Ділянка холки. М’язи живота
1. зовнішний косий м’яз живота зовні вкритий глибокою фасцією тулуба. Він починається окремими зубцями на ребрах, має каудо-вентральний напрямок м’язевих волокон і потончуючись, переходить в апоневроз, що бере участь іу створені білої лінії живота, доходячи до краніальної лобкової зв’язки.
2. Внутрішній косий с’яз живота міститься під попереднім, але напрям мязевих волокон маэ краныально-вентральгий, починаючи выд маклока ы апоневрозом прямуэ до былоъ лыныъ живота, утворюючи пыхву для прямого м’яза живота.
3. Поперечний м’яз живота починається від поперечно-реберних відроськів поперекових хребців, м’язеві волокна при цьому направлені дорсо-вентрально і апоневрозом входить до складу білої лінії живота.
4. прімий м”яз живота , що має краніо-каудальний напрям м’язевих волокон, починаючись сухожилком від прямого грудного м’яза, прямує паралельно білій лінії живота і закінчується на лобковій краніальній зв’язці.
Біла лінія живота утворена апоневрозом м’язів живота (за виключенням прямого м’яза живота) утворюючи біологічний шов, що відповідає середній сагіптальній площині.
Зовнішні і внутрішній косі м’язи живота утворюють біологічну щилину – пахвиний канал . Він має: внутрішнє (вхідне) кільце, що утворене краєм внутрушнього косого м’яза живота і пахвинною зв’язкою і зовнішне – що утворене чревною і тазовою пластинками апоневроза зовнішнього косого мускола живота. Через пахвиний канал у самців проникають сім’яники у сім’яникивий мішок та входить сім’япровід, кровіносні судини і нерви та внутрішній піднімач сім’яника, оточені вісцеральним очеревнини.
У самок собак виявляється рудимент пахвинного канала, в який може проникати ріг матки.
Закінчуючи вивчати м’язи тулуба зверніть увагу на пошарове розташування м’язів у деяких його ділянках, що мають клінічне значення.
Ділянка холки особливе значення має у робочої худоби – коня і бика домашнього. Межа холки і краніальна – краніальний край лопатки (перше ребро) і каудальний – 10 грудний хребець (у бика домашнього 8 ): вентральна – дорсальна третина лопатки; дорзальна верхушка остистих відростків. У коня і ділянці 3-4-20 остистого відростка грудних хребців є постійна бурса шари в ділянці холки:
1. Кожа
2. Поверхова фасція
3. Трапіцеєподібний м’яз
4. Міжфасціальний простір
5. Надловаточний хрящ
6. Міжфасціальний простір
7. Ромбоподібний м’яз
8. Міжфасціальний простір між ромбоподібним і зубчастим вентральним м’язами з одного боку і стінкою грудної клітини м’яз спини
9. Найширший м’яз спини
10. Вентральний м’яз
11.Краніальний зубчастий м’яз
12.Клубово-ребровий м’яз
13.Найдовший м’яз спини і шиї
14.Багатороздільний м’яз
15.Грудні хребці і дорсальні частини ребра
16. Надостиста зв’язка.
Передгрудинна ділянка.
Дуже важлива, особливо, у робочої худоби. Кісткову основу її утворює ручка грудини і прикрипляючи перша перва ребер. Вона розміщується спереду між грудними кінцівками та латерально межує із латеральними жолобами, особливо виражених у коней. В передгрудинній області міститься поверхневий грудинний м’яз, та, м’язи що утворюють вентральний край шиї. У цій ділянці в грудну порожнину проникають стравохід і трахея, нерви та судини, а у новонароджених тварин – шийна частина тимуса.
Поперекова ділянка, часто зазнає міханічних пошкоджень. Її основу створюють поперекові хребці. Дорсально на хребціх розміщуються: клубово-реберний, найдовший грудної клітини і попереку, багато роздільний та між остисті (особливо у хижаків) м’язи. Вентраль на тілах поперекових хребців заріплюється квадратний, малий і великий поперекові м’язи.