У забезпеченні населення цінними продуктами харчування важливе місце займає рибництво. Провідну роль у постачанні населення рибою відіграють внутрішні моря і прісні водойми. З кожним роком розширюються площі ставкових господарств, удосконалюється їх техніка, підвищується вихід рибної продукції.

Риба як вельми цінний продукт харчування набуває все більшого значення. Світовий вилов її за 2010 рік склав 57,3 млн т. і в м'ясному балансі питому вагу риба займає більш ніж 45%. Риба служить джерелом необхідного для людського організму білка. Білкові речовини риби засвоюються організмом людини в 2-3 рази краще, ніж білки м'яса теплокровних тварин. Велике значення має і риб'ячий жир, що містить вітаміни. В організмі риб які розводяться в ставах, вміст жиру коливається від 0,7 (судак) до 15% (сом).

Рибне господарство України відіграє значну роль у забезпеченні населення продовольством, а галузей національної економіки - сировиною, а також у відтворенні природних ресурсів та підвищенні зайнятості населення.

У результаті економічної кризи обсяги випуску основних видів продукції з риби та інших водних живих ресурсів істотно зменшилися, роль рибного господарства у продовольчому забезпеченні держави знизилася. Фізіологічно обгрунтована річна потреба в рибі та рибній продукції (20 кілограмів на душу населення) становить близько 1 млн. тонн. На сьогодні середній рівень споживання досягає лише трохи більше 8 кілограмів на рік. Через різке скорочення обсягів фінансування в рибному господарстві з'явилися загрозливі тенденції. У першу чергу це пов'язано з погіршенням технічного стану обладнання, швидкими темпами його морального і фізичного старіння та виходом з ладу основних фондів підприємств.

Загальнодержавна програма розвитку рибного господарства України на період до 2011 року спрямована на реалізацію державної політики щодо регулювання розвитку рибного господарства, забезпечення рибної галузі фінансовими, матеріально - технічними та іншими ресурсами, зміцнення її виробничого і науково - технічного потенціалу, координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з метою вирішення найважливіших проблем і створення належних економічних умов функціонування рибогосподарського комплексу країни.

У результаті зростаючого антропогенного впливу на водойми (забруднення, урбанізація, зарегулювання стоку річок, розвиток промисловості, судноплавства, забір води для зрошення) природне відтворення рибних запасів скорочується. У зв'язку з цим виникає нагальна необхідність у проведенні рибоводних робіт по штучному відтворенню рибних запасів. Завданням штучного відтворення рибних запасів є збільшення запасів риб в річках, озерах, ставках, водосховищах, морях і океанах.

Основні напрямки розвитку ставкового рибництва на Україну повинні йти по шляху підвищення продуктивності наявної ставкової площі та будівництва нової, а також використання для цих цілей рисових чеків, іригаційних каналів, водосховищ, водойм-охолоджувачів теплових електростанцій, піщаних і кам'яних кар'єрів. Особливу увагу слід приділити Садковий рибному господарству.

Велику роль у розвитку рибництва зіграли вітчизняні вчені А. Т. Болотов (1738-1833), В. П. Врасскій (1829-1862), О. А. Грімм (1845-1921), І. М. Арнольд (1868-1942), В. К. Солдатов (1875-1941), О. М. Державін (1878-1963), К. Л. Гербільскій (1900-1967), Н. І. Кожин (1896-1971), Г. Г. Карзінкін (1900-1973), Б. І. Черфас (1895-1970), О. М. Елонскій (1896-1952), Ф. Г. Мартишев (1898-1975), К. І. Николюкин (1896-1977).

Ставкове рибництво на Україну стало інтенсивно розвиватися після другої світової війни завдяки впровадженню досягнень науки і техніки в практику розведення риб.

Ставкове рибництво отримало значний розвиток за кордоном. Особливо великі успіхи досягнуті у цій галузі в Німеччині, Болгарії, Румунії, Польщі, Франції, Італії, Китаї, Індії, Японії.

В даний час велика увага приділяється розвитку товарного рибництва в штучних водоймах. Основними його формами є ставкове, озерне, морське, індустріальне рибництво.

Товарне рибництво є високоефективної галуззю рибного господарства і дозволяє отримувати тваринного білка з одиниці площі більше, ніж у тваринництві.

Обсяг рибної продукції, одержуваної в екстенсивних рибоводних господарствах, обмежений природною продуктивністю водойм, яка характеризує приріст риби за рахунок природної кормової бази. Збільшити вихід рибної продукції з одиниці площі ставка можливо, застосовуючи інтесифікаційна заходи. До таких належать добриво ставків, годування риби, вирощування високоякісного рибопосадкового матеріалу, проведення селекційної роботи, впровадження полікультури та механізація виробничих процес

Рибництво (підгалузь рибного господарства) - розведення та вирощування риби та інших водних живих ресурсів у спеціально створених штучних умовах або визначених для цього рибогосподарських водних об'єктах;

Аквакультура - розведення та вирощування риби та інших водних живих ресурсів у спеціальних штучних умовах або визначених для цього рибогосподарських водних об'єктах;

Товарне рибництво - вирощування у спеціально створених штучних умовах або визначених для цього рибогосподарських водних об'єктах товарної риби та інших водних живих ресурсів, які реалізуються населенню або використовуються рибопереробними підприємствами як сировина;

Державна охорона риби та інших водних живих ресурсів - система державних заходів щодо збереження, відтворення, вирощування, поліпшення умов існування, контролю та регулювання чисельності риби та інших водних живих ресурсів, забезпечення виконання фізичними та юридичними особами вимог законодавства Україні в рибному господарстві, контроль за яким здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань рибного господарства;