Основи годівлі сільськогосподарських тварин

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.25 (4 Голоса)

Кормами називають продукти рослинного і тваринного походження.

Кормові засоби поділяють на дві групи: природні (рослинні і тваринні) і синтетичні (продукти хімічного і мікробіологічного синтезу). Основу раціонів для сільськогосподарських тварин становлять кормові засоби рослинного походження.

Поживність кормів - це їх здатність задовольняти потреби тварин у поживних речовинах. При оці поживності кормів визначають:

- хімічний склад;

- перетравність корму і окремих поживних речовин;

- загальну (продуктивну) поживність корму;

- протеїнову, мінеральну і вітамінну поживність.

В результаті незбалансованої годівлі у тварин спостерігаються порушення обміну речовин, зниження племінних і продуктивних якостей, росту та розвитку, продуктивності й життєдіяльності.

Найбільш поширеними є рослинні корми. За посібником слід вивчити значення зелених кормів для тварин. Треба пам'ятати, що зелені корми перевищують концентровані за біологічною цінністю протеїну і вмістом каротину, вітамінів С, Е, групи В та ін. Зелені корми мають екстрагенні речовини, які впливають на репродукцію, ріст, молочність тощо.

Силос широко використовують у годівлі всіх сільськогосподарських тварин. Строк дозрівання його залежить від техніки силосування і якості маси, яку силосують: із злакових рослин - 3...4 тижні, з бобових - 2...З місяці.

Якість силосу визначають (за способом А. М.Міхіна) за кольором, запахом, кислотністю, структурою рослин. Для цього відбирають середній зразок силосу (зверху, зсередини і знизу) кількістю 2 кг і оцінюють його в балах (табл.1).

Оцінюють силос за бальною системою

Дуже добрий силос 11...12 балів;

Середній 7...8 балів;

Добрий 9 ... 10 балів;

Поганий 4. ..6 балів;

Непридатний до згодовування З і нижче балів;

Запаси силосу визначають множенням об'єму сховища з на масу 1 м силосу.

Оцінка якості силосу Таблиця 1

Ознаки якості силосу

Характеристика якості силосу

Оцінка в балах

Колір Зелений З

Коричневий або жовто-зелений 2

Чорно-зелений 1

Чорний 0

Запах Слабоароматний, оцтовокислий, огірковий 5

Ароматний, фруктовий; слабокислий, хлібний 4

Різкий оцтовокислий, запах масляної кислоти 1...З

Затхлий, запах гною, сильний запах масляної кислоти 2...1

Кислот - Водна витяжка з силосу червона, рН 4,2 і нижче 5

Ність Водна витяжка з силосу червоно-оранжева, рН 4,2...4,6 1...З

Водна витяжка з силосу оранжева, рН 4,6...5,1 3

Водна витяжка з силосу жовто-зелена, рН 6,1...6,4 2

Водна витяжка з силосу зелено-синя, рН 6,4...7,6 0

Водна витяжка з силосу зелено-синя, рН 7,2...7,6 0

Сіно згодовують тваринам переважно в зимовий період. У ньому є велика кількість клітковини, яка необхідна жуйним тваринам для нормалізації травних процесів. Кормова цінність сіна залежить від ботанічного складу, часу збирання, технології заготівлі, зберігання тощо.

Шоб визначити ботанічний склад сіна, треба відібрати з різних місць скирти (не висмикуючи) середній зразок масою 1...1.5 кг. У взятому зразку сіна слід виділити такі форми фракції: злаки, кислі злаки, бобові, різнотрав'я - їстівне і неїстівне, шкідливі й отруйні трави, потерть, сміття (зважити та обчислити їх частку у зразку).

Якість сіна оцінюють за ботанічним складом, кольором, запахом трав, вологістю.

Запаси сіна встановлюють обмірюванням стогів і скирт з наступним визначенням об'єму їх за формулами.

Суха речовина соломи, полови, кошиків соняшника та інших грубих кормів містить значну кількість сирої клітковини, що негативно впливає на перетравність. Тому слід грубі корми готувати до згодовування. Існують фізичні, хімічні, біологічні і комбіновані способи підготовки соломи до згодовування. Обробка соломи поліпшує смакові якості, поїдання, підвищує поживність, продуктивність, знижує витрати кормових одиниць на 9...15%.

У господарстві слід ознайомитися із способами підготовки соломи до згодовування, умовами зберігання і обліком. Слід також визначити запаси та оцінити якість соломи, яка є в господарстві. Дані записати в табл. 2.

Результативна таблиця Таблиця 2

Назва соломи

Колір

Запах

Порошність

Горілість

Цвілість

Домішки

Ці питання техніку-механіку слід глибоко вивчити, оскільки він бере участь у вирощуванні та заготівлі кормових культур. Слід також ознайомитись з вимогами державних стандартів до якості кормів.

Міцна кормова база - основа збільшення виробництва продуктів тваринництва у кожному господарстві, тому, вивчаючи тему, слід ознайомитися із заходами щодо її створення.

Сільськогосподарські підприємства повинні поліпшувати польове та лукопасовищне кормовиробництво, підвищувати продуктивність усіх кормових угідь, застосовувати сучасні технології заготівлі і зберігання кормів, розширювати посіви високобілкових культур, таких як люцерна, конюшина, горох, соняшник, соя, рапс та інших культур з високим вмістом протеїну.

Раціональна годівля - основа високої продуктивності та якості продукції, росту і розвитку поголів'я. Для нормальної життєдіяльності тварини повинні одержувати з кормами необхідну кількість поживних речовин і енергії.

Треба звернути увагу на обмін білка, основні шляхи вирішення білкової проблеми у тваринництві.

На тваринницькій фермі слід ознайомитися та записати у зошит раціони годівлі різних видів тварин, обчислити їх поживність та порівняти їх з нормою годівлі. Потрібно запам'ятати, в яких кормах найбільший вміст білків, жирів, вуглеводів, вітамінів; які мінеральні корми мають у своєму складі фосфор, калій; знати фактори впливу на хімічний склад кормів.

З 1924 року для оцінки поживності кормов була прийнята кормова одиниця, але це не дало точності при оцінці поживності кормів. У зв'язку з цим була введена енергетична кормова одиниця (РКО), яка дорівнює 2500 ккал обмінної енергії для жуйних і 2800 ккал для свиней; для птиці мікрокормова одиниця, яка дорівнює 2,8 ккал обмінної енергії.

Оцінка поживності корму за рядом показників із врахуванням їх залежності та впливу одного на інший і на тварину в цілому називають комплексною. При цьому враховують поживність кормів і раціонів за такими показниками: суха речовина, енергія (кормові одиниці, обмінна енергія), клітковина, протеїн (сирий, перетравний), амінокислоти, кальцій, фосфор, натрій, мікроелементи, вітаміни.

Необхідними кормами високої якості, а також завдання, які стоять перед спеціалістами сільського господарства щодо створення міцної кормової бази для тваринництва. Потрібно знати технології заготівлі і зберігання грубих кормів, силосу, сінажу, трав'яного борошна, брикетованих, гранульованих та інших кормів.

Слід знати потребу тварин у поживних речовинах та вимоги, що ставлять до кормового раціону. Раціони повинні бути збалансованими за всіма поживними речовинами.

Враховуючи стать, живу масу, вік, продуктивність, фізіологічний стан та інші особливості організму тварин, визначають норму годівлі, а потім складають кормовий раціон.

Наприклад. Визначити кормову норму годівлі корови, жива маса якої 500 кг, добовий надій -. 16 кг, масова частка жиру в молоці - 3,9%. Вік корови - 8 років.

У господарстві є такі корми: сіно конюшини, солома озимої пшениці, солома горохова, силос кукурудзяний ( в середньому), кормові буряки, дерть кукурудзяна, дерть горохова, макуха соняшникова, дерть ячмінна.

Користуючись посібником "Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных", визначаємо кормову норму (табл. 3).

Таблиця З Норма годівлі

Продуктивність

Кормових одиниць, кг

Перетравного протеїну, г

Кухонної солі, г

Кальцію,

г

Фосфору,

г

Каротину, мг

Корова живою масою 500 кг, надій молока 16 кг, масова частка жиру в молоці - 3,9 %

12,6

1400

90

90

65

550

Разом

12,6

1400

90

90

65

550

Нормою годівлі називають добову потребу організму тварин у поживних речовинах, виражену в кормових одиницях, перетравному протеїні, кількості мінеральних речовин та каротину (провітаміну А). Визначивши норму годівлі, складають кормовий раціон (табл.4).

Кормовий раціон Та б л и ц я 4

Корм

Кількість корму, кг

Кормових одиниць, кг

Перетравного протеїну, г

Кальцію, г

Фосфору, г

Каротину, г

Сіно конюшини

4,0

2,08

316,0

37,2

8,8

100

Солома озимої пшениці

3,0

0,60

24,0

4,2

2,4

9

Солома горохова

2,0

0,46

62,0

23,0

2,0

6

Силос кукурудзяний

20,0

4,0

280,0

30,0

10,0

300

Буряки кормові

10,0

1,20

90,0

4,0

4,0

-

Дерть кукурудзяна

1,5

2,01

117,0

0,6

4,6

4,5

Дерть ячмінна

0,5

0,60

40,5

0,6

1,7

0,5

Дерть горохова

0,5

0,58

99,5

0,45

2,1

-

Макуха соняшникова

1,0

1,09

396,0

3,3

9,9

2

Кухонна сіль

0,09

         

Разом

42,5

12,62

1425,0

103,35

45,5

422,0

Кормовим раціоном називають добову даванку кормів, яка складається з набору різних видів кормів і забезпечує загальну погребу організму тварин у поживних речовинах, кількість яких визначена нормою годівлі. Отже, за поживністю кормовий раціон повинен відповідати нормі годівлі.

У складеному кормовому раціоні порівняно з нормою годівлі перетравного протеїну більше на 25 г, фосфору менше на 19,5 г, каротину менше на 128 мг. Зменшення або збільшення перетравного протеїну від норми допустиме до 30 г. Незначну кількість фосфору (19,5 г), якого не вистачає до норм, треба додати у вигляді підгодівлі кістковим борошном або трикальційфосфатом. Кількість мінеральної підгодівлі визначають на основі вмісту кальцію і фосфору в цих кормах.

Вміст мінеральних добавок у 10 г мінеральних кормів наведено у табл.5.

Вміст мінеральних добавок Таблиця 5

Мінеральні корми

Кальцій, г

Фосфор, г

Крейда

4

-

Вапняк

3,3

-

Кісткове борошно

3,8

2,8

Преципітат

2,2

1,4

Фосфорит

4,0

3,0

Користуючись даними цієї таблиці, визначаємо, що нестачу фосфору (19,5 г) можна поповнити даванкою кісткового борошна - 69,5 г (близько 70 г) або фосфориту - 65 г.

Набір кормів і розмірів добової даванки кожного корму залежить від виду тварин (велика рогата худоба чи свині), їх віку (молодняк чи дорослі тварини), фізіологічного стану (дійні корови чи сухостійні), а також від наявності і кількості тих або інших кормів у господарстві.

Вміст поживних речовин у даванках окремих кормів визначають за таблицями поживності кормів, вміщених у посібнику "Норми и рацион кормления сельскохозяйственных животных". Кормові раціони повинні забезпечити високу продуктивність дорослих тварин і високі прирости молодняка.

 


Основи годівлі сільськогосподарських тварин - 4.3 out of 5 based on 4 votes

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить