Органи кровотворення і імунного захисту

Загальна характеристика і класифікація

Органи кровотворення і імунного захисту забезпечують гомеостаз системи крові і імунокомпетентних клітин. Розрізняють центральні і периферичні кровотворні органи. До центральних органів відносяться червоний кістковий мозок, тимус, а у птахів і клоакальна сумка. До групи периферичних органів входять селезінка, лімфатичні і гемолімфатичні вузли, лімфоїдні утворення, асоційовані із слизовими оболонками травного тракту, у птахів також дихальної системи і шкіри. Такий їх поділ заснований на тому, що в органах центральної ланки здійснюється антигеннезалежна проліферація Т - і В-лімфоцитів, звідки вони мігрують до периферичних органів, де під впливом антигенів відбувається їх розмноження і спеціалізація в ефекторні лімфоцити і клітини пам'яті. У периферичних органах також відбувається елімінація клітин крові, що завершили цикл свого розвитку.

Строму більшості органів кровотворення, окрім тимуса, складає ретикулярна тканина, яка виконує роль специфічного мікрооточення для клітин крові, що розвиваються. Паренхімою цих органів є клітини крові на різних стадіях розвитку. У всіх кровотворних органах є клітини, що здатні до фагоцитоза, і імунокомпетентні. Разом вони здійснюють захисну функцію. Крім цього, в них тимчасово депонується кров і лімфа. Всі органи кровотворення, не дивлячись на топографічну роз'єднаність, функціонують спів дружньо і забезпечують постійність клітинного складу крові і імунного гомеостазу.