Морфологія яєчника
Яєчник - парний орган. Як і сім'яник, зовні покритий сполучнотканинною капсулою, на поверхні якої знаходиться зачатковий епітелій. Всередину органу від капсули відходять сполучнотканинні елементи, що створюють його строму, в якій багато кровоносних судин. Під капсулою знаходиться кіркова речовина, а глибше - мозкова речовина.
Характерною особливістю яєчника кобил є те, що кіркова речовина розташовується в так званій овуляторній ямці.
У стромі кіркової речовини яєчника знаходяться примордіальні, первинні, вторинні, третинні і атретичні фолікули, а також жовті і білі тіла. Примордіальний фолікул містить первинний овоцит в діплотені профази мейоза. Він оточений одним шаром плоских фолікулярних клітин, що розташовані на базальній мембрані. У міру ріст фолікула овоцит декілька збільшується в розмірі, а навколо нього формується вторинна оболонка - zona pellucida (блискуча зона). Фолікулярні клітини, що розмножуються, стають кубічними і розташовуються в 1-2 шари. Такий фолікул називається первинним.
Надалі фолікулярні клітини набувають призматичну форму і розталомуся декількома шарами. Вони починають продукувати рідкий секрет, що містить естроген, внаслідок чого між фолікулоцитами з'являються порожнини. Навколо фолікула формується щільна сполучнотканинна оболонка, що складається з 2-х шарів: внутрішнього (theca folliculi interna), яка містить велику кількість судин, і зовнішнього (theca folliculi externa), волокнистого. Такий фолікул одержав назву вторинного.
У міру накопичення рідини у фолікулі утворюється загальна порожнина. Овоцит, оточений променистим вінцем (corona radiata), що складається з декількох шарів фолікулярних клітин, зміщується до верхнього його полюса і розташовується на яйценосному горбику (cumulus oophorum). Це третинний, або зрілий, або пузирчастий фолікул (граафов міхур) (мал. 40). До моменту овуляції в процесі мейоза утворюється овоцит 2-го порядку, який потрапляє в яйцепровід, де завершується його другий поділ дозрівання.
У ріст можуть одночасно вступати декілька примордіальних фолікулів, але деяка їх частина не перетворюється на зрілі фолікули, а піддається зворотному розвитку, унаслідок чого утворюються зрештою атретичн тіла, характерною особливістю яких є наявність в них зморщеної блискучої оболонки.
Після овуляції на місці фолікула, що лопнув, утворюється жовте тіло (corpus luteum), яке виробляє жіночий статевий гормон - прогестерон. В процесі розвитку жовтого тіла можна виділити 4 стадії:
1-а стадія проліферації і васкуляризації: фолікулярні клітини, які залишилися на місці фолікула, що лопнув, дуже швидко розмножуються, а між ними вростають гемокапіляри з внутрішньої теки;
2-а стадія залозистого метаморфоза характеризується гіпертрофією фолікулярних клітин, в них накопичується жовтий пігмент лютєїн (у кобил його немає), тому клітини називаються лютєїновими (лютеоцити);
3-а стадія розквіту по тривалості може бути різною, в цей період жовте тіло активно продукує прогестерон;
4-а стадія: якщо наступила вагітність, то жовте тіло існує до утворення плаценти, якщо цього не відбулося, то воно у міру завершення естрального циклу піддається зворотному розвитку.
Мал. 40. Схема морфологічних змін в яєчнику в процесі естрального циклу.
Як і в сім'яниках, в яєчниках має місце гематооваріальний бар'єр, який представлений фолікулярними клітинами, їх базальною мембраною, мембраною Слав'янського, сполучнотканинною стромою внутрішнього шару текальної оболонки і ендотелієм гемокапіляра, що також розташований на базальній мембрані.
Мозкова речовина яєчника утворена сполучною тканиною, в якій розташовуються інтерстиціоцити, здатні до секреції естрогену і невеликої кількісті андрогенів.