Кісти бартолінієвих залоз (бартолініт) (Bartolinitis) – запалення протоків бартолінієвих залоз. Внаслідок бартолініту часто виникають кісти.
Етіологія. Причинами утворення кіст є хронічні запальні процеси слизової оболонки присінка піхви, які викликають звуження або закупорку отвору вивідних протоків бартолінієвих залоз. Секрет накопичуючись розтягує стінку залози. Нерідко у запальний процес втягується слизова оболонка залози і протока. Порожнина залози заповнюється ексудатом.
Ознаки. При розкритті статевих губ на бокових стінках присінка піхви встановлюють одиночні чи множинні шароподібні утворення величиною до курячого яйця. Часто кісти досягають більших розмірів і вип’ячуються із статевої щілини у вигляді флюктуючого безболісного шароподібного утворення. При травмуванні кісти та інфікуванні її вмісту може розвиватись гнійний процес з послідуючим абсцедуванням. Слизова оболонка піхви часто запалена. При огляді піхви в її порожнині встановлюють ексудат, слизова оболонка піхви червона, болюча при пальпації.
Лікування. При лікуванні кісти перш за все потрібно врахувати причину захворювання. Враховуючи, що кіста є наслідком вестибуловагініту, потрібно вилікувати захворювання, на тлі якого виникла кіста. Якщо в каналі протока кісти не утворилась стріктура, то із зникненням ознак вестибуловагініту кіста поступово зменшується в розмірах. В подальшому кіста при піхвовому дослідженні не виявляється. Але не рідко після виліковування вестибуловагітіту кісти залишаються. В таких випадках потрібно застосовувати оперативне лікування (пункція або екстирпація кісти).
Пункція кісти. Проводять туалет вульви і слизової оболонки присінка піхви. Операційне поле обробляють 1–2% - вим спиртовим розчином йоду. Після підготовки операційного поля помічник розкриває статеву щілину. Хірург фіксує рукою кісту і в нижньозадній її частині проводить пункцію. Бажано користуватись пункційною голкою з гумовою трубкою Якщо вміст кісти самовільно не витікає, то другий кінець трубки приєднують із шприцом і видаляють вміст. Кістозну порожнину заповнюють розчином Люголя, 1–2% р-ном йоду або йодинолом. За необхідністю введення вказаних розчинів повторюють 2–3 рази. Введені розчини володіють легкою припікаючою дією і запобігають виділенню ексудату чи секрету.
Розтин кісти. Розтину підлягають кісти, які мають значні порожнини. Після туалету і підготовки операційного поля виконують поздовжній розріз слизової оболонки присінка піхви і стінки кісти. Бажано провести часткове висікання стінок кісти. Рану зашивають вузлуватим швом із захватом внутрішньої стінки кісти. Задній кут рани не зашивають.
Екстирпація кісти. Розріз слизової оболонки присінка піхви проводять в поздовжньому спрямуванні. Екстирпацію бажано проводити бер розтину кісти. Якщо екстирпація виконана без розтину кісти, то допускається накладання глибокого вузлуватого шва. При великих ранах для забезпечення витікання ексудату доцільно задній кут рани не зашивати. Інколи при лікуванні застосовують дренаж.