Реферат Місцеве знеболення

ПЛАН

1. Загальні відомості

2. Фармакологічні речовини місцевої анестезії

A. Новокаїн

B. Дікаїн;

C. Совкаїн;

D. Лідокаїн;

E. Тримекаїн.

3. Поверхнева анестезія. Способи та речовини для її проведення.

4. Інфільтраційна анестезія.

5. Інтраваскулярна анестезія.

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ПРЕПАРАТИ МІСЦЕВОЇ АНЕСТЕЗІЇ, ПОВЕРХНЕВА, ІНФІЛЬТРАЦІЙНА ТА

ІНТРАВАСКУЛЯРНА АНЕСТЕЗІЯ

Загальні відомості

Під місцевою анестезією розуміють штучне усунення чутливості певної частини тіла дією місцево-анестезуючих речовин на різні відділи периферичної нервової системи. Залежно від того, які елементи нервової системи є об'єктом безпосередньої дії анестетика та техніки застосування анестетика, розрізняють: поверхневу (площинну), інфільтраційну, провідникову (регіонарну), інтраваскулярну та спинно-мозкову місцеву анестезію.

Фармакологічні речовини місцевої анестезії

Більшість з використовуваних нині місцевих анестетиків с синтетичними замінниками кокаїну та являють собою складні ефіри параамінобензойної кислоти з алкіламінами, введеними в алкільну групу. Дія місцево-анестезуючих речовин основана на їх здатності перешкоджати виникненню збудження рецепторів або його проведенню в центральну нервову систему. Введений в організм анестетик руйнується в печінці. Швидкість цього процесу визначає ступінь токсичності анестетика - чим він більший, тим безпечніше проведення знеболення.

Найбільш розповсюдженими представниками місцево-анестезуючих препаратів є такі:
Новокаїн - найбільш відомий у світі замінник кокаїну. Мас багато синонімів, являє собою білий кристалічний порошок гіркий на смак, без запаху, добре розчинний у воді та спирті. В організмі, крові, біологічних середовищах гідролізується на параамінобензойну кислоту та диетиламіностанол з вираженою місцево-анестезуючою дією. Новокаїн, як і інші місцево-анестезуючі речовини, не знеболюс тканини з кислою реакцією середовища, наприклад, у зонах запалення при наявності гною. Новокаїн малотоксичний, мінімальна летальна доза його руйнується в організмі через 20 хв. Він швидко ін активується при контакті з лугами, кислотами, солями важких металів, окислювачами, має виражену антисульфаніламідну дію.

Вищі разові дози новокаїну різним видам домашніх тварин наведені в таблиці 1.

Дікаїн - білий кристалічний порошок, добре розчинний у воді та спирті. Анестезуюча дія в 15 раз вища, ніж у новокаїну, але препарат у 10 разів токсичніший, у зв'язку з чим необхідна особлива обережність при його використанні.

Совкаїн - білий кристалічний порошок, добре розчинний у воді, легко переносить стерилізацію, використовується в слабких концентраціях Совкаїн в 30-50 разів токсичніший за новокаїн при більш високій (15-25 разів) анестезуючій здатності. Додавання слабких розчинів совкаїну (1:5000) до 0,25-0,5%-го розчину новокаїну значно підсилює дію останнього. Не виражена анти-сульфашламідна дія.

Лідокаїн - білий або жовтуватий кристалічний порошок, добре розчинний у воді. Анестезуюча дія в 4 рази вища, ніж у новокаїну, токсичність в 2 рази вища. Дія значно довша, ніж у новокаїну, не виражена антисульфаніламідна дія.

Тримекаїн - білий кристалічний порошок. Анестезуюча дія в З рази вища, ніж у новокаі'на, токсичність в 1,5 рази вища. Витривалий до кип'ятіння, відсутня антисульфаніламідна дія. Дози і показання до застосування ті ж, що й у новокаїну.

Крім названих препаратів для місцевого знеболення застосовують також піромекаїн, бенкаїн, цегновокаїн, карбокаїн та інші.

Поверхнева анестезія. Способи та речовини для її проведення.

Поверхнева (площинна) анестезія проводиться при нанесенні анестетика на знеболювальну ділянку за допомогою піпетки, шприца без голки, тампона або інших пристосувань. Способом поверхневої анестезії знеболюють шкіру, слизові, синовіальні та серозні оболонки.

Шкіра Знеболюється охолодженням, яке досягається нанесенням на неї, після видалення волосяного покриву, рідини, що швидко випаровується. Найкращий ефект досягається розпиленням на шкірі хлоретилу. Для цього затискають в долоні спеціальну ампулу з хлоретилом. Від тепла руки хлоретил закипає та через капіляр розбризкується тонким струменем на поверхню шкіри. Віддаль між капіляром та шкірою повинна бути не менше 50 см.

Через 1-2 хвилини температура шкіри різко знижується і наступає повне її знеболення. Воно триває протягом 2-3 хвилин та дозволяє робити проколи, невеликі розрізи шкіри та інше. У дрібних тварин цей спосіб знеболений застосовують при ампутації вух та хвостів, втручаннях на сосках. Для заморожування застосовують також вуглекислоту, яка з спеціального балона під тиском направляється в посудину, де перетворюється в снігову масу. Ця маса наноситься на шкіру, що викликає її охолодження та знеболення.

Слизові оболонки знеболюються нанесенням водних розчинів сильнодіючих місцево-анестезуючих препаратів.

Для кон'юнктиви використовують дікаїн (2%-й розчин великим, 0,5-1%-й розчин - дрібним тваринам), сов каїн (1:1000 - 1:2000), новокаїн (5-10%-й розчин). Для знеболення великих поверхонь слизових оболонок застосовують найчастіше малотоксичний новокаїн. Наприклад, слизову оболонку сечового міхура знеболюють введенням в нього через уретру 0,5-1 %-го розчину новокаїну, слизову оболонку каналу дійки та цистерни вимені знеболюють введенням в них 10%-го розчину новокаїну, слизову оболонку прямої кишки та піхви знеболюють прикладанням до неї тампонів, змочених 2%-м розчином новокаїну.

СинОвіальні оболонки знеболюють 4-5%-м розчином новокаїну, який вводять у порожнину суглобів, сухожилкових піхв або бурс у кількості 10-70 мл залежно від величини порожнини.

СЕрозні оболонки (очеревина) знеболюэться, в більшості випадків, у дрібних тварин шляхом зрошення 2%-м розчином новокаїну після пункції черевної стінки або через отвір, утворений в ній після лапоротомії.

Інфільтраційна анестезія

При цьому способі знеболення анестетиком насичуються тканини, безпосередньо в місці розрізу або поруч з ним. Для інфільтраційної анестезії застосовують новокаїн в 0,25-0,5%-й концентрації. Найчастіше розчини готуються на фізіологічному розчині. Іноді з метою потенціювання, подовження строку дії та зниження токсичності до розчину новокаїну додають розчин солянокислого адреналіну 1:1000 з таким розрахунком, щоб одна частина адреналіну не перевищувала 50000 частик анестетика.

Для пролонгації дії новокаїн розчиняють у персиковій олії та застосовують його в 5-8 або 10%-й концентрації. Розчин вводять у місця з постійними проявами болючості (рубці, кісткові розростання). Анестезія наступає через 1-3 години та триває до 3-15 днів.

Для приготування анестезуючого розчину протягом 30 хв кип'ятять дистильовану воду або фізіологічний розчин хлориду натрію, після чого додають необхідну кількість новокаїну. Після повторного закипання розчин зразу ж припиняють підігрівати. Адреналін додають після охолодження розчину. Із склянки розчин наливають для використання у фарфорову чашку або скляну посудину. Свіжоприготовленнй розчин діє сильніше за той, що зберігався деякий час. Готові розчини новокаїну бажано зберігати в темному місці. В цих умовах їх ефективність зберігається протягом декількох тижнів.

Для проведення інфільтраційної анестезії використовують шприци ємністю 5-20 мл. При введенні великих кількостей розчину зручніші шприци неперервної дії. Голки використовують різної довжини та діаметра. Для уникнення пошкоджень судин доцільніше використовувати тонкі голки.

Посуд, шприци, голки та інші предмети, що використовуються для місцевої анестезії, не можна кип'ятити у лужних розчинах.

Інфільтраційну анестезію проводять так: голку вколюють під гострим кутом до поверхні шкіри та вводять порцію розчину. На місці введення утворюється випуклість - інфільтраційний жулвак. При подальшому просуванні голки з'являється ряд таких жулваків, які зливаються в інфільтраційний валик. У ньому анестетик діє на нервові стовбури та нервові закінчення.

Розрізняють такі види інфільтраційної анестезії. При Лінійній Анестезії новокаїн вводять безпосередньо в тканини, які підлягають розтину. У цьому разі інфільтраційний валик роблять по лінії передбачуваного розрізу. Для зручності інфільтрацію можна проводити з двох точок.

Інфільтрацію тканин проводять пошарово. У більшості тварин введення розчину в товщу шкіри утруднене і тому практично не виконується. Найчастіше інфільтрація тканин починається з підшкірної клітковини. У цьому разі уже через 1-2 хв. шкіра стає нечутливою. В подальшому проводять ін'єкції у глибші шари тканин із зміною кута нахилу голки. При дуже глибоких розрізах і відсутності впевненості в надійності насичення тканин їх інфільтрують після розсікання шкіри та підшкірної клітковини.

Якщо умови хірургічного втручання не дозволяють досягти знеболенім тільки лінійною інфільтрацією по місцю передбаченого розтину (при новоутвореннях та виразках), застосовують Циркулярну анестезію. При такому способі знеболений тканини навколо зони ураження інфільтрують з декількох точок на більшій ділянці, ніж має бути розріз. Різновидністю циркулярної інфільтраційної анестезії € анестезія Поперечного розрізу. Останню часто застосовують при хірургічних втручаннях на кінцівках. У цьому разі розчином новокаїну проксимальна від ділянки хірургічного втручання інфільтрують всі підлеглі тканини аж до окістя, знеболюючи таким чином дистальну, ділянку. Для продовження строку дії анестетика інфільтрацію проводять між двома накладеними джгутами.

Широко використовується метод Тугої інфільтраційної Анестезії за А. В.Вишневським. Вій оснований на тугому пошаровому насиченні тканин 0,25%-м розчином новокаїну з урахуванням футлярної будови тіла, топографії фасцій, апоневрозів, оболонок органів, стінок порожнин. При такій інфільтрації у цих природних футлярах здійснюється безпосередній контакт анестетика з нервами. Розчин, введений у значних кількостях та під тиском, переміщаючись, досягає нервових стовбурів та їх розгалужень.

Введення великих кількостей розчинів при інфільтраційній анестезії не супроводжується передозуванням новокаїну, оскільки під час розрізу інфільтрованих тканин частина розчину витікає і тампонами видаляється з рани.

Інфільтраційну анестезію широко застосовують у ветеринарній практиці. Вона незамінна при втручаннях у ділянках тіла, де за анатомо-топографічними умовами виключено використання провідникової анестезії (в області шиї, верхньої ділянки, тулуба, проксимальних ділянок кінцівок). Інфільтраційну анестезію проводять не тільки перед розрізом тканин, але й при діагностиці деяких захворювань кінцівок (введення в ділянки екзостозі»), а також з лікувальною метою для знеболення при вправленні вивихів та репозиціях кісток при переломах. В останньому випадку в місце перелому вводять 2%-й розчин новокаїну в дозі 10 мл дрібним та 20-50 мл великим тваринам.

Інфільтраційна анестезія є простою за технікою та ефективною за результатами, але не завжди її можна застосовувати. Ін'єкції у ділянки тільних та запалених тканин досить болючі, трудоємкі та малоефективні.

Інтраваскулярна анестезія

Суть її полягає у введенні в кровоносні судини (частіше в вени) анестетика, в результаті чого ділянка тіла, де вони розгалужуються, швидко знеболюється. Інтраваскулярна анестезія найчастіше використовується для знеболення дистальних ділянок кінцівок у великої рогатої худоби. Для цього вище або нижче зап'ястного (заплюсневого) суглобів накладають давлячий джгут, в результаті чого на латеральній поверхні кінцівки починає чітко контурувати волярна (плантарна) латеральна вена 4-го пальця. В неї вводять 20-30 мл 2%-го розчину новокаїну. Анестезія продовжується 1-2 години при умові накладання джгута.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ельцов С. Г. и др. Оперативная хирургия с основами топографической анатомии домашних животных. - ML: 1958.-С. 374.

2. Кириллов М. В. Внутривенное ретроградное обезболивание при операциях у животных. /Ветеринария № 10, 1959,- С. 36-37.

3. Кузин М. И., Харнас СВ. Местное обезболивание. - М.: Медицина, 1982,-С. 287.

4. Кузнецов Г. С. Хирургические операции у крупного рогатого скота. - Л.:Колос, 1973.- С. 296.

5. Магда И. И. Местное обезболивание. - М.: Сельхозгиз, 1955.-С. 403.

6. Магда ИИ., Воронин И. И. Обезболивание животных. - М.: Колос, 1974,- С. 208.

7. Магда И. И. и др. Оперативная хирургия с основами топографической анатомии домашних животных. - М.: 1979-С. 360.

8.  Чернявский М. В. Обезболивание языка у крупного рогатого скота. -/Ветеринария, № 2, 1948- С. 35-36.

9.  Чубарь В. К. Оперативная хирургия домашних животный. - M: Сельхозгиз, 1951,- С. 424.