Алергічна діагностика сапу

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 Голос)

 Для алергічної діагностики сапу коней та інших однокопитних тварин (мулів, ішаків, ослів) застосовують малеїн для очної, підшкірної і внутрішньошкірної проб.

 В усіх господарствах нашої країни дослідження коней на сап проводять у плановому порядку, в кінці другого кварталу. Перевіряють на сап усе поголів'я коней методом клінічного дослідження й очної малеїнової проби.

 У день проведення малеїнізації коней господарства звільняють від роботи, зводять у якесь певне місце і розміщують на конов'язях у тіні дерев або під навісами. Після дослідження складають акт.

 Техніка проведення очної малеїнової проби.

Перед уведенням Малеїну оглядають око, щоб переконатися у відсутності будь-яких запальних процесів. Потім за допомогою стерильної піпетки на кон'юнктиву нижньої повіки наносять 3-4 краплі малеїну і через кожні три години протягом дня враховують реакцію. Останнє врахування проводять через 24 години після введення малеїну, тобто вранці наступного дня.

 У хворих на сап тварин очна реакція найчастіше проявляється вже через 2-3 години після нанесення на кон'юнктиву малеїну і триває протягом 10-24 годин. Максимального розвитку вона досягає через 6-9 годин після введення малеїну.

 Враховуючи реакцію, обов'язково відкривають повіки й оглядають кон'юнктиву. За ступенем інтенсивності розрізняють позитивну й сумнівну реакції. Позитивна реакція проявляється гнійним кон'юнктивітом різної сили — почервонінням і набряканням кон'юнктиви, набряканням повік, через що око часто закривається. З внутрішнього куточка ока витікає у вигляді шнурка гнійна маса. При позитивній реакції, яка проходить слабко, всі зазначені явища гнійного кон'юнктивіту менше помітні.

 При сумнівній реакції спостерігають почервоніння кон'юнктиви, сльозотечу, незначне набрякання повік, у внутрішньому куточку ока є невелика кількість (крапля) гною.

 При негативній очній реакції відхилень від норми з боку кон'юнктиви не спостерігають або може бути незначне почервоніння й сльозотеча.

 Усіх коней, які при першій очній малеїнізації не реагували на малеїн або дали сумнівну реакцію, через 5—6 днів досліджують повторно способом нанесення малеїну на кон'юнктиву повіки того самого ока і в тій самій дозі. При повторній малеїнізації специфічна реакція у хворих на сап коней чи інших сприйнятливих тварин настає значно швидше і проходить більш бурхливо.

 Техніка проведення підшкірної малеїнової проби. Підшкірну малеїнову пробу, як метод масової діагностики сапу, не застосовують, її проводять у випадках, коли очна реакція дає результати, що не збігаються, а дослідження крові в РЗК дає сумнівні результати, або коли внаслідок захворювання очей чи кон'юнктиви очну малеїнізацію провести неможливо.

 Коням за добу перед проведенням підшкірної малеїнізації тричі на день вимірюють температуру тіла. Дослідження можна проводити,

 Якщо середня добова температура, а також температура тіла перед уведенням малеїну не перевищує 38,5°С при умові, що жодне з трьох вимірювань не досягало 39°С. Повторно підшкірну малеїнізацію можна проводити не раніше як через 45 днів.

 Малеїн уводять під шкіру в ділянці середньої третини шиї чи підгрудка в дозі 1 мл. Через 6—8 годин після введення малеїну, через кожні дві години, вимірюють температуру тіла протягом 12—-14 годин, останні вимірювання роблять через 24 і 36 годин після введення малеїну.

 Облік реакції проводять з урахуванням температурної кривої, місцевої й загальної реакції організму на введений малеїн.

 При позитивній реакції, через 6—8 годин після підшкірного введення малеїну, у тварин підвищується температура тіла, досягаючи максимуму (не нижче 40°С) через 12-16 годин і тримається на згаданому рівні з невеликими коливаннями протягом 1-8 годин, потім знижується до норми, а через 30-36 годин знову в багатьох коней дає незначне підвищення.

 Місцева реакція проявляється через кілька годин обмеженою, напруженою, гарячою, болісною набряклістю на місці введення малеїну, яка протягом 24-36 годин поступово збільшується. Потім вона зменшується, залишаючись протягом 2-3 днів.

 Загальна реакція організму у хворих на сап коней проявляється пригніченим станом, позіханням, втратою апетиту, хиткою ходою, переступанням із ноги на ногу, фібрилярним скороченням м'язів, прискореним диханням, кашлем, вогкими хрипами в легенях, виділеннями з носа, прискореним серцебиттям та збільшенням підщелепових лімфатичних вузлів.

 Реакція вважається позитивною, якщо спостерігається типове підвищення температури тіла і незначна місцева реакція або коли місцева реакція різко виражена з характерною температурною кривою й підвищенням температури тіла не менше як до 39,6°С.

 Сумнівною реакція вважається при наявності характерної температурної кривої з максимальним підвищенням температури тіла в межах 39-39,6°С при відсутності різкої місцевої реакції або коли підвищення температури тіла з характерною кривою досягає навіть 40°С і вище при відсутності місцевої реакції.

 Реакція вважається негативною при підвищенні температури тіла до 39°С.

 ВнутРішньошкірна проба в Україні не застосовується.

 


Алергічна діагностика сапу - 5.0 out of 5 based on 1 vote

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить