Дерівати шкіри

 

 

 

Залози шкіри

Потові залози - прості трубчасті. Їх вивідні протоки відкриваються на поверхні шкіри. Кінцеві їх відділи складаються з секреторних клітин: світлих і темних і міоепітеліоцитів. Світлі секреторні клітини виділяють воду і іони металів, а темні - беруть участь в синтезі сиаломуцинів, вазоактивного пептиду брадикініна, який забезпечує судинорозширювальний ефект, унаслідок чого посилюється тепловіддача. Міоепітеліоцити забезпечують виподіл секрету залозами, які секретують по мерокриновому і апокриновому типу.

Сальні залози. Їх вивідні протоки найчастіше відкриваються у волосяний фолікул. Секреція відбувається по голокриновому типу. Відносяться до простих альвеолярних залоз з розгалуженими кінцевими відділами. Секреторні їх клітини - себоцити - складають диферон, що складається з базальних гермінативних клітин, клітин, що вступили в диференціювання, диференційованих клітин і клітин, що піддаються некрозу під впливом гідролітічних ферментів лізосом.

Молочні залози. По морфології вони відносяться до складних альвеолярних залоз з розгалуженими кінцевими відділами, які утворені двома видами клітин: лактоцитами і міоепітеліоцитами. Секреція відбувається по апокриновому типу. Зовні покриті шкірою. Залози розділені на часточки сполучнотканинними прошарками, в яких проходять судини, нерви і міжчасточкові вивідні протоки, що впадають в молочну цистерну, а потім в сосковий канал.

Лактоцити на вільній поверхні мають мікроворсинки. У їх цитоплазмі добре розвинені органели, що беруть участь в процесі синтезу молока: мітохондрії, ГЕС, комплекс Гольджі. В процесі секреторного циклу форма лактоцитів змінюється від кубічної до призматичної, а при заповненні альвеоли секретом вони можуть ставати плоскими. По мірі секреції висота клітин наростає. У їх цитоплазмі виявляються включення дрібних осміофільних крапельок секрету, які накопичуються в апікальній частині клітини, поступово зливаються в одну велику краплю, а потім вона відділяється разом з верхівкою клітини (мал. 31).

Міоепітеліоцити мають зірчасту форму. З'єнуясь між собою своїми відростками, вони утворюють навколо альвеоли своєрідний кошик. Їх скорочення сприяє евакуації секрету з альвеол в систему вивідних проток, спочатку внутрішньочасточкових, а потім міжчасточкових, які відкриваються в головні протоки, а потім в молочні синуси (цистерни).

Будова стінки проток характерна для порожнинних утворень, що відкриваються в зовнішнє середовище. Зсередини вони вистилені епітелієм: дрібні і середні - одношаровим кубічним, а головний - спочатку одношаровим стовпчастим, а потім двошаровим. У стінці крупних проток знаходяться міоцити, що локалізуються циркулярно і подовжньо. Циркулярно розташовані міоцити утворюють сфінктери. Молочні синуси також вистилені двошаровим призматичним епітелієм.

 

Мал. 31. Схематичне зображення змін лактоцитів в процесі секреції (по Баргману): 1 - базальна мембрана; 2 - включення жиру; 3 – мітохондрія; 4 – ГРЕС; 5 – мікроворсинки; 6 - вакуоль; 7 - гранули білка казеїну; 8 – комплекс Гольджи.

Сосковий канал вистилає багатошаровий плоский зроговвілий епітелій, під яким розташовується щільна сполучна тканина, багата колагеновими і еластичними волокнами. Далі лежать 3 шари гладеньких м'язів: внутрішній - подовжній, зовнішній - радіальний, а між ними знаходиться циркулярний шар, що формує сфінктер. Зовні сосок покритий шкірою, позбавленою волосся.

Молочні залози рясно кровопостачаються і багато іннервовані, особливо у області сосків.

Пахучі залози мають видові топографічні особливості. У собак - параанальні синуси на рівні шкірно-анальної лінії - в їх стінці містяться апокринові потові залози. У кішок - параанальні синуси містять апокринові потові і сальні залози. У овець - пахові синуси - містять сальні і крупні звивисті апокринові потові залози. У гризунів - перигенітальні залози, які виділяють особливий пігмент, що офарблює мочу для мічення території.

Волосся

Волосся занурене у волосяний фолікул. Розрізняють довгі, щетинисті і пушкові волосся. Волос складається з коріння і стрижня. У ньому розрізняють мозкову, кіркову речовину і кутикулу. У пушковому волоссі мозкова речовина відсутня. Клітини мозкової речовини містять трихогіалін, повітряні міхурці і пігмент. Кіркова речовина волоса складається з лусок, що ороговіли, які містять твердий кератин, повітряні міхурці і зерна пігменту.

Кутикула в зоні цибулини складається з призматичних клітин, які, віддаляючись від цибулини, перетворюються на рогові луски, що містять твердий кератин.

Будова волосяного фолікула. Волосяний фолікул складається із зовнішньої і внутрішньої кореневих піхв і волосяної сумки.

Внутрішня коренева піхва представлена кутикулою, внутрішнім гранулоносним шаром Гекслі (Хакслі) і зовнішнім блідим шаром Генле (Хенле). Зовнішня епітеліальна піхва складається з клітин, багатих глікогеном.

Волосяна сумка (дермальна коренева піхва) - сполучнотканинна оболонка, двошарова, в якій внутрішній шар утворений циркулярно розташованими колагеновими волокнами, а зовнішній - подовжніми. До підстави волосяної сумки прикріпляється м'яз, що піднімає волос.

Линька: ювенальна, періодична (сезонна) і перманентна.

Копито і інші дерівати

Копито є похідним шкіри у області третьої фаланги, включаючи все її сполучнотканинні і кісткові структури.

У копиті розрізняють облямівку, вінець, стінку і підошву, загальний план гістологічної будови яких схожий, але є і свої особливості.

Облямівка розташовується на межі шкіри з роговою стінкою. Епідерміс, що лежить у підстави облямівки, утворює глазур, яка тонким шаром покриває рогову стінку. Глазур найбільш розвинена у лошат. Її немає на заворотних частинах стінки, а також у старих тварин.

Для епідермісу облямівки і вінця характерна наявність 3-х шарів: базального, зернистого і рогового. Дерма, що розташована під епідермісом, вдається в нього у вигляді загострених сосочків, висота яких у вінці досягає 0,5 см. Є і тонкий шар підшкірної жирової тканини.

У копитній стінці епідерміс утворює твердий наконечник пальця - роговий башмак, який складається з листочкового і трубчастого рогу.

Листочковий ріг відповідає мальпігієвому шару епідермісу шкіри. Він розташовується на поверхні дермальних листочків, від яких відокремлений базальною мембраною. У ньому постійно відбувається поділ епідермоцитів, за рахунок яких здійснюється регенерація рогового башмака.

Трубчастий ріг утворює захисний шар, який походить з епідермісу, що покриває основу шкіри облямівки і вінця. Він росте зверху вниз. Захисний шар складається з рогових трубочок, в центрі яких рихло розміщуються рогові луски, що утворюють їх серцевину. Рогові трубочки залягають паралельно поверхні стінки копита по напряму від вінця до вільного краю. Між трубочками розташовується проміжний ріг, який продукується епідермісом, що знаходиться між дермальними листочками.

Дерма стінки вдається в епідерміс у вигляді численних сполучнотканинних листочків, багатих еластичними волокнами. Від первинних листочків відгалужуються вторинні листочки, що у багато разів збільшує площу зіткнення дерми з епідермісом. Під листочковим шаром лежить судинний шар, що складається з щільної сполучної тканини, відповідної сітчастому шару дерми. Судинний шар дерми щільно зростається з періостом копитної кістки.

Дерма багата нервовими закінченнями і кровоносними судинами. Число останніх значно більше, ніж в шкірі, що необхідне для живлення вельми товстого епідермісу. Рясна мережа кровоносних судин додає дермі червоний колір.

Рогова підошва і рогова стрілка побудовані з трубчастого рогу, але м'якшого, ніж в роговій стінці. Трубочки тут розташовані вертикально по відношенню до поверхні. Дерма підошви має довгі, направлені дистально сосочки. Так само як і в стінці, вона зростється з періостом кістки пальця. У дермі стрілки, окрім сосочкового шару, є і гиподерма.

Копитця жуйних і свиней Не мають вторинних листочків. Фіброзна подушка м'якишів багата жировою тканиною, еластичними і колагеновими волокнами.

Роги складаються з виступів лобових кісток, покритих окістям, шкіри, що щільно зростається з дермою, яка має рудиментарні листочки. Епідерміс представлений паростковим шаром і роговим чохлом. Паростковий шар - епіцерас розташовується у підстави рогу. Його припікання у молодих тварин запобігає зростанню рогів.

М'якиші хижих Представляють потовщення шкіри, які позбавлені волосся. Роговий шар епідермісу дуже товстий. У дермі багато потових залоз. Добре виражена гіподерма. Пальцеві м'якиші містять в своїй основі щільну сполучну тканину з пучків колагенових і еластичних волокон, що переплітаються, а також прошарків жирової тканини. Мякишні хрящі складаються переважно з гіалінового хряща, який в периферичних ділянках замінюється волокнистим хрящем, а ззаду, де під час опори деформація буває найбільшою, еластичним.