Лімфатичні утворення, що асоційовані із слизовими оболонками

До лімфатичних утворень, що асоційовані із слизовими оболонками, відносяться мигдалики, одиночні (солітарні) фолікули і згруповані лімфатичні вузлики (пейерові бляшки) травного тракту, а у птахів такі утворення є і по ходу повітряносних шляхів. Вони утворені дифузно розсіяними лімфоцитами і їх скупченнями у вигляді лімфатичних вузликів, будова яких аналогічно лімфатичним вузликам інших лімфопоетичних органів.

Локалізуються лімфатичні вузлики у власній пластинці слизової оболонки, епітеліальний покрив якої характерний для того органу, де знаходяться ці утворення. Так, в ротовій порожнині він багатошаровий плоский незроговілий, в кишечнику - одношаровий призматичний каймистий, а у повітряносних шляхах - одношаровий призматичний багаторядний миготливий.

Мигдалики. Характерною особливістю мигдаликів є те, що вони мають глибокі кишені - крипти, які вистилені, як і вся поверхня мигдаликів, багатошаровим плоским незроговілим епітелієм, що інфільтрірований лімфоцитами.

Строма лімфатичних вузликів представлена ретикулярною тканиною, в петлях якої містяться лімфобласти (у світлому центрі), Т - і В-лімфоцити, плазмоцити і макрофаги. Плазмоцити виробляють імуноглобуліни типу А, що знешкоджують антигени.

Підслизова оболонка мигдаликів представляє своєрідну капсулу.

Згруповані лімфатичні вузлики, або пейерови бляшки, розташовуються в клубовій кишці, а також зустрічаються в тонкій і дванадцятипалій кишці, число яких варіює залежно від віку. У старих тварин їх кількість значно зменшується.

Довжина одного згрупованого лімфоїдного вузлика і їх кількість залежать від виду і віку тварини і варіює в широких межах. Так, у молодих лошат найзначніша по довжині бляшка розташовується у області клубової кишки і досягає 17-38 см в довжину і 5-55 мм завширшки, у дорослих коней лімфоїдні бляшки складають в довжину 2-6 см і завширшки - 2-14 мм, а у старих - вони відсутні.

У овець і кіз лімфоїдні бляшки в кількості 18-41 локалізуються по всій довжині тонкої кишки. У овець довжина бляшок складає 16-27 см, а ширина - 2-19 мм. У кіз їх довжина досягає 17 см, а ширина -5-25 мм. У дорослих свиней довжина лімфоїдних бляшок в дванадцятипалій кишці складає всього близько 0,5 см, а в тонкій кишці досягає 50 см. Зате у поросят в каудальній частині тонкої кишки їх довжина варіює в межах 1,15-3,20 м. Розміри бляшок у дорослих собак складають в довжину 7-85 мм, а у щенят їх довжина в каудальному відділі тонкої кишки досягає 10-40 см.

У статевозрілих особин великої рогатої худоби, за даними Ellenberger (1922), лінійні розміри бляшок коливаються в досить широких межах (від 1 до 52 см в довжину). Згідно даних Т. Р.Корабльової (1994), у телят червоної степової породи однодобового віку в слизовій оболонці тонкого кишечника їх налічується від 14 до 38. При цьому їх довжина в каудальній частині тонкої кишки індивідуально варіює (від 90 до 185 см) і далі продовжується в клубову. Найкрупніші з бляшок проникають в підслизову основу.

Ворсинки в слизової оболонці в місцях розташування згрупованих лімфатичних вузликів, як правило, відсутні. Для епітеліального вистилання, розташованого над згрупованими вузликами, характерна наявність М-клітин, через які транспортуються антигени, що стимулюють лімфоцити, які знаходяться в бляшках, унаслідок чого вони трансформуються в плазмоцити (АУК), які утворюють імуноглобуліни (IgA, IgG, IgM), головним з яких є IgA.