Нейроглія

Нейроглія підрозділяється на дві групи: макроглію і мікроглію. Макроглія має ектодермальне походження, а мікроглія розвивається в червоному кістковому мозку і представляє різновид макрофагів.

Нейроглія забезпечує існування і функціонування нервових клітин, виконуючи опорну, трофічну, секреторну, розмежувальну і захисну функції.

У складі Макроглії розрізняють олігодендроглію, астроглію і епендімну глію.

Олігодендроглія утворена клітинами, які мають невелику кількість відростків. Олігодендроцити формують оболонки навколо тіл і відростків нервових клітин, беруть участь в утворенні мієлінових нервових волокон.

Астроглія. Її клітини - астроцити мають зірчасту форму. Серед них розрізняють протоплазматичні, що локалізуються в сірій речовині, і волокнисті, які розташовуються в білій речовині. Астроцити забеспечують трофіку нервових клітин, виборчу проникність речовин з крові до нейронів ЦНС, беруть участь у формуванні гематоенцефалічного бар'єру, можуть регулювати функціональну активність нейронів.

Епендімна глія Представлена клітинами епендімоцитами, які вистилають спинномозковий канал і шлуночки мозку (різновид - таніцити - вистилають дно 3 шлуночка), беруть участь в секреції церебральної рідини.

Мікроглія - це гліальні макрофаги мозку, вони забезпечують імунологічні процеси в ЦНС, фагоцитоз, можуть робити вплив на функції нейронів.

Нервові волокна

Нервові волокна представляють відростки нервових клітин (аксони і дендрити), покриті оболонками, які в ЦНС формуються олігодендроцитами, а на периферії - шванівськими клітинами. Відростки нервових клітин (аксони або дендрити) у складі нервового волокна називаються осьовими циліндрами.

Розрізняють безмієлінові і мієлінові нервові волокна.

Безмієлінові нервові волокна є осьовими циліндрами, які на всьому протязі покриті одним шаром цитолеми олігодендроцитів з належною до неї цитоплазмою. При цьому один олігодендроцит формує оболонку для декількох осьових циліндрів. Формуючи оболонку, олігодендроцит (лемоцит, швановська клітина) як би обхвачує своєю цитолемою осьовий циліндр, утворюючи мезаксон. Оболонка, що сформована цитолемою одного олігодендроцита, щільно прилягає до оболонки, що сформована сусідніми олігодендроцитами, так що на осьовому циліндрі немає місць, які були б не покриті оболонкою.

Мієлінові нервові волокна на відміну від безмієлінових містять тільки один осьовий циліндр, який на всьому протязі покритий мієліновою оболонкою. Мієлінова оболонка утворюється унаслідок багатократного накручування (до 50-200 витків) мембран мезаксона олігодендроцита навколо осьового циліндра. Між сусідніми олігодендроцитами (шванівськими клітинами) в місцях їх контакту знаходяться вузлові перехоплення, у області яких осьовий циліндр покритий тільки одним витком цитолеми олігодендроцитів. Багатошарова мієлінова оболонка тут відсутня. Ділянки мієлінового волокна між вузловими перехопленнями називаються міжвузловими сегментами.

У області вузлових перехоплень сконцентровані потенциалзалежні натрієві канали. Імпульс по мієлінових волокнах рухається стрибкоподібно від одного вузлового перехоплення до іншого і набагато швидше, ніж по безмієліновим нервових волокнах.