ОДЕРЖАННЯ ЦИТРАТНОЇ АБО ОКСАЛАТНОЇ КРОВІ

При додаванні до крові лимоннокислого або щавелевокислого натрію зсідання крові не відбувається. Це пояснюється тим, що солі кальцію, необхідні для зсідання крові, осаджуються. Кров, в яку додають лимоннокислого натрію, називається цитратною, а щавелевокислого натрію - оксалатною.

Для проведення досліду кров беруть із яремної вени коня або корови в пробірки, на дно яких кладуть невелику кількість (0,1-0,2Г) Лимоннокислого або щавелевокислого натрію. Пробірки заповнюють кров'ю до 2/3 їх об'єму, закривають пробками і обережно перевертають 3-5 разів, щоб розчинився порошок лимоннокислого натрію. Для контролю паралельно беруть кров у чисті пробірки без додавання будь-яких речовин. Пробірки ставлять у штатив і спостерігають за зміною крові. Цитратна або оксалатна кров не зсідається. При тривалому зберіганні (протягом кількох годин) відбувається розшарування крові на три частини.

На дно пробірки осідають найважчі клітини крові - еритроцити. Над шаром еритроцитів видно тоненьку смужку білого кольору. Це лейкоцити і кров'яні пластинки. Зверху відстоюється рідина жовтого кольору - плазма крові. Визначіть об'ємне співвідношення між цими шарами. Якщо пробірку з цитратною кров'ю кілька разів перевернути, то кров перетворюється в однорідну рідину червоного кольору. Отже, цитратна кров не зсідається. Кров у пробірці без лимоннокислого натрію через 15-20хв зсядеться і перемішуватися не буде.

Якщо до цитратної або оксалатної крові додати 2-3мл 3 %-ного розчину хлористого кальцію, перемішати і залишити пробірки в водяній бані при температурі 35- 38° С, то через 20-30хв кров почне зсідатися.