Склероз яєчників (Sclerosis Ovariorum) – заміщення фолікулярного шару яєчників сполучною тканиною.

Причиною склерозу яєчників є запалення інтерстиційної тканини з наступною її гіалінізацією (внаслідок кістозного переродження, особливо при полікістозі, тривалої персистенції жовтих тіл, гіпофункції яєчників, оофориту, тривалої інтоксикації організму), здавлюванням паренхіми і строми яєчника і їх атрофією.

Ознаки. Яєчники зменшені, мають горбкувату поверхню, щільну і навіть кам’янисту консистенцію, округлу або невизначену форму. При інтенсивному розвитку сполучної тканини яєчники можуть бути збільшеними. Фолікуло - і лютеогенез порушений. Анафродизія. Поступово розвивається атонія а потім і атрофія матки.

Таблиця 5. – Морфофункціональна характеристика статевих органів за умов периоофориту, атрофії та склерозу яєчників.

Лікування ефективне тільки на початку розвитку склеротичного процесу, якщо вражений тільки один яєчник. Покращують догляд, умови утримання і годівлю (дають більше кормів, багатих білками, мінеральними речовинами і вітамінами). Проводять масаж матки і яєчників. Призначають загальностимулюючі і фолікотропні препарати. Гестагенні препарати поєднують з нейротропними, наприклад 1% розчин прогестерону по 100 мг вводять через добу тричі разом з 0,5% розчином прозерину або 0,1% розчину карбохоліну у дозі 2–4 мл. Можна використовувати диригестран у дозі 2 мл а через 12–14 діб – простагландини або простагландини самостійно. При двосторонньому склерозі яєчників проведення лікування недоцільне.