Хронічна субінволюція матки (Subinvolutio Uteri Chronica)— це уповільнення процесів зворотнього розвитку (інволюції) матки після родів до стану, притаманного їй до настання вагітності. Захворювання може розвиватися як продовження гострої або під гострої післяродової субінволюції матки, які є найрозповсюдженішим ускладненням післяродового періоду у корів (40-60%). Хворіють тварини інших видів. Хронічна субінволоція матки складає біля 15% від числа неплідних корів, особливо у господарствах, де тварини не користуються активним моціоном і не випасаються.
Діагностують субінволюцію матки після збору анамнезу, проведення клінічного і гінекологічного досліджень, включаючи ректальне. Підтвердити діагноз можна провівши лабораторне дослідження.
Ознаки. Перехворювання хронічною субінволюцією матки корів не викликає зміни загального стану. У корови частіше реєструють анафродизію. Якщо ж вона приходить у стан статевої охоти, то частіше патологічних виділень немає або виділяється непрозорий тічковий слиз, який має світло-коричневе забарвлення (домішки лохій). Такі ж віділення можна спостерігати після масажу матки. Багаторазове осіменіння таких корів не веде до запліднення з причини ановуляторних статевих циклів або дуже ранньої (до 5 годин після закінчення статевої охоти) овуляції (асинхроної).
Роги матки збільшені у 1,5–2 рази, мають нерівномірно потовщені стінки, більш щільну консистенцію розпрямлені і частково або повністю звисають у черевну порожнину. Інколи роги матки сплюснені у зв’язку з наявністю збільшеної порожнини та залишків карункулів, мають дуже слабку або й зовсім відсутню реакцію на масаж. Патологія матки супроводжується наявністю у яєчниках жовтих тіл різної величини, форми і функціональної активності, які все ж гальмують інволюцію, створюють умови для гіпотонії матки. Реєструють також асоціацію хронічної субінволюції матки з лютеїновою кістою або гіпофункцією яєчників.
Лабораторна діагностика. Проба Катеринова проводиться для оцінки ступеня інволюції матки. У пробірку набирають 3–5 мл дистильованої води і вносять невелику кульку цервікального слизу. Кип'ятять 1–2 хвилини. Оцінка реакції: рідина прозора — інволюція матки завершена; брудно-каламутна рідина з пластівцями — субінволюція матки.
Лікування. До лікування корів, хворих на хронічну субінволюцію матки, потрібно підходити комплексно, з урахуванням функціонального стану яєчників.
При наявності в яєчниках корови функціонуючого жовтого тіла або лютенової кісти дворазово призначають один із простогландинів (у 1 і 11 добу лікування) у поєднанні з курсом іхтіолотерапії (6 інєкцій 7% розчину, виготовленого на фізіологічному розчині п/ш у ділянці верхньої третини шиї з інтервалом 48 годин у таких дозах: 20, 25, 30, 35, 30, 25 мл) та окситоцину у дозі 50 ОД на 2, 3 та 4 добу лікування. На 11 добу лікування вводять гравогормон у дозі 3500-4000 мо або інший гонадотропний препарат.
Лікування корів з хронічною субінволюцією матки, яка продовжується гіпофункцією яєчників, повинно включати одноразове використання простагландину Ф-2-альфа (у 1 добу лікування), курс іхтіолотерапії з окситоцином і введенням граво-гормону чи іншого гонадотропіну, як було описано вище.
Рекомендують використовувати запропоновану схему лікування: 1 доба лікування — в/м 5 мл дигітолу і в/ч 20 мл тривіту; 2, 4 і 6 доба лікування — в/ч 10 мл 10 % розчину новокаїну з 50 ОД окситоцину 9-8 доба лікування — можна повторити дигітол-тривіт і призначити тканинні препарати (завись печінки великої рогатої худоби у дозі 20 мл п/ш або 0,5% розчин гумату натрію у дозі 5 мл) для швидшого відновлення структури слизової оболонки матки. У цю схему можна вводити масаж матки і яєчників, а для ослаблених тварин внутрішньовенні введення кальцію хлориду або кальцію глюконату з розчином глюкози.
Замість дигітолу можна використовувати утеротонік п/ш по 3 мл 2 рази через добу.
Якщо при осіменінні корови спостерігалося виділення лохій, то треба зробити сонацію матки шляхом внутрішньоматкового введення через напіввідкритий канал шийки матки (як при ректоцервікальному введенні сперми) не пізніше 14–20 годин після останнього осіменіння неоміцину сульфату 0,5 г чи поліміксину–М сульфату 1 г у 5–10 мл фізіологічного розчину. Невеликі об'єми розчинів вводять у матку, використовуючи одноразовий шприц, який під'єднують до полістиролової піпетки, призначеної для штучного осіменіння. Піпетку проводять через цервікальний канал під контролем руки, введеної у пряму кишку або використовуючи піхвове дзеркало.
Профілактика. Оскільки субінволюція матки значною мірою обумовлюється ще у період вагітності за умови її патологічного перебігу, то, звичайно, набагато легше попереджувати розвиток цього захворювання, тому рекомендують проводити профілактику субінволюції матки у повному об'ємі за описаною у розділі “Система застосування біологічно активних речовин для профілактики акушерсько-гінекологічних захворювань у корів і покращення життєздатності новонароджених телят” схемою, починаючи з періоду сухостою. Крім того, у період вагітності тваринам треба забезпечити повноцінну годівлю, надати їм моціон і контакт з самцем, провести своєчасний запуск, створити необхідні санітарне-гігієнічні умови утримання. Під час фізіологічних родів ні в якому разі не витягувати плід зібрати і випоїти води з плодових оболонок, покласти теля для облизування. Велике значення має правильне ведення післяродового періоду, проведення вітамінізації корів у перші дні після родів, своєчасна діагностика і ефективне лікування гострої субінволюції матки та ендометриту.