Хронічний гнійний ендометрит (Endometritis Purulenta Chronica) – гнійне запалення слизової оболонки матки, яке перебігає хронічно і супроводжується глибокими дегенеративними змінами.
Ознаки. Ритм статевих циклів порушується, спостерігається тривала анафродизія. Із статевої щілини постійно виділяється гнійний ексудат. Слизова оболонка піхви сильно гіперемійована, набрякла, вкрита гнійним ексудатом. Канал шийки матки дещо відкритий, піхвова частина шийки матки гіперемійована, має поліпозні розростання, слизова оболонка набрякла і гіперемійована.
При ректальному дослідженні встановлюють збільшення матки, ригідність матки відсутня, встановлюють дряблість її стінок, флуктуацію. Нерідко роги матки звисають за край лонних кісток. Окремі участки стінки матки ущільнені. Яєчники зазвичай в межах норми, без зрілих фолікулів. Часто встановлюють персистентне жовте тіло.
Загальний стан тварини без видимих змін та відхилень від норми. Але при тривалому перерізі процесів спостерігається хронічна інтоксикація, яка обумовлює погіршення загального стану тварини, відсутність апетиту, зниження продуктивності.
Лікування. Оскільки відтворна функція самки забезпечується чіткою взаємодією гіпоталамо-гіпофізарно-оваріально-маткової системи, яка у певній мірі порушується при хронічному ендометриті, то лікування її повинне бути комплексним, спрямованим на відновлення нормальної функції цілої системи, з урахуванням усіх її ланок. Доти, поки у матці буде ексудат, а ендометрій знаходитись у патологічному стані, зберігатиметься вогнище запалення — в яєчнику буде жовте тіло, у гіпоталамо-гіпофізарній системі — фаза лютеотропної активності, і навпаки. Отже, без поновлення фолікулотропної активності у гіпоталамо-гіпофізарному комплексі, без розсмоктування жовтого тіла в яєчнику місцеве лікування тварини, хворої на хронічний ендометрит буде малоефективним. Слід також враховувати, що тривалий перебіг евдометриту призводять до значних структурних змін у стінці матки. І тому лікування потрібно починати якомога раніше і проводити його енергійно, добиваючись як найшвидшої ліквідація хвороб. Воно має бути комплексним і складатися з таких етапів:
1. Зняття “прогресивного блоку” міометрію і нормалізація порушеного естрадіол-прогестеронового співвідношення шляхом одноразового призначення естрогенів, а при наявності в яєчнику жовтого - тіла його лізис шляхом використання простагландину Ф-2-альфа.
2. Відновлення тонусу і скоротливої функції в біометрію, видалення з матки ексудату — досягається застосуванням через 10–12 годин після естрогенів чи простагландину Ф-2-альфа окстоцину або одного з нейротропних препаратів (прозерин, карбахолін, фурамон, прегнамтол, утеротонік та інші). 3 цією метою виконують також щоденний ректальний масаж матки (4–5 сеансів тривалістю 2–3 хвилини). Тваринам забезпечують моціон. Кобил бажано використовувати для легких робіт.
3. Патогенетична терапія проводиться для нормалізації обміну речовин в організмі, трофіки в ураженому органі, відновлення структури ендометрію. Використовуються комбінації тканинних препаратів, іхтіолу, або аутокрові з полівітамінами. Доцільно використовувати поєднання загальної і місцевої іхтолотерапії при якій роблять п/ш у ділянці шиї 5–6 інєкцій 7% розчину іхтіолу через кожні 48 годин і вводять у краніальний відділ піхви тампон, просочений 20% розчоном іхтіолу з таким же інтервалом.
4. Протимікробна терапія при хронічному ендометриті – застосовується в основному для пригнічення мікрофлори у вогнищі запалення. Користуються головним чином антибіотиками віддаючи перевагу внутріщньоматковому шляху введення. У тварин із збереженним статевим циклом призначення антибіотиків не обов’язкове. Для нециклуючих тварин антибіотикотерапія обов'язкова. При загальній антибіотикотерапії краще користуватися препаратами пролонгованої дії, що зберігають ефект не менше 4 діб і призначати дози, достатні для забезпечення високої місцевої концентрації у матці. Внутрішньматкове введення антибіотиків можливе, якщо дотримуватися таких умов:
- даний препарат буде активним у матковому середовищі і не буде викликати подразнюючої дії, як, наприклад, еритроміцин чи хлорамфенікол;
- введення препарату буде здійснено дуже акуратно, за всіма правилами асептики і антисептики;
- буде попередньо евакуйований ексудат при значному його скупченні у порожнині матки;
- будуть забезпечені достатні дози.
5. Відновлення статевої циклічності. Це досягається призначенням Гн-РГ або прогестогенів з гонадотронінами одночасно з різким покращенням годівлі. Можна використовувати також поєднання гонадотропіну з простагландином.
Внутрішньоматкове введення рідких лікарських форм проводиться за принципом ректоцервікального введення сперми. Це можливо тільки після обробки розчинами антисептиків зовнішніх статевих органів і звільнення слизової оболонки піхви від залишків ексудату шляхом зрошення її гарячим (45–500 С) 2% розчином двовуглекислої соди.
Для внутрішньоматкового введеня користуються одноразовою полістероловою піпеткою для штучного осіменіння корів довжиною 450 мм. Препарат підігрівають до температури 39–40 С Пальцями лівої руки розсувають статеві губи, а правою просувають піпетку косо вгору до упору у склепіння піхви. На руку одягають поліетиленову рукавичку і зрошують теплою водою. Підготовлену таким чином руку вводять у пряму кишку і звільняють її від калових мас. Через стінку прямої кишки захоплюють у долоню шийку матки і натягують на піпетку так, щоб кінець піпетки дістав тіла матки. Руку витягують з прямої кишки і знімають рукавичку. Шприц під'єднують до піпетки через перехідну муфту, у якості якої можна використати канюлю від голки Боброва. До канюлі прикріплюють коротеньку гумову трубочку, другий кінець якої під'єднують до піпетки і вводять ліки у порожнину матки.
Внутрішньоматково можна, вводити речовини з використанням маткових катетерів конструкції Лігерса, ПОС-5 зі зрізаною кулькою на кінці катетера і оплавленими на полум'ї стінками. Але якщо лікар ветеринарної медицини не має цих інструментів чи не оволодів технікою їх ректоцервікального введення, то користуються простішим способом. Підігрітий лікарський препарат вводять із шприца Жане, просовуючи рукою у поліетиленовій рукавичці довгу гумову трубочку, приєднану до шприца, у канал шийки матки на глибину 2–3 см. Зовнішнє вістя шийки матки притискають пальцями і повільно вводять препарат, попереджуючи його витікання.
Для лікування корів хворих на хронічний ендометрит використовують супротегз (суспензію) і маткові свічки “Дифурин”. Супротегз – комплексний препарат, який складається з антимікробних засобів нітрофуранового ряду, нейротропного холіноміметичного компонента, здатного покращити нейротрофічні процеси у матці, засобу з протизапальною та аналгезуючою дією. Його вводять в матку у дозі 50–100 мл 2–3 рази через 1–2 доби. Дифурин вводять рукою у поліетиленовій рукавичці по 3–5 штук через добу, попередньо видаливши з матки ексудат.
Наприклад, утероген (гентаміцин), утерицин (гентаміцин + пеніцилін), метрижектил (ампіцилін + колістин), метрижет (дигідрострептоміцину сульфат + пеніцилін прокаїновий), метрижет супер (окситетрациклін+фуразолідон+ йодохлоргидроксикінслеїн + стинилестрадіон). Метражет супер діє як бактерицдне і фунгіцидне, а його компонент естрадіол забезпечує трофічну дію на слизову оболонку матки. Цей препарат призначають при ендометритах, які не піддаються лікуванню іншими препаратами. Головним чином лікування складається з 1–3 внутрішньоматкових введень. Якщо лікування проводять у період тічки то препарат застосовують за кілька годин до осіменіння. Для введення беруть матковий зонд, прикріпляють до ін’єктора і після обмивання зовнішніх статевих органів та звільнення (при потребі) порожнини матки від ексудату захоплюють шийку матки через пряму кишку або користуються піхвовим дзеркало. Добре утримуючи шийку матки і рухаючи зонд вперед-назад, обережно проводять його через складки шийки матки. Просування зонда треба припинити зразу, як тільки пройшли шийку матки, щоб не пошкодити матку. У такому положенні зонда ін’єктують препарат.
Профілактика хронічного ендометриту полягає у своєчасному лікуванні тварин, хворих на гострий післяродовий ендометрит, контролі за бактеріальною забрудненістю сперми і за дотриманням ветеринрно-санітарних правил при проведенні штучного осіменіння.