобах (сибірка у свиней).

5

Поїдання надто твердого корму, неправильне стирання зубів, травми сторонніми тілами, опіки при поїданні гарячого корму або пійла, злизування деяких медикаментів. Сприятливими умовами для виникнення цього захворювання є порушення обміну речовин.

75

Завдання 12. Дати визначення симптомам спазмам стравоходу:

1

Стінка втрачає здатність до скорочення, що приводить до розладу травлення. Кормові маси, що залишились, розкладаються з виділенням великої кількості газів, підвищується спрага, спостерігається переповнення рідиною, розширення органа, він м’який при прощупуванні.

2

Тварина стає неспокійною, не вживає корму та води. Уздовж лівого яремного жолоба можна помітити хвилясте (зверху вниз і навпаки) скорочення стравоходу. Стравохід у данний момент добре промацується у вигляді твердого тяжа. При пальпації його виникає біль.

3

Спостерігається припухлість, болючість, почервоніння слизової оболонки. В порожнині багато слизу і слини. Тварина поїдає корм обережно, пережовує його повільно і іноді викидає з рота.

4

Тварина раптом перестає їсти, стає неспокійною. При цьому спостерігається кашель, переляк, ковтальні і блювотні рухи, з рота витікає слина. У великої рогатої худоби через деякий час розвивається гостре здуття рубця.

5

Тварина тримає голову витягнутою і уникає робити нею рухи. Обережно приймає корм, грубих кормів тварина звичайно не їсть, а якщо їсть, то ковтає з великими труднощами. Частина не проковтнутого корму у тварин викидається при цьому назад через носову порожнину. Підщелепні лімфовузли завжди припухають.

100

Завдання 13. Дати визначення лікування закупорки стравоходу:

1

Тварин тримають у теплому приміщенні, кормовий раціон складають з м’яких кормів. На уражену ділянку накладають зігрівальні компреси, при підвищенні температури лікують антибіотиками, проводять іригацію порожнини дезинфікуючими розчинами риванолу (1:1000), фурациліну (1:5000) носоглотковим іригатором.

2

Застосовують сірчанокислий атропін коням 0,02г, бромистий натрій 10-30г.

3

Застосовують двопетлевий зонд Хохлова. Можна видалити стороннє тіло рукою. Свиням дають блювотні препарати.

4

Призначають м’які корми і усувають причину. В годівницю ставлять відро з чистою прохолодною водою. Одночасно обполіскують порожнину розчином дезинфікуючої або в’яжучої речовини (1-3%-ним розчином бури або іхтіолу, 0,1%-ним розчином перманганату калію).

5

Звільняють порожнину від вмісту. Для цього тварину тримають вниз головою і роблять массаж в напрямку до шиї. Потім промивають 1%-ним розчином залізного купоросу або 2%-ним розчином борної кислоти. Сторонні тіла видаляють хірургічним способом.

75

Завдання 14. Дати визначення профілактиці фарингіту:

1

Раціональна годівля тварин. Згодовувати тільки доброякісні корми (краще в формі кормових сумішей). 40% кормів повинні мати тверду консистенцію (зерно або тверді гранули).

2

Належна підготовка кормів до згодовування, а саме: надто тверді корми необхідно запарювати, вапнувати або навіть проварювати. Запобігати згодовування тваринам отруйних кормів рослинного та мінерального походження.

3

Коренеплоди та бульбоплоди необхідно згодовувати подрібненими. Крім того, бажано давати коренеплоди після грубих кормів, коли тварини вже трохи наситились.

4

Треба оберігати тварин від простуди. Крім того, необхідно зміцнювати резистентність організму тварин, забезпечивши повноцінну годівлю, прогулянки, правильне використання.

50

Завдання 15. Дати визначення гострої гіпотонії:

1

Повне або часткове припинення моторної функції передшлунків і жуйки внаслідок порушення збудження і скорочення нервово-мускульного апарата передшлунків.

2

Швидке розширення газами, що утворюються і скупчуються в його порожнині.

3

Захворювання, що обумовлене порушенням ферментативних процесів у передшлунках і характеризується частковим або повним припиненням скорочувальної функції.

4

Перфорація гострими сторонніми тілами з наступним реактивним запаленням навколо місця перфорації.

5

Характеризується переповненням між листкових проміжків твердими часточками кормів, землею або піском.

50

Завдання 16. Дати визначення етіології закупорки книжки:

1

Згодовування тварині великої кількості зернових концентратів без відповідної їх підготовки (зерно ячменю, кукурудзи, пшениці, вівса, вики і інших), згодовування у великій кількості буряків, картоплі, моркви, листя капусти, бурякової гички, висівок, комбікормів.

2

Згодовування зіпсованих, уражених цвіллю, гниллю кормів. Припинення прогулянок, довготривале транспортування, перевтома під час родів, нестача грубих кормів, наявність у раціоні значної кількості решток технічного виробництва (браги, жому, патоки та ін.). Крім того, захворювання може виникати при гарячці, при всіх інфекційних та інвазійних хворобах у жуйних, при нефритах, гепатитах, запаленнях кишечника і сичуга та інших.

3

Мінеральне голодування тварин, що приводить до поїдання тваринами сторонніх предметів. Засмічення концентрованих кормів (комбікормів, макухи, висівок), силосу, соломи, сіна, різними металевими предметами (дротом, цвяхами, стружкою).

4

Переповнення дрібно нарізаною соломою, половою, неочищеними від землі зерновими відходами, згодовування тваринам у великій кількості просяної, вівсяної, соняшникової лузги. Довготривала гарячка, несвоєчасне напування.

5

Поїдання великої кількості кормів, що легко шумують. Велику небезпеку створюють зелені корми: молода трава, конюшина, вика, люцерна, листя капусти. Особлива небезпека виникає, коли тварина поїдає зелені корми після дощу, з росою або тварин напувають ж після випасання. Захворювання також може виникнути при поїданні тваринами отруйних рослин: віхи отруйної, аконіту, пізноцвіту, що викликають паралічі стінки органа.

75

Завдання 17. Дати визначення симптомам травматичного ретикуліту:

1

Ознаки захворювання появляються через 6-12 годин після поїдання корму: тварини непокоються, втрачають апетит, часто поглядають на черево, горблять спину, б’ють задніми кінцівками, стогнуть. Ліва голодна ямка виповнюється до рівня маклака і вище його. Пальпацією рубця виявляють скупчення великої кількості твердих кормових мас. Скорочення рубця різко ослаблені, число їх зменшене, або вони зовсім зникають. Жуйка відсутня повністю. В міру накопичення і всмоктування продуктів бродіння та гниття загальний стан хворих погіршується, з’являється ціаноз слизових оболонок і задишка.

2

Хвороба розпочинається явищами гострої атонії передшлунків, яка виникає раптово, без будь-якої причини і переходить в хронічну форму. Тварина не їсть, зрідка спостерігається жуйка, періодичне здуття, послаблення перистальтики кишечника і стійкі запори. Ліва голодна ямка майже завжди западає. Різко виражена болючість сітки при пальпації в ділянці мечовидного відростка, тварина малорухлива, часто стогне, іноді спостерігаються приступи кольок, характерна поза хворої тварини-викривлення хребта вгору. Лягає і встає тварина досить обережно, іноді встає так, як кінь. Різко зменшується надій молока., знижується вгодованість тварини.

3

Тварина відразу ж стає неспокійною, не їсть, припиняється жуйка, оглядається на черево, горбить спину, часто лягає і встає, обмахується хвостом. Під час огляду виявляється випинання лівої голодної ямки аж над маклаком, черево деформується, ліва частина його значно більша від правої. При пальпації кулаком відчувається скупчення в ньому газів. Рухи рубця припиняються відрижка газів. Тварина покривається потом, часто падає на землю. Дихання частішає і скоро з’являються симптоми кисневого голодування-ціаноз слизових оболонок, наповнення вен, дихання з відкритим ротом, випадання язика. Якщо тварину не лікувати, вона не тримається на ногах, хитається, падає і гине внаслідок асфіксії.

4

Повна довготривала відсутність апетиту, жуйки та скорочень рубця. Постійний симптом-запор. Хворі тварини неспокійні, стогнуть, скрегочуть зубами. При пальпації в ділянці 7-9 міжребрового простору з правого боку по лінії лопатково-плечового суглоба виявляються різкі болі. Тварина втрачає вагу і зменшує молочну продуктивність. Може бути коматозний стан.

5

У тварин помічають зменшення апетиту і нерегулярні періоди жуйки. Майже зовсім припиняються рухи рубця. Об’єм черева не збільшений, якщо немає переповнення рубця. При аутоінтоксикації спостерігають пригнічення, зниження реакції на зовнішні подразники, залежування, значне зменшення надоїв молока. Симптоми вторинного захворювання виявляються на фоні симптомокомплексу основного захворювання. Закінчення вторинного захворювання залежить від перебігу основної хвороби.

75

Завдання 18. Дати визначення діагнозу закупорки книжки:

1

Тістоподібна консистенція вмісту переповненого органа. Збільшений об’єм черева, поступове наростання клінічних ознак.

2

Беруть до уваги якість кормів. При дослідженні вмісту рубця виявляють різке зменшення кількості інфузорій і зниження pH.

3

Беруть до уваги швидке збільшення черева і надмірне напруження його стінки. Ознаки наступаючого задушення.

4

Раптове виникнення захворювання з різко вираженим больовим симптомокомплексом. Введення румінаторних речовин посилює болі тимчасово анальгін. З аналізу крові видно, що збільшується кількість лейкоцитів до 20 тисяч.

5

Больова реакція в ділянці 7-9 міжребрового проміжку з правого боку по лінії лопатко-плечового суглоба. Кількість калових мас зменшується, запор.

100

Завдання 19. Дати визначення лікування травматичного ретикуліту.

1

Голодна дієта на одну добу, промивання рубця теплою водою через широкий зонд. Потім призначають сіно, зелену траву, соковиті і мінеральні корми. В рубець вводять 100-200г бікарбонату натрію. Дають проносні солі, при явищах інтоксикації внутрішньовенно вводять 500-1000мл 5%-ного розчину глюкози 2 рази на день, кофеїн, розчин хлористого кальцію. З румінаторних речовин застосовують настойку білої чемериці 10-15 мл на 1 раз, алкоголь 40о 200-300мл, пілокарпін 0,2-0,4 підшкірно, фурамон 0,05-0,07 на дистильованій воді.

2

Забезпечують відновлення скорочення рубця відходження газів при відрижці шляхом масажу рубця, холодних компресів на ділянку лівої голодної ямки. Тварині надають такого положення, щоб передня частина тіла була вище, черево перетягують товстою вірьовкою, ритмічно, систематично витягають язик. Застосовують препарати, що зупиняють бродіння, а саме: тимпаном-200мл, олію, гао, скипидар по 10-20 г кожного компонента разом, а також креолін, нафталін, формалін. Добре діє свіжовидоєне молоко (2-3 рази на прийом), при загрозі задушення проколюють троакаром рубець.

3

Рідкий вміст рубця видаляють через зонд з широким просвітом. Для відновлення жуйки застосовують настойку білої чемериці. Призначають голодну дієту на 1-2 дні, проносні (1-2 л. олії). З успіхом застосовують 50-100 ОД інсуліну підшкірно, глюкозу внутрішньовенно, 3-4 мл 0,1%-го розчину карбохоліну. Рекомендують застосування звичайних хлібних дріжджів разом з цукром. Радикальним методом лікування є руменотомія з наступним видаленням вмісту рубця.

4

Хірургічне лікування - руменотомія з наступним видаленням стороннього тіла, консервативне - голодна дієта на 2 дні (дають тільки воду). В наступні 1-2 тижні дають у 2 рази менше грубих кормів, замінюючи їх слизовими відварами, бовтанками та пійлом. Застосовують також і проносні речовини: олії 200-300мл на день або парафінову суспензію (2г хінозолу, 100г парафіну і 2 л молока). Для зменшення болю призначають підшкірно 3-10г анальгіну. Використовують магнітний зонд.

5

Тварину переводять на соковитий корм. Всередину призначають сульфат натрію 500 г на 10 л води, відвари насіння льону. Безпосередньо в уражений орган вводять 500 мл 10%-ного розчину сульфату натрію.

75

Завдання 20. Дати визначення характеристиці гострого катарального ентериту:

1

Одночасне запалення шлунка і кишок, що втягує в патологічний процес слизову, підслизову, часто м’язову і серозну оболонки. Перебіг хвороби тяжкий.

2

Запалення кишечника, що супроводжується порушенням його секреторної, моторної, всмоктувальної і видільної функцій.

3

Запалення з відповідними патологоанатомічними змінами, що перебігає з розладом секреторної та рухливої функцій органа.

4

Запалення тільки слизової оболонки шлунка та кішок, що супроводжується виділенням шлунковими та кишковими залозами великої кількості слизу. Часто хворіє молодняк сільськогосподарських тварин.

5

Запалення слизової оболонки товстого відділу кишок.

50

Завдання 21. Дати визначення етіології гострого коліту:

1

Годівля тварин недоброякісними кормами (цвілими, гнилим сіном, соломою, силосом, сінажем, зіпсованим м’ясним та кістковим борошном). Отруєння різними мінеральними і рослинними отрутами та деякі гострі інфекційні захворювання.

2

Недостатнє пережовування корму внаслідок захворювання зубів або запалення ротової порожнини, перегодовування або довготривала годівля кормами, що погано перетравлюються, годівля тварин холодними (мерзлими) або занадто гарячими кормами.

3

Згодовування тваринам корму з домішками землі, піску (картопля, буряки), грубо стеблистого сіна, соломи. Введення в раціон у великій кількості вівсяного, просяного, соняшникового лушпиння. Причиною може бути кишкове каміння, фіто-, пілобезоари.

4

Різка зміна корму, заміна стійлового утримання тварин на пасовищі, перегодовування тварин після попереднього їх голодування. Напування тварин недоброякісною водою - з калюж, ставків, боліт. Викликають захворювання інфекційні хвороби (паратиф) та гельмінтози.

5

Випоювання недоброякісного (забрудненого, несвіжого, з водою) молока, відвійок, нерегулярна годівля, перегодовування, напування і годівля з забрудненого посуду, утримання на брудній підстилці без своєчасної підгодівлі грубими кормами. Отруєння корів молочниць та свиноматок макухами, рослинами та зіпсованими кормами.

75

Завдання 21. Дати визначення симптомам гастроентериту:

1

Апетит звичайно зберігається в перші дні, але спрага посилюється, тварина непокоїться, спостерігається жовтушність слизових оболонок, в крові появляється білірубін. Посилюється перистальтика кишечника, в калових масах знаходять неперетравлений зерновий корм. На початку захворювання спостерігаються запори. Свині більше лежать, зариваються в підстилку, у них відсутній апетит, кал розріджений іноді з домішками крові.

2

Тварини втрачають апетит, часто поїдають незвичні для них предмети, п’ють гноївку, лижуть стіни, кон’юктива червона, слизова оболонка рота покрита в’язким слизом, «язик обкладений», неприємний запах з рота. Перистальтика кишечника уповільнена, можуть бути запори, кал твердий, темного кольору, з домішками слизу. У свиней, собак, котів характерною ознакою є блювота, пальпація шлунку через черевну порожнину викликає у них больову реакцію.

3

Характерні симптоми-проноси, посилена гурчаща перистальтика, кал зверху покритий значним шаром слизу. Черево підтягнуте, швидко втрачається вгодованість, сфінктер Януса розслаблений, часта дефекація, тенезми з виділенням слизових згустків.

4

Часткова втрата апетиту, загальний стан пригнічений, іноді швидко розвивається слабість. Незабаром з’являється пронос. Колір калу жовтуватий або світло-сірий. Запах калу кислий і смердючий. Черево може бути здуте, бувають кольки. При пальпації черевні стінки болісні, перистальтика посилена. Температура нормальна або знижена, а при ускладненні бронхопневмонією - підвищена.

5

Температура підвищується до 40-41о, зникає апетит, припиняється жуйка, посилюється спрага. Загальний стан пригнічений, появляються симптоми кольок-тварини стогнуть, б’ють задніми кінцівками по череві, свині кричать, зариваються в підстилку, в них появляється блювота. На початку захворювання перистальтика посилена і кал виділяється часто, пізніше в результаті аутоінтоксикації вона сповільнюється. Спостерігається метеоризм кишок, болі, при пальпації, збільшена печінка, в калових масах кров. Розвивається загальне ослаблення організму.

75

Завдання 22. Дати визначення діагнозу гастроентериту:

1

Швидкий розвиток хвороби, що супроводжується проносом, кольками, наростаючою загальною слабістю. Хвороба перебігає з підвищенням загальної температури тіла до 41о.

2

Часта дефекація, тенезми, підтягнуте черево, кал зі значною кількістю домішок слизу.

3

Повна відсутність апетиту, обкладений язик, позіхання і блювота у свиней та собак.

4

Розлад роботи шлунково-кишкового тракту при наявності або частковій втраті апетиту. Жовтушність слизових оболонок, білірубін в крові.

5

Захворювання буває тільки у молодняка при порушенні правил випоювання та утримання.

100

Завдання 23. Дати визначення лікування шлунково-кишечного катару:

1

Голодна дієта на одну добу без обмеження води. Призначають свиням блювотні препарати: (апоморфін 0,01-0,02 г), проносні олії у відповідних дозах, слизові відвари разом з дезинфікуючими препаратами. Добре діє осаорол (0,2-0,3 г 2 рази в день чотири дні підряд). При ослабленні роботи серця – серцеві препарати. Призначають антибіотики- біоміцин, синтоміцин, полі міксин та інші.

2

Призначають корми, багаті на вуглеводи – зелену масу, сіно, моркву, цукрові буряки, концкорми, які розмолюють, запарюють, дріжджують і згодовують 4-5 разів на день. При довготривалих проносах використовують бензонафтанол, салол, каломель, фталазол, сульгін, синтоміцин, коліміцин, міцерин у відповідних дозах.

3

Вирівняти рашпілем неправильно стерті зуби, зрізати ікла у поросят, змазати язви на слизовій оболонці рота. Давати корм, що добре перетравлюється, малими порціями, концентровані корми згодовувати запареними, дріжджованими. Шлунок промити 1-2%-ним розчином соди. Давати розведену соляну кислоту, а свиням – 0,1%-ний розчин перманганату калію.

4

Першу добу хворих тварин не годують, а потім дають наполовину меншу порцію молока. Призначають антибіотики-синтоміцин, біоміцин, міцерин, полі міксин. Разом з кормом дають салол 1,0-3,0 двічі на день, вісмут1,0-2,0. Призначають ацидофілін, молочну кислоту разом з іхтіолом (2,0 молочної кислоти, 20,0 іхтіолу і 60,0 дистильованої води) по 1-2 чайних ложки 2-3 рази на день з молоком,1%-ний розчин риванолу (столову ложку на літр молока).Застосовують штучне молозиво, лізоцим, сінний настій, вітаміни-концентрати.

50

Завдання 24. Дати визначення ентералгії:

1

Періодичне судорожне скорочення кишок, що супроводжується приступами колік, неспокоєм.

2

Застої вмісту тонкого відділу кишечника.

3

Скупчення великої кількості кормових мас в сліпій кишці, ободових і прямій кишках.

4

Надмірне скупчення газів в кишечнику, що супроводжується розтягом його стінок і порушенням функцій травлення та дихання.

5

Швидке розтягнення шлунка або газами внаслідок спазмів пілоруса, що призводить до його непрохідності.

59

Завдання 25. Дати визначення етіології хімостазу:

1

Поїдання надто великої кількості будь-якого корму, що погано перетравлюється, легко набрякає і бродить (жито, горох, зерно вики, картопля, січка, густо просипана борош­ном), і згодовування недоброякісного корму. Вторинно захво­рювання може виникнути при закупорці тонкого відділу кишок.

2

Одноманітна і тривала годівля тварин солом’яною січкою, перестоялим грубостебельним сіном. Сприяють вахворюванню недостатність рухів тварин, погане пережовування корму, сповільнена перистальтика внаслідок хронічного катару кишок.

3

Різке охолодження поверхні тіла тварини, особливо нагрітих коней або обстрижених овець при утриманні їх на вітрі, протягах, під холодним дощєм. Напуваня холодною водою або згодовування мералого корму, випасання на траві з інеєм, жадібне поїдання корму.

4

Виникає внаслідок поїдання великих кількостей кормів, які легко бродять з виділенням великої кількості газів. До таких кормів належать зелена прив'ялена, зігріта в купі трава, молода конюшина, вико-вівсяна суміш, зелені рослини злакових, молоде невилежане зерно жита, гороху, вики, крім того, причиною може бути випасання тварин на травах з росою або напування зразу ж після випасання.

5

Виникають наслідок звуження просвіту кишок пухлинами, закупорки кишок гельмінтами, фіто-, пілобезоарами, кормовими масами. Закупорюють просвіт кишок житнє борошно, відходи борошномельної промисловості (мучка).

75

Завдання 26. Дати визначення симптомам копростазу:

1

Періодичні приступи кольок. Кожний припадок неспокою триває 3-15 хвилин, а в проміжках між ними тварини здаються майже здоровими, іноді навіть їдять корм. Кал містить частину неперетравленого корму і слиз. У свиней захворювання проявля­ється різкими болями.

2

Після годівлі появляються швидко наростаючі болі, спочат­ку періодичні, а потім постійні. Тварина нестримно рухається вперед, падає на землю, перевертається, приймає позу сидячої собаки, надмірно потіє, черево різко збільшується в об'ємі і стає ниркоподібним, анус вип’ячується. Перистальтика кишок спочатку посилюється, супроводжується дзвінкими (металевими) переривчастими шумами. Відходження газів і дефекація припиняються. Слизові гіперемїйовані, з синюватим відтінком, вони на шкірі чітко виділені.

3

Раптові, сильні приступи кольок під час поїдання корму або відразу ж після поїдання. Тварина оглядається на правий бік, б’є ногами об землю, появляється жовтушність склери. Пери­стальтика кишок сильна, з дзвінкими шумами. При ректальному дослідженні знаходять на рівні нирок задню петлю клубової кишки у вигляді циліндричного тіла щільної або твердої консистенції.

4

Періодичний неспокій тварин. Вони оглядаються на черево, падають на землю, качаються, нестримно рухаються вперед. Болі весь час посилюються, приступи кольок наростають, тварини потіють, пульс до 90 ударів на хвилину, об’єм черева майже не збільшений, помітне вип'ячування лівого підребер'я в ділянці 14 - І7-го ребер. Перистальтика зменшується і послаблюється.

5

Легкі періодичні приступи кольок, що супроводжуються неспокоєм. Для коней характерні маятникоподібні рухи тіла (вперед і назад), тварини довго лежать. Коли приступи колік зникають, тварини стоять з опущеною головою або лежать. Перистальтика різко послаблюється, внаслідок чого дуже рідкі дефекації. При ректальному дослідженні товстий відділ кишок весь заповнений кормовими масами. У коней коліки можуть тривати тижнями і навіть місяцями. Захворювання у свиней може привести до випадання прямої. Для захворювання характерні так звані «тупі» кольки.

75

Завдання 27. Дати визначення діагнозу метеоризму:

1

Періодичність приступів кольок, взяти до уваги етіологічний фактор.

2

Швидко наростаючі приступи кольок. Важливим діагностичним фактором є дані ректального дослідження (знаходимо місце локалізації застою вмісту).

3

Довготривалі «тупі» приступи кольок, необхідне ректальне дослідження, анамнез.

4

Різкі наростаючі коліки, витягування лівого підребер’я, необхідне зондування.

5

Беруть до уваги анамнестичні дані (поїдання твариною зеленої маси), різке збільшення черева, витягування ободової кишки в таз, що виявляється при ректальному дослідженні. Різке порушення дихання під час кольок.

100

Завдання 28. Дати визначення лікування ентералгії:

1

Для припинення бродіння і газоутворення всередину через зонд вводять 15-20 г іхтіолу в 1 л теплої води, перманганат калію 5 г на 5 л води. Для обезболення тваринам вводять

Внутрішньовенно 100 – 200 мл 10%-ного хлоралгідрату, водний розчин аміназину (1 г +100 мл води) внутрішньом'язово. Проводять масаж черева, зондування. Проносні солі 300,0 – 400,0 з водою, 300 мл касторового масла та інші. При загрозі задушення-прокол сліпої кишки.

2

Вводять атропін в дозі 0,02 - 0,03 г. Більші дози вводити не рекомендують, тому що вони припиняють перистальтику кишок і може наступити метеоризм. Застосовують також настойку беладонни 2-4 мл всередину, внутрішньовенно вводять новокаїн 200 - 300 мл 0,25%-ного розчину, 20-25 мл настойки валеріани, відвари ромашки до 1 л. Добре діє тепле укутування, теплі клізми. Хворих тварин утримують у теплих приміщеннях.

3

Негайне зондування шлунка носоглотковим зондом. Вводять розчин молочної кислоти (12 г на 300мл води), оцтову кислоту (5 мл на 500 мл води), внутрішньовенно хлоралгідрат, роблять розтирання, теплі укутування. З метою припинення бродіння дають всередину 8-10 г іхтіолу, креолін або лізолу, 2 г ментолу або тимолу розчиняють в спирті. При послабленні роботи серця вводять серцеві препарати і кам­форне масло 20-30 мл підшкірно, кофеїн, до 1 л ізотонічного розчину.

4

В раціон включають послаблюючі корми - буряки, моркву, силос, хороше сіно, застосовують проносні речовини - касторове масло 500-600 мл, глауберову сіль 400,0 - 500,0 для дорослого коня. Через носоглотковий зонд і через пряму кишку вводять багато води. Воду можна вводити і че­рез гільзу троакара. Масаж черевної стінки, розтирання солом"яними джгутами.

5

Болі заспокоюють шляхом внутрішньовенного введення хлоралгідрату, або аміназину. Всередину дають 400-500 мл олії; слизові відвари, в 1 л парафінового масла. Роблять глибокі теплі клізми з допомогою дартампонатора.

50

Завдання 29. Дати визначення паренхіматозного гепатиту:

1

Запальний процес, шо супроводжується дистрофією, некрозом і розпадом клітин органа.

2

Хронічний процес, що характеризується заміною в органі паренхіми на сполучну тканину.

3

Утворення камінців у жовчних протоках і в жовчному міхурі.

4

Обмежене або дифузне запалення очеревини, що супроводжується посиленням ексудації.

5

Хронічне захворювання, що характеризується накопиченням транссудату в порожнині внаслідок порушення крово - та лімфообігу.

50

Завдання 30. Дати визначення характеристиці механічної жовтяниці:

1

Виникає внаслідок змін структури печінкових клітин, що призводить до розладу пігментного обміну. Печінка при цьому збільшується в об’ємі, частина білірубіну надходить в кров і зафарбовує тканини в жовтий колїр. Жовчні пігменти при тяжких формах хвороби надходять в сечу (сеча жовтуватого кольору). Ця форма жовтяниці спостерігається при інфекційних хворобах, отруєннях та запаленні печінкн.

2

Розвивається хвороба при посиленому гемолізі єритроцитів. При цьому з сечею у великій кількості виділяється гемоглобін, зафарбовуючи її в бурий колір (гемоглобінурія). Частина

Гемоглобіну перетворюється в жовчні пігменти, які, проникаюЧи в кров, зафарбовують тканини в жовтий колір. Виникає ця форма жовтяниці при отруєннях миш’яком, сульфатом міді, при піроплазмі дозах.

3

Симптомокомплекс, що характеризується жовтим забарвленням шкіри, підшкірної клітковини, слизових оболонок і рихлої сполучної тканини внаслідок переходу до них жовчних пігментів з крові.

4

Жовтяниця, яка виникає внаслідок непрохідності жовчних проток. Причини непрохідності: закупорка жовчних проток гельмінтами, жовчними камінцями, пробками густої жовчі; стискування жовчних проток пухлинами, ехінококами або абсцесами; катар слизової оболонки дванадцятипалої кишки із стискуванням вивідної жовчної протоки; застій крові в печінці при серцевій недостатності, При повній закупорці жовчних проток жовч розпадається і всмоктується в кров, білірубін зафарбовує всі тканини в жовтий колір.

50

Завдання 31. Дати визначення етіології жовчно-камяної хвороби:

1

Тривалий венозний застій у судинах черевної порожнини, що спостерігається при захворюваннях серця, легень і особливо печінки, а також при стискуванні ворітної вени абсцесами-пухлинами, ехінококами та ін. Може бути при хронічному запаленні нирок та фасціольозі.

2

Поїдання зіпсованого корму або отруйних рослин, отруєння фосфором, кухонною сіллю, інтоксикація при деяких інфекційних та шлунково-кишкових захворюваннях.

3

Перехід запального процесу з яєчників, яйцепроводів і матки у самок, а в самців - проникнення інфекції через мошонку при асептичному проведенні кастрації. Причиною виникнення може бути розрив прямої кишки. Прокол кишечника або рубця троакаром і після порожнинних операцій. У жуйних нерідко процес розвивається внаслідок прориву стінки сітки гострими сторонніми тілами. У коней при завороті кишок, защемлення петель кишок та при інвагінації.

4

Хронічна інтоксикація організму отруйними речовинами, що потрапили в зелену масу або сіно, отрутами цвілих або гнилих кормів, люпинів, жовтецями та ін. Вторинно захворювання виникає при деяких хронічних інфекційних захворюваннях та гельмінтозах.

5

Патологія пігментного обміну, різні інфекційні та інвазійні захворювання, що супроводжуються явищами катару в жовчно-вивідних шляхах. Виникненню цього захворювання сприяють нерегулярна годівля та надмірне поїдання корму, відсутність активних рухів тварин.

75

Завдання 32. Дати визначення симптомам перитоніту:.

1

У тварин спочатку підвищується температура і зникає апетит. Через кілька днів виникає жовте забарвлення слизових оболонок, а іноді шкірна сверблячка та підвищена збудливість тварини. Часто приєднується ураження нирок і відповідно до цього в сечі з'являється білок, циліндри і епітелій ниркових канальців.

При пальпації і перкусії в ділянці розміщення печінки спостерігається біль. З боку кишечника найчастіше спостерігаються ознаки гострого катару.

2

Двостороннє симетричне збільшення об’єму живота з розтягуванням нижньої і бічної частини черевної стінки і відвисанням черева. Пальпація черева або поштовх дають відчуття флюктуації (коливання) і підвищеної чутливості. Температура тіла в межах норми, дихання утруднене, слизові оболонки бліді. При пробному проколі витікає транссудат з питомою вагою нижче 1,016 і з вмістом білка не вище 3,5 %.

3

Підвищення температури вище 40°, сильне пригнічення, тварина не їсть, слизові оболонки почервонілі. Тварини хворі часто стогнуть, оглядаються на живіт, уникають різких рухів, обережно рухаються, більше стоять, згорбивши спину, дихання стає грудним, поверхневим та прискореним. Натискування рукою на живіт спричиняє біль. Перистальтика кишок на початку хвороби дещо посилена, а пізніше виникає стійкий запор, при пробному проколі витікає ексудат.

4

Сильні болі, коліки виникають раптово, періодично, при відсутності порушень у годівлі спостерігається підвищена чутливість в ділянці печінки, при закупорці печінкових проток - різко наростаюча жовтяниця.

5

Ознаки стійкого катару шлунка та кишок з чергуванням проносів і запорів. Спостерігається жовтяниця. Характерною ознакою є збільшення ділянки притуплення печінки, її також можна промацати рукою в правому підребер’ї або через пряму кишку у вигляді щільного і горбастого тіла. У великої рогатої худоби може спостерігатись періодична тимпанія одночасно з атонією рубця.

100

Завдання 33. Дати визначення лікування перитоніту:

1

Необхідно виявити і усунути причину захворювання. Призначають серцеві та сечогінні препарати: настойку строфанта, кофеїн, діуретин, меркузал.

При тяжкому загальному стані допускається прокол черевної стінки і випускання рідини. Необхідно давати менше води.

2

У раціон вводить корми, багаті на вуглеводи (моркву, буряки, картоплю). Згодовування концентрованих кормів обмежують; Систематично вводять внутрішньовенно розчин глюкози. Використовують проносні солі або каломель.

3

Під час приступу кольок коням вводять внутрішньовенне або підшкірно 150-300 мл 10%-ного розчину хлоралгідрату, великим тваринам 3-10 г анальгіну, дрібним-1-3 г. Щоденно сгодовують карловарську сіль або сірчанокислу магнезію. Як жовчогінний засіб рекомендують дехолін по 2-5 г коням і великій рогатій худобі.

4

Застосовують антибіотики: стрептоміцин, пеніцилін, біцилін по 5000 - 10000 ОД на 1 кг живої ваги; внутрішньовенно вводять розчин глюкози, підшкірно - камфорне масло. Роблять надплевральну новокаїнову блокаду черевних нервів 0,25%-ним розчином новокаїну.

5

Призначають лікувальну годівлю, застосовують вітаміни А, В12, і С, сечогінний препарат меркузал коням 3-10 мл, неоадіган 4-8 мл два рази на тиждень. М’ясних тварин відправляють на забій.

50

Завдання 34. Дати визначення – тепловий удар:

1

Хвороба характеризується запаленням оболонок мозку и супроводжується порушенням чутливої, рухової і вегетативної функції мозку.

2

Тяжке захворювання, що характеризується запаленням оболонок і проявляється порушенням вищої нервової діяльності, вегетативних функцій внутрішніх органів і систем руху тварин.

3

Гостре захворювання, обумовлене перегріванням організму, характеризується порушенням теплорегуляції і розладом функції внутрішніх органів.

4

Зменшений прилив крові до головного мозку, кисневе голодування, клітин мозку, що обумовлює собою різке порушення функцій головного мозку.

5

Надмірне наповнення судин головного мозку кров’ю, що супроводжується порушенням функцій головного мозку.

50

Завдання 35. Дати визначення етіології запалення спиного мозку:

1

Тяжка робота в теплі дні при високій вологості повітря, транспортування тварин в залізничних вагонах, при недостатній вентиляції в них або скупченне утримання тварин. Найбільш чутливі до захворювання свині, хворі тварини, молодняк.

2

Важка робота, статеве збудження, прискорена робота серця, накопичення ексудату в грудній порожнині.

3

Основною причиною є інфекція (сказ, вертячка, чума). Захворювання може виникати при загальному септичному процесі.

4

Причиною первинного процесу є специфічний збудник, рідше захворювання виникає при травмах хребта та септичних процесах.

75

Завдання36 . Діагноз гіперемії головного мозку.

1

Вивчають епізоотичну ситуацію даного господарства. Розлад нервової діяльності, що проявляється періодичним збудженням та пригніченням.

2

Анемія слизових оболонок при одночасному пригніченні, загальній слабості, запамороченні.

3

В тварини зберігаються всі умовні рефлекси, на початку захворювання сіпання та судороги м’язів, рухи напружені, надалі розвивається руховий, чутливий їх параліч.

4

Вивчають та беруть до уваги дані анамнезу, враховують ознаки набряку легень.

5

Періодичне звуження та розширення зіниць, гіперемія слизових оболонок очей, приступи буйства, нестримне поривання вперед.

100

Завдання 37. Лікування анемії голвного мозку.

1.

Голову кладуть нижче тулуба, на голову теплі компреси. В разі непритомності вдаються до збудливих засобів: енергійного розтирання шкіри, вдихання нашатирного спирту, підшкірно вводять 30-60 мл. Камфорного масла або розчин кофеїну 5,0 на 20 мл. Води. Крім того, вдаються до штучного дихання та внутрішньовенних ін”екцій 1 процентного розчину хлористого натрію.

2.

Необхідно насамперед усунути причини захворювання і запобігти можливому під час буйства само пошкодженню тварин. Голову кладуть вище тулуба, на неї прикладають холод /змочений у воді мішок/. На початку хвороби, коли ще немає пригнічення, можна зробити кровопускання з яремної вени. При буйстві дають натрію бромід в дозі 10,0-30,0 через рот.

3.

Хворих тварин перемішують в затінене приміщення з доброю вентиляцією або залишають в холодку під деревами. Призначають вдихання кисню, дають холодну воду, ставлять прохолодні клізми. При наявності різко вираженого набряку легень кровопускання, серцеві препарати.

4.

Тварин переводять в напівтемне приміщення з достатньою кількістю підстилки, часто і досхочу напувають, затримці сечі – катетеризація, при накопиченні калу в прямій кишці – опорожнюючи клізми або призначають проносні засоби. Вводять антибіотики, сульфаніламідні препарати, уротропін, хлористий кальцій – внутрішньовенну. При сильному неспокої рекомендують хлоралгідрат 30,0-50,0 в клізмою із слизових відварів.

5.

Лікують тільки цінних тварин. Малоцінних при наявності паралічів відправляють на забій.

75

Завдання38 . Діагноз запалення спинного мозку.

1

Вивчають епізоотичну ситуацію даного господарства. Розлад нервової діяльності, що проявляється періодичним збудженням та пригніченням.

2

Анемія слизових оболонок при одночасному пригніченні, загальній слабості, запамороченні.

3

В тварини зберігаються всі умовні рефлекси, на початку захворювання сіпання та судороги м’язів, рухи напружені, надалі розвивається руховий, чутливий їх параліч.

4

Вивчають та беруть до уваги дані анамнезу, враховують ознаки набряку легень.

5

Періодичне звуження та розширення зіниць, гіперемія слизових оболонок очей, приступи буйства, нестримне поривання вперед.

100

Завдання 39. Лікування теплового удару.

1.

Голову кладуть нижче тулуба, на голову теплі компреси. В разі непритомності вдаються до збудливих засобів: енергійного розтирання шкіри, вдихання нашатирного спирту, підшкірно вводять 30-60 мл. Камфорного масла або розчин кофеїну 5,0 на 20 мл. Води. Крім того, вдаються до штучного дихання та внутрішньовенних ін”екцій 1 процентного розчину хлористого натрію.

2.

Необхідно насамперед усунути причини захворювання і запобігти можливому під час буйства само пошкодженню тварин. Голову кладуть вище тулуба, на неї прикладають холод /змочений у воді мішок/. На початку хвороби, коли ще немає пригнічення, можна зробити кровопускання з яремної вени. При буйстві дають натрію бромід в дозі 10,0-30,0 через рот.

3.

Хворих тварин перемішують в затінене приміщення з доброю вентиляцією або залишають в холодку під деревами. Призначають вдихання кисню, дають холодну воду, ставлять прохолодні клізми. При наявності різко вираженого набряку легень кровопускання, серцеві препарати.

4.

Тварин переводять в напівтемне приміщення з достатньою кількістю підстилки, часто і досхочу напувають, затримці сечі – катетеризація, при накопиченні калу в прямій кишці – опорожнюючи клізми або призначають проносні засоби. Вводять антибіотики, сульфаніламідні препарати, уротропін, хлористий кальцій – внутрішньовенну. При сильному неспокої рекомендують хлоралгідрат 30,0-50,0 в клізмою із слизових відварів.

5.

Лікують тільки цінних тварин. Малоцінних при наявності паралічів відправляють на забій.

75

Завдання 40. Діагноз катаральної бронхопневмонії.

1.

Дослідження ексудату, або витікання з носа на наявність еластичних волокон (обробка мазка гарячим 10% розчином їдкого натру) та смердючий (трупний) запах видихуваного повітря.

2.

Беруть до уваги епізоотологічну ситуацію (умови догляду, годівля та утримання), гарячку перемінного типу, кашель, хрипи, витікання ексудату з носа.

3.

Постійного типу гарячка, характерні данні перкусії та аускультації(відсутність дихальних шумів, тупий звук), витікання з носу ексудату шафранно-жовтого кольору

4.

Витікання з носа кров’янистого пінистого ексудату, ціаноз слизових оболонок, прискорене серцебиття, змішана ядуха.

5.

Хронічний перебіг, бочкоподібна форма грудної клітки, наявність запального жолоба, видих у дві фази з участю м’язів черевного пресу.