Гіпофункція жовтого тіла (Hypophunctio Corpus Luteum) — порушення розвитку і функції жовтого тіла після осіменіння, що призводить до недостатньої секреції прогестерону, внаслідок чого не відбувається трансформація ендометрію з проліферативної у секреторну фазу, а імплантація зародка стає неможливою.
Етіологія. Виникає внаслідок порушення ово - і фолікулогенезу та із-за недостатності дії лютеотропного комплексу гормонів (ЛГ і ПРЛ) на час овуляції та після осіменіння.
Діагностика. Діагноз можна поставити після збору анамнезу, аналізуючи данні записів у спеціальних журналах та використовуючи методи спостереження і ректального дослідження на 5–8 добу після осіменіння.
Ознаки. Поряд з численними непродуктивними осіменіннями у таких корів часто спостерігаються аритмічні статеві цикли тривалістю від 12 до 40 діб, частіше 15–25 діб. Жовте тіло порівняно з нормальним статевим циклом розвивається слабо, його розміри після 6–7 доби з моменту овуляції практично не збільшуються і звичайно не перевищують 4–6 мм, рідше 8–10 мм в діаметрі (тоді як добре розвинене жовте тіло — 1,5–2 см). Інколи можна спостерігати регресії такого жовтого тіла до 8–14 доби циклу; у цьому разі статевий цикл продовжується 12–17 діб. При затримці регресії жовтого тіла статевий цикл розтягується до 30–40 діб. Досить часто на яєчнику знаходять кілька жовтих тіл (2–4), діаметр складає 2–5 мм. Вони промацуються у вигляді невеликих гладеньких або нерівних горбиків, іноді у вигляді гострих шипів.
Лікування. Пам'ятаючи, що порушення ендокринних механізмів овуляції призводить до морфологічної неповноцінності жовтого тіла, профілактику гіпофункції жовтого тіла починають ще на початку статевої охоти.
Для активації гормоносинтезуючої функції яєчників та з метою профілактики перинатальної патології, за Дашукаєвою рекомендується вводити в день осіменіння 20 мкг сурфагону або 2500 МО ГСЖК. Застосування поєднаного введення суперфану (простагландину Ф-2-альфа) у дозі 2 мл (0,15 мг) і сурфагону рекомендують Лавров із співавторами. Перераховані препарати краще використовувати з тривітом, який діє не тільки на слизову матки, але і на функцію всіх залоз внутрішньої секреції.
При виявлянні розладів овуляції і лютеогенезу та при низькій якості жовтого тіла за Харутою і співавторами доцільно проводити на 5–7 добу після осіменіння функціональної активності жовтого тіла. Це досягається одноразовим в/м введенням у цей період 10 мкг сурфагону або 20 мг прогестерону. Сурфагон стимулює виділення гіпофізом лютеотропного комплексу, а від так і процеси лютеногенезу та функції жовтого тіла. Прогестерон діє за принципом замісної терапії, забезпечуючи фізіологічну концентрацію цього гормону і створюючи умови для підтримання жовтого тіла. У собак і кішок при непродуктивному паруванні, коли виключені інші причини неплідності (несвоєчасне парування, неплідність самця, інфекції і запальні процеси статевих шляхів), іноді призначають для підтримки процесів імплантації ін’єкції прогестерону по 2,5–20 мг п/ш з інтервалом 2–4 доби або дають всередину по 2,5–10 мг медрокси-прогестерону ацетату щоденно з 5–7 до 21 доби після парування.