Цервіцит (Cervicitis) – запалення шийки матки. Залежно від глибини ураження шарів шийки матки розрізняють: ендоцервіцит – запалення слизової оболонки, міоцервіцит – запалення слизової і м'язової оболонки, перицервіцит – запалення серозної оболонки. Практично завжди буває змішане запалення тканин шийки матки.

Етіологія. Ускладнення вагініту, ендометриту, інфікування ран, тріщин, ерозій, що виникли під час родів, грубе маніпулювання при штучному осіменінні.

Ознаки. При хронічному цервіциті за нормального стану присінку і піхви із статевої щілини виділяється ексудат. Слизова оболонка піхвової частини шийки матки гіперемійована, її складки потовщені, канал відкритий і з нього виділяється ексудат. При ректальному дослідженні шийка матки виявляється ущільненою, за гострого запалення – болючою. Ритм статевого циклу буває нормальним, але тварина після осіменіння не запліднюється.

Діагноз. Огляд шийки матки при вагінальному дослідженні з врахуванням даних анамнезу (перебіг родів) і результатів ректального дослідження є основною підставою для визначення діагнозу.

Лікування. Вибір тактики лікування залежить від причини захворювання. При одночасному перебігу вагініту і цервіциту в порожнину піхви вводять тампони, просочені емульсіями синтоміцину або стрептоциду, маззю Конькова, розчинами антибіотиків, трициліном. Застосовують парасакральну анестезію за В. І. Завірюхою. Блокаду повторюють щоденно протягом 5–7 днів, блокаду – один раз в 3 дні. Тріщини і виразки слизової оболонки обробляють йод-гліцерином.

Рекомендується введення у цервікальний канал мазі, що складається з 5 г левоміцетину, 2 г прогестерону і 93 г норкового жиру у дозі 5 мл чотироразово через добу. Норковий жир можна замінити касторовим маслом. Цю мазь вводять через піпетку для штучного осіменіння шляхом ректальної фіксації шийки матки. При асоціації цервіциту з ендометритом спочатку у ріг матки вливають 20–40 мл 5% левоміцетинової емульсії, виготовленої на касторовому маслі, а потім церві кально – левоміцетино-прогестеронову мазь. Одночасно проводять патогенетичну і тканину терапію (10% новокаїн в/ч у дозі 10 мл, 20 мл зависі з печінки великої рогатої худоби або іхтіолотерапію з використанням 7% розчину п/ш). Призначення прогестерону при хронічному цервіциті доцільне тому, що під його впливом зменшується патологічна секреція цервікального епітелію, внаслідок чого створюються несприятливі умови для розвитку мікроорганізмів, а сполучна тканина, що розрослась, піддається зворотньому розвитку.

Для лікування також використовують внутрішньоцервікальні фуразолідонові палички, свічки дифурину, суспензію супротегзу, 50% мазь АСД фракції-2, синтоміцинову або стрептоцидову емульсію.

ПрофілактикА полягає у забезпеченні кваліфікованої, з дотриманням правил асептики і антисептики, допомоги при родах і введення сперми при штучному осіменінні, а також у своєчасному та ефективному лікуванні тварин з запальними процесами піхви й матки.