М’язи суглобов

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 3.63 (4 Голоса)

М’зи ліктьового суглоба

М’язи, що діють на ліктьовий суглоб, розміщується більше в ділянці плеча. Деяки із них діють злагоджено і на суглоб.

1. Двоголовий м’яз плеча, проходить від надлопаткового горба лорпатки, проходить через верхівку плечового суголба і закінчується проксимально на горбистості променевої кісточки. За умовою скорочення одночасно розгинає плечовий суглоб, а розгинає ліктьовий. Він має дві головки. У копитних від його черевця відходить міцне сухожиля, що утворює сухожильний тяж , який вростає у м’язеві волокна променевого розгинача зап’ястка. Під початком сухожилка двоглавого м’яза плеча міститься міжгорбкова сумка , яка у копитних віизначається як міжгорбкова піхва .

2. Плечовий м’яз , починається на шийці плечоаої кістки і закінчується медіально променевій кістки. Згинає луктьовий суглоб.

3. Триголовий м’яз плеча , дуже розвинутий м’яз, має трикутну форму і має три головки:

- Довгу , начинається на каудальному краї лопатки і закінчується на ліктьовому горбі

- Латеральну начинається на шийці плечової кістки і прямує до ліктьового горба;

- Медиальну починається на медіальній поверхні плечової кістки і закінчується на ліктьовому горбі. Під сухожилками голівок на ліктьовому горбі міститься підсухожилкова бурса . Розгинає суглоб.

4. Ліктьовий м’яз нерозвинутий починається на виростках плечової кістки і закінчується на ліктьовому горбі, розгинає ліктьовий суглоб.

5. Напружувач фасції передплеччя – це довга м’язова пластинка, яка начинається від каудального кута лопатки, тягнеться повздовж триголового м’яза і закріплюється на ліктьовому бугрі.

 

М’язи зап’ясткового суглоба

1. Променевий розгинач зап’ястка починається на розгиначному надвиростку плечової кістки, проходить дорсально на кістках передплічча і закінчується на шорсткості III п’ясткової кістки. Його кінцеве сухожилдок має синовіальну піхву

2. Ліктьовий розгинач зап’ястка , починається каудально від розгинального надвиростка плечової кістки, дещо лежить на каудолатеральні поверхні предпліччя і закінчується на V пясковій, а ближче на додатковій кістці зап’ястка, що у фаланго ходячих тварин спонукає до функції згиначи зап’ясткового суглоба та фіксує його за умовою статики.

3. Довгий абдуктор великого пальця – це косий розгинач зап’ясткового суглоба начинається краніолатерально на променевій кісті косо проходить суголб закінчуючись на I або III п’ястковій кістці. Утримує зап’ястковий суглоб в екстензії. Містить сухожилкову піхву.

4. Променевий згинач зап’ястка , починається на медіальному надвиростку променевої кістки і закінчується сухожилком на пальмарній поверхні кісток п’ястка ( II або III ). Згинає п’ястковий суглоб, фіксує при статиці.

5. Ліктьовий згинач зап’ястка , починається на медіальному надвиростку і ліктьовому відростку, проходить пальмарно і закінчуєьться на додатковій кістці зап’ястка.

М’язи суглобів пальців

Це м’язи, які закінчуються довгими сухожилками, які проходять через зап’ястковий суглоб і прямують до суглобів пальців.

1. Загальний розгинач пальців , розміщений латерально від променевого розгинача зап’ястка, починаючись на латеральному надвиростку плечової кістки і прямує в сухожильній піхві до розгинального відростка третьої фаланги ( копитної, ратичної, кіктьової кісток), розчіплюючись перед тим на пластинки в залежності кількості пальців у тварин. Сухожилки його мають синовіальні піхви, в ділянці зап’ястка та путовим і вінцевих кісток.

2. Бічний розгинач пальців , знаходиться на бічній зв’язці ліктьового суглобу та закінчується на променевій кістці. Має синовіальну сухожилкові піхву. У тварин також розчіплюється на пластинки аналогічно кількості пальців. Розгинає зап’ястковий, путовий суглоби пальців ( у коня) та вінцевий у інших свійських тварин.

3. Поверхневий згинач пальців , розмішений під ліктьовим розгиначем і згиначем зап’ястка, починається на медіальному над виростку плечової кістки і закінчується на паль марній поверхні вінцевої кістки. Його сухожилок містить синовіальну сумку спільну з глибоким згиначем пальця. Згинає зап’ястковий і путові суглоби (у собак і вінцевий).

4. Глибокий згинач пальців , дуже розвинутий, утворений трьома голівками плечової, променевою і ліктьовою, які начинаються на відповідних кістках, зливаються у сухожилках в ділянці зап’ясткового суглоба (коня і бика домашнього) та прямує до згинальної поверхні третьої фаланги (копитної, ратичної і нігтьової) кісток.

5. У стопо- і пальцеходячих тварин і ділянках п’ясткових кістко і кісток пальця містять короткі згиначі, розгинчі, супінатори і пронатори пальців.

М’язи кульшового суглоба

I. Група сідничних м’язів, що розгинають кульшовий суглоб, які лежать один наб одним.

1. Повернений сідничний м’яз . У жуйних і свиней він зростається з двоголовим м’язом стегна перетворючись в сіднично-двоголовим м’яз стегна. У інших тварин (коней, собак) він існує самостійно починаючись фасцією на крилі клубової кістки і закінчується на більшому вертлузі стегнової кістки, маючи під собою сумку Розгинає кульшовий суглоб.

2. Середній сідничний м’яз наймасивніший, починається на крилі клубової кістки і закінчується на більшому віртлузі стегнової кістки маючи підсухожилкову сумку . Розгинає кульшовий суглоб.

3. Глибокий сідничний м’яз , розміщений під середнім, починається на сідничій осі , тілі клубової кістки закінчується на більшому вертлузі на якому містить сумку , Розгинає кульшовий суглоб.

4. Грудиноподібний м’яз має місце тільки у м’ясоїдних. У інших тварин він зростається із середнім сідничним м’язом, утворюючи єдине ціле.

II Каудальна група розгиначів кульшового суглобу, розміщується один за одним.

1. Двоголовий м’яз стегна , міститься пвд шкірою на поверхні стегна. Починається хребетною (від останніх крижових хребців) і та сідничою (на горбі сідничої кістки), які зростаються між собою, розширюються і переходять в широкий апоневроз, який закінчується трьома зв’язками на наколіннику: медіальною прямою, середньою прямою і латеральною прямою (у хижаків ) тільки одна пряма зв’язка наколінника.

2. Напівсухожилковий м’яз , починається на сідничному горбі та закінчується на медіально-краніальному краї великогілкової кістки та віддає п’ятковий сухожилок до горба п’яткової кістки. Розгинає кульшовий суглоб.

3. Напівперетинчатий м’яз , починається вентрально на поверхні сідничного горба і закінчується сухожилком на стегній і великогомілковій кістках. Розгинає кульшовий суглоб.

Згиначі кульшового суглоба.

Вони менш розвинуті, містять медіально по відношенню кульшового суглоба.

1. Кравецький м’яз , починається на кубовій фасції і клубово-лобковому підвищені і закінчується на медіальній прямій зв’язці наколінника утворює каудальний край стегнового жолоба. Згинач кульшового суглоба.

2. Гребінчастий м’яз невеликий, має форму трикутника, починається на клубово-лобковому підвищенні тазових кісток і закінчується на медіальній губі стегнової кістки. Утворює краніальний край стегнового жолоба.

3. Клубово0поперековий м’яз , починається на поперечнореберних відростках поперекових хребців і закріплюються на меншім вертлузі стегнової кістки. Він складається із поперекових, який проходить між двома головками клубового м’яза. Згинач кульшового суглоба.

4. Напружувач широкої фасції , починається на маклоку прямує до наколінника, переходячи у широку фасцію стегна. Він згинає кульшовий суглоб, напружує фасцію, дещо розгина. чи колінний.

III Аддуктори кульшового ссуглоба

1. Струнний м’яз , починається від тазового зрощення і закінчується апоневрозом на медіальній поверхні фасції колінного суглоба.

2. Привідний м’яз , містится під струнким, починається і закінчується разом із попереднім м’язом.

3. Внутрішній затульний м’яз , тонкий, починається навколо затульного отвору і закінчується проксимально на стегновій уісці. Виконує функцію аддуктора кульшового суглобу.

4. Зовнішній затульний м’яз , починається зовні навколо затульного отвору і закінчується у вертлюжній ямці. По функції супінатор.

М’язи колінного суглоба.

Верхівка суглоба направлена краніально, тому дуже розвинуті його розгиначі.

1. Чотироголовний м’яз стегна , дуже розвинутий м’яз, розміщений на дорсальній поверхні стегна. Він утворений чотирма головками. Три із них починаються біля шийки головки кістки і закінчуються на прямих зв’язках наколінника. Вони тільки розгинають колінний суглоб. Четвнрта пряма головка починається на тілі клубової кістки, що дозволяє її діяти на кульшовий (згинаючи) і колінний (розгинаючий) суглоби. Надколінник вважають сеземоподібним утворенним сухожилків чотириглавого м’яза голови.

2. Підколінний м’яз , розміщений у підколінній ямці, починаючись в ямці підколінного м’яза стегнової кістки і закріплюється на м’язовому гребні великогомілкової кістки.

 

М’язи заплесневого суглоба

I. Розгиначі

1. Триголовий м’яз гомілки , поділяється на два м’язи: литковий і підошовний.

1-1 Литковий м’яз , починається двома голівками на каудальній поверхні гомілкової кістки з обох боків надвиросткової ямки (горбика), зростаються між собою, межують із сухожилком поверхневого згинача пальця та з’єднуючись із сухожилкового утворюють єдиний п’ятковий сухожилок , що закріпляється на горбі п’яткової кітки.

1-2 Підошовний м’яз , слабо розвинутий містится під шкірою, починаючись на головці рудименті малогомілкової кістки і переходить у п’ятковий сухожилок. У собак його не має.

2. Великогомілковий м’яз , починається на голівці малогомілкової кістки, прикритий зверху довгим згиначем пальців, прямує до I заплеснової кістки за плесновий суглоб.

Згиначі заплесного суглоба

1. Малогомілковий третій м’яз , починається разом з довгим розгиначем пальців і великогомілковим м’язом, переходить у сухожилок (особливо у коней) і закінчується на дргій і третій заплесновій кістках, де містить сухожилкові піхву. Він розгинає колінний і згинає за плесновий суглоб.

2. Великогомілковий м’яз , розвинутий у коней, у жуйних має вигляд тонкої пластинки, що знаходиться під малогомілковим третім і разом з ним закінчуючи, діючи на суглоби маже однаково.

3. Малогомілковий короткий м’яз , починаєтья на голівці малогомілкової кістки розміщується латерльно і закріплюється на V плюсневій кістці, містить сухожилкові піхву і діє як абдуктор на за плесновий суглоб.

М’язи суглобів пальців

1. Довгий розгинач (0 пальців починається в розгинальній ямці стегновій кістки, проходить по дорсальній поверхні гомілки і закінчується на розгинальному відростку третьої фоланги.

2. Бічний розгинач , розміщений на латеральній поверхні, починається на малій гомілковій кісткі або латеральній зв’язці колінного суглоба, поступово переходить у сухожилок, який зростається із сухожилком дового згинача пальців. Містить синовіальну піхву. У свиней і собак закінчується латерально на IV і V пальців.

Як і на грудній кінцівки у ділянці задньої лапи містяться ороткі згиначі, розгиначі задньої лапи містяться короткі згиначі, розгиначі, супінатори і пронатори окремих пальців.


М’язи суглобов - 3.5 out of 5 based on 4 votes

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить