Нітратно-нітритний токсикоз характеризується утворенням у крові метгемоглобіну, розвитком тканинної гіпоксії, порушенням функцій серцево-судинної та дихальної систем.
Хворіють сільськогосподарські тварини усіх видів. Жуйні тварини більш чутливі до нітратів, а тварини з однокамерним шлунком - до нітритів. Молодняк, голодні і хворі тварини більш чутливі до отруєння, ніж дорослі, нагодовані та здорові.
Етіологія. Основною причиною нітратно-нітритного отруєння є рослини, які мають властивість до підвищеної кумуляції азоту (нітра-толюбні). Серед культурних"рослин до них належать цукрові і кормові буряки, жито, пшениця, кукурудза, соняшник, сорго, турнепс, люцерна, конюшина; із бур'янів - щириця, лобода, кропива, спориш, берізка. Ці рослини нагромаджують нітрати при внесенні у грунт великої кількості азотних добрив. Згідно з нормативами слід вносити на 1 га зернових культур не більше 120-140 кг чистого азоту, буряків - 150 кг, кормових культур - 100 кг. Максимальна кумуляція азоту досягається через 20-25 днів після внесення азотних добрив і підтримується на цьому рівні протягом двох місяців.
Багато нітратів нагромаджується у кормових культурах у період посухи, при недостатній інсоляції та зниженні температури грунту і повітря (приморозки), при недостатній кількості в грунті молібдену, кобальту, сірки і калію, підвищеній кислотності та засоленні грунту, оскільки всі ці фактори знижують активність ферментів азотистого обміну нітрат - і нітритредуктази, а також при внесенні великої кількості органічних добрив (рідкий гній, курячий послід).
Нагромадження нітритів у кормах спостерігається при їх пліснявінні, загниванні, промерзанні з наступним відтаюванням, самозігріванні внаслідок дії ферментів денітрифікуючих гнильних бактерій. Збільшення кількості нітритів у буряках відбувається при тривалому їх охолодженні після проварювання.
Одним із джерел попадання нітратів і нітритів в організм тварин є вода. Це буває при безконтрольному використанні води із свердловин з великою кількістю нітратів і нітритів або із відкритих водойм, забруднених азотними мінеральними та органічними добривами.
Причинами отруєння бувають мінеральні добрива, які випадково потрапляють у корм тваринам при порушенні правил їх зберігання та використання (натрієва, калійна, кальцієва селітра, аміак безводний та водний, амоній хлористий і сірчанокислий, аміачна та аміачно-вапнякова селітра, амонію нітрат сірчаний, амофос, нітроамофоска та інші).
Патогенез. Нітрати спричинюють подразнення рецепторів слизової оболонки шлунково-кишкового каналу, її запалення, яке супроводжується діареєю. Нітрати, що всмокталися з шлунково-кишкового каналу, виділяються через нирки, що призводить до запалення органів сечовидільної системи. Крім того, в шлунково-кишковому каналі нітрати перетворюються в нітрити, гідроксиламш, окисли азоту, аміак та нітроз-аміни. Нітрити блокують тканинні дихальні ферменти, що у своїй молекулі мають двовалентне залізо (цитохромоксидаза), всмоктуються в кров, перетворюючи оксигемоглобін у метгемоглобін - сполуку, в якій залізо стає тривалентним і втрачає властивість приєднувати молекулу кисню, внаслідок чого настає кисневе голодування тканин - гіпоксія. Тканинна гіпоксія ускладнюється тим, що нітрити розширюють капіляри, знижуючи кров'яний тиск.
Симптоми. При інтоксикації тварин нітратами та нітритами відмічають блискавичний, гострий, хронічний та латентний перебіг.
Блискавичний Перебіг отруєння найбільш часто зустрічається у молодняку великої рогатої худоби при згодовуванні голодним тваринам зелених кормів, які містять надмірну кількість нітратів та нітритів. У тварин виникають збудження, слинотеча, спрага, прискорене важке дихання, слизові оболонки набувають синюшності, порушується координація рухів, настають судоми м'язів тулуба та кінцівок, гальмуються рефлекси, втрачається чутливість шкіри, у деяких тварин виникає тим-панія, розвивається коматозний стан. Загибель настає через 30-50 хв після споживання токсичного корму.
Блискавичний перебіг отруєння поросят виникає при згодовуванні свіжозварених буряків, багатих на нітрати, разом з теплим відваром. Через 10-15 хв після годівлі у поросят починається збудження, блювання, слинотеча, настає задишка, розвивається синюшність видимих слизових оболонок і кінчиків вух та анемічність шкіри. Температура тіла знижується, розвивається коматозний стан. Загибель настає внаслідок асфіксії.
Рівень метгемоглобіну при блискавичному перебігу становить 70-80 % від загальної кількості гемоглобіну.
При Гострому Перебігу отруєння перші клінічні симптоми у тварин проявляються через 2-3 год, тяжкий стан настає через 10-12 год: тварини відмовляються від корму, спостерігається спрага, часте сечовиділення. Видимі слизові оболонки на початку отруєння рожеві, потім стають вишневого кольору, поступово набувають коричневого відтінку.
Температура тіла знижується, частота пульсу та дихання збільшена. З ротової порожнини та носових ходів виділяється густа рідина, в легенях прослуховуються хрипи, у більшості жуйних відмічається тимпа-нія. Потім настає тремор скелетних м'язів, атаксія, коматозний стан та загибель при явищах асфіксії. При гострому перебігу отруєння вміст метгемоглобіну в крові більший 40 %, а незадовго до загибелі тварини досягає 60-70 %.
Хронічний Перебіг отруєння тварин нітратами супроводжується кисневим голодуванням органів і тканин, погіршенням обміну речовин, відтворної функції, зниженням життєздатності молодняку, виникненням дистрофічних змін та пригніченням природної резистентності. Такий перебіг отруєння частіше зустрічається у великої рогатої худоби і характеризується розвитком А-гіповітамінозу, зниженням вгодованості, молочної продуктивності, приросту молодняку, абортами у корів, посиленням діурезу, часто гематурією, розлитими набряками у другій половині тільності, народженням телят-гіпотрофіків та мертвого приплоду. Тварини худнуть, шерсть стає тьмяною, скуйовдженою, діарея змінюється запором. У самців знижується репродуктивна функція внаслідок некроспермії. Рівень метгемоглобіну становить 20-30 %.
У птиці характерними симптомами хронічної інтоксикації є зниження виводимості, кров'яні плями в яйцях, масова поява яєць без шкаралупи та аномалії органів у курчат.
Латентний Перебіг буває у корів при рівні метгемоглобіну у крові до 20 % від загальної кількості гемоглобіну. Він характеризується виділенням нітратів з молоком - нітратолактія. Таке молоко погано зсідається, змінюється його білкова структура, у ньому знижується вміст каротину та вітаміну А. Якщо молозиво або молоко містять до 15 мг нітратів в 1 мл, то воно стає отруйним і у телят чи поросят виникає молозивний або молочний токсикоз.
Патолого-анатомічні зміни. У загиблих або вимушено забитих тварин, у тому числі птиці, при нітратних та нітритних отруєннях характерним є зміна кольору крові - від яскраво-червоної до темно-коричневої. Кров погано згортається, часто гемолізована. У слизовій оболонці трахеї і бронхів знаходять різного розміру крововиливи, у просвіті трахеї і бронхів - нагромадження пінявої рідини, інколи з домішками крові. Легені переповнені кров'ю. Серце збільшене, переповнене кров'ю, яка не згорнулася, під епікардом крапчасті крововиливи. Слизова оболонка передшлунків гіперемійована, інколи з крововиливами та ділянками некрозу, кишечнику - у стані катарального і геморагічного запалення. Судини головного мозку кровонаповнені, відмічаються множинні крововиливи. М'язи світло-червоного кольору, на розрізі виступає темно-коричнева кров. Сечовий міхур порожній або містить невелику кількість сечі, слизова оболонка його гіперемійована.
Діагноз Ставлять на основі анамнестичних даних, клінічних симптомів, результатів патолого-анатомічного розтину та хіміко-токсиколо-гічного дослідження. Вирішальне значення має встановлення кількості нітратів і нітритів у кормах (табл. 5).
Таблиця 5 - Допустимі рівні нітратів і нітритів у кормах
Корми |
Не більше, мг/кг |
|
Нітратів |
Нітритів |
|
Грубі (сіно, солома) |
1000 |
10 |
Зелені |
500 |
10 |
Силос, сінаж |
500 |
10 |
Буряки кормові |
2000 |
10 |
Картопля |
300 |
10 |
Жом цукровий сухий |
800 |
10 |
Патока |
1500 |
10 |
Макуха соняшникова |
200 |
10 |
Шрот соєвий |
200 |
10 |
Борошно тваринного походження (м'ясо-кісткове, |
||
М'ясне, кісткове, білково-тваринно-рослинне) |
100 |
10 |
Комбікорм для тварин усіх видів |
500 |
10 |
Зерно і зернобобові |
500 |
10 |
Прижиттєве підтвердження діагнозу має включати визначення МОз~ У пробах сечі або носовому слизу. Ці сполуки можна визначати у вмісті рубця, шлунка, кишечнику (у перші дві години після загибелі або вимушеного забою тварин), крові, печінці, скелетних та серцевому м'язах, інших органах і тканинах. У здорових тварин середній вміст нітратів у шлунково-кишковому каналі, паренхіматозних органах і крові - близько 8 мг/кг; у сечі ці показники майже у 2 рази вищі. При встановленні у пробах патологічного матеріалу нітратів більше 300 мг/кг (у сечі - більше 400 мг/кг) і нітритів - більше 50 мг/кг (у крові більше 80, сечі - 100 мг/кг) можна підтвердити отруєння тварин.
Діагноз підтверджується одночасним визначенням вмісту метгемоглобіну у пробах крові.
Хронічне отруєння діагностують на підставі результатів аналізу фактичного добового споживання нітратів тваринами, яке має не перевищувати 0,2 г/кг маси тіла.
Отруєння нітратами та нітритами слід диференціювати від інтоксикації рослинами, що містять ціаногенні глікозиди, при якій характерним буде яскраво-червоний колір слизових оболонок, венозної крові, а також специфічний запах вмісту шлунково-кишкового каналу - запах мигдалю.
Лікування. Найбільш ефективним при нітратно-нітритному токсикозі є 1 %-ний розчин метиленового синього, приготовлений на ізото-нічному розчині натрію хлориду або глюкози, який вводять внутріш-ньовенно у дозі 0,2-0,5 мл/кг маси. За необхідності через 5-6 год введення повторюють. Досить ефективним є хромосмон (1 %-ний розчин метиленового синього на 25 %-ному розчині глюкози). Вводять його внутрішньовенно у тій самій дозі.
Ефективними є 5 %-ний водний розчин аскорбінової кислоти (внутрішньовенно в дозі 0,1 мл/кг маси тварин) або 1 %-ний розчин на 40 %-ному розчині глюкози у тій самій дозі, ЗО %-ний водний розчин натрію тіосульфату внутрішньовенно у дозах: свиням -10-20 мл, телятам - ЗО мл, дорослій великій рогатій худобі - до 100 мл або 10 %-ний розчин у дозі 0,5 мл/кг маси тіла тварини.
Для прискорення відновлення нітратів до аміаку жуйним необхідно ввести всередину 10 %-ний розчин меляси або цукру у дозах: вівцям -1 л, великій рогатій худобі - Зл.
При тяжкому перебігу на початку лікування парентеральне вводять 5 %-ний розчин ефедрину гідрохлориду в дозі 0,02 мл на 1 кг маси тіла, або 0,03 мл/кг цититону (0,15 %-ний розчин цитизину), або 0,02 мл 10 %-ного розчину коразолу, а після цього слід ввести один із вищеназваних антидотів.
При хронічних інтоксикаціях до раціону тварин включають препарати магнію, фосфорно-кальцієві мінеральні добавки, вітамін А і корми, багаті на каротин.
Профілактика Отруєння тварин нітратами і нітритами передбачає виконання інструкції щодо зберігання, транспортування та використання азотних добрив. При внесенні добрив, особливо під кормові культури, слід враховувати вміст азоту у грунті. Перед згодовуванням зеленої маси та коренеплодів з нових площ бажано ставити біопробу на кількох тваринах.
Проводять лабораторне дослідження кормів і води на вміст нітратів з метою нормування раціонів з таким розрахунком, щоб добова доза нітрат-іона не перевищувала для великої рогатої худоби 0,2 г; коней і овець - 0,4; свиней - 0,6; кролів - 1,0; птиці - 1,5 г на 1 кг маси тіла. Усувають чинники, під дією яких нітрати відновлюються до нітритів у кормах. Для напування тварин і приготування кормів забороняється використовувати воду з водойм та джерел, які містять більше 1 мг/л нітритів та 45 мг/л нітратів.