Ветеринарна гінекологія

Ветеринарна гінекологія

Кклінічна наука, що нерозривно пов'язана з акушерством і вивчає зміни в організмі самиць свійських тварин, які супроводжуються їх неплідністю.

Розмноження живих істот є їх нормальною фізіологічною функцією, завдяки якій підтримується життя на Землі та чисельність популяції. Ця функція проявляється у тварин певною плодючістю, тобто здатністю регулярно давати приплід. Нормами природної плодючості є народження кобилою – 1 лошати за рік, коровою – 1 теляти за рік, овечкою – 1–2 ягнят за окот, свиноматкою – 8–12 поросят на опорос, залежно від породи, при 1,5–2,5 опоросах за рік.

Здатність до розмноження, як відомо, тварини набувають з настанням статевої зрілості, проте до відтворення поголів'я їх залучають лише з досягненням ними фізіологічної зрілості (зрілості тіла). Якщо при цьому тварина запліднилася – наступає вагітність, що завершується родами. Опісля відбувається інволюція статевих органів, поновлюється статева циклічність і організм самки знову готується до наступної вагітності. Тобто, відтворна здатність – це здатність періодично давати приплід. Якщо ж запліднення не відбувається, процес відтворення порушується і тварина виявляється неплідною.

Неплідність – це тимчасова чи постійна нездатність статевозрілого організму давати нащадків. Причинами неплідності в умовах господарств України частіше виступають незбалансована годівля, порушення макро - і мікроклімату, недоліки вирощування ремонтних телись, технології запуску, сухостою, родів і післяродового периоду. Наслідком такого комплексного негативного вплыву екзогенних і ендогенних факторов є зниження резистентності организму тварин, підвищення сприйнятливості їх до захворювань.

Звідси основне завдання ветеринарної гінекології – діагностика хвороб, що обумовлюють неплідність, лікування неплідних тварин, розробка заходів профілактики гінекологічних захворювань.