ПОШИРЕННЯ ГЕПАТИКОЛЬОЗУ РИБ У РИБНИЦЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Досліджено епізоотичний стан рибницьких господарств Миколаївської області стосовно інвазійних хвороб. В обстежених господарствах виявлено захворювання прісноводних риб на гепатикольоз.

Попередження втрат та економічних збитків рибної продукції, що завдають окремі інвазійні хвороби – важливі питання сучасного рибництва. Вони вимагають постійної уваги науковців і практиків. Розв’язання цих питань сприяють успіху розведення об’єктів аквакультури [2]. Заходи з профілактики хвороб є однією із ланок технологічного процесу вирощування риби і базуються вони на постійному контролі епізоотичного стану водойм [1].

На сучасному етапі, за різних форм власності, важливе значення має науково-технічне та нормативно-правове забезпечення іхтіопатологічного контролю у рибогосподарських водоймах України та оперативної ліквідації хвороб риб [5].

Особливо небезпечними є недостат­ньо вивчені хвороби риб, оскільки від­сутній практичний досвід їх профілакти­ки та лікування. До таких хвороб на­лежить і гепатикольоз – захворювання прісноводних риб, що спричинюється нематодою Schulmanela Petruschewskii (син. НерTІісLА Petruschewskii).

Доступні дані фахової літератури щодо біології зазначеного гельмінта та патогенезу хвороби обмежені. Так, ви­падки масової загибелі молоді йоржа та окуня від гепатикольозу були зареєстро­вані у літній період 1966 р. в Київському водосховищі М. П. Ісковим [1]. Автор від­значав, що печінка хворих йоржів була уражена цистами різноманітної форми, розміри яких коливалися у межах 0,08-0,5 мм. Крім того, у печінці були вияв­лені і відмерлі самки гельмінтів, оточені сполучнотканинною капсулою. Ним було зроблено припущення, що паразити є біогельмінтами, а їх проміжними хазяями – веслоногі ракоподібні.

За даними інших джерел, проміжні хазяї S. Petruschewskii – це олігохети. Констатується, що вказані гельмінти паразитують в паренхімі печінки лососевих, коропових, сомових, центрархових та інших риб в озерах і річках, що впада­ють у Чорне, Каспійське, Адріатичне, Егейське, Північне і Балтійське моря. Наприклад, ураження нематодою печінки білого амура призводить до збільшення її розмірів, млявості, зміни кольору до жовто-піщаного, зменшення у крові вмісту гемоглобіну, значного збільшення кількості лейкоци­тів і моноцитів [2]. Вказаний гельмінт у водоймах Росії та України зустрічається рідко і був виявлений С. С. Шульманом у 1948 р. в печінці йоржа, голубого окуня і щипавки у Західній Двіні та озері Кагул [1]. Є повідомлення про виявлення S. Petruschewskii в басейні Волги у Біло­му озері [3].

Матеріали і методи дослідження. У нагульних ставках Баштанського, Веселинівського, Кривоозерського, Новоодеського районів проводили контрольні вилови прісноводної риби та її лабораторні дослідження. Іхтіопатологічному обстеженню піддавали всі види риб (короп, білий амур, товстолоб), масою тіла від 300 г до 1,5 кг.

Клінічне, патолого-анатомічне та паразитологічне дослідження риб здійс­нювали загальноприйнятими методами [4, 5].

Упродовж 2006-2008 років клінічно та патолого-анатомічно обстежено більше 2500 риб. При розтині внутрішні органи та м’язову ткани­ну риб додатково досліджували компресійним методом з використанням компресорія МИС – 7. Виявляли ураження печінки риб нематодами
S. Petruschewskii. Відбирали зразки для гістологічних досліджень.

Результати досліджень. Як показали результати клінічного обстеження товарного коропа, строкатого товстолоба та біло­го амура порушень у поведінці не виявляли, ослизнення їхніх поверх­невих покривів та зміни пігментації також не відмічали. При мікроскопії зскрібків слизу з поверхні шкіри та зяберних пе­люсток ектопаразитів не виявляли.

При патолого-анатомічному досліджен­ні коропів помітною була зміна кольору їх печінки, а також спостерігалась на ній мармуровість, розпушеність та наявність точкових крововиливів. Стан інших внутрішніх органів був без змін.

При мікроскопії печінки в її парен­хімі були виявлені поодинокі живі ниткоподібні гельмінти біло-сірого кольору, завдовжки 11-13 мм. Задній кінець їх тіла, порівняно з пе­реднім, був дещо розширеним (рис. 1). Виявлені гельмінти є паразитичними нематодами – S. Petruschewskii (Н. Petruschewskii). Екстенсивність зараження обстеже­них коропів ста­новила 91,6 %, а інтенсивність інвазії – 5-7 паразитів.

В окремих статевозрі­лих самок, у по­рожнині їх тіла, містилися яйця овальної фор­ми, які під час руху виходили у паренхіму печінки. Окремі яйця та їхні скупчення мали капсули (цисти) округлої, овальної форми і відріз­нялися за розмірами (рис. 2). Частина яєць, що не мали капсул, ймовірно, були щойно відкладені.

В окремих риб спостерігали глибокі патологічні зміни – порушення струк­тури та консистенції печінки, її мозаїч­ність, наявність точкових крововиливів, деструктивні зміни гепатоцитів. У полі зору мікроскопа виявляли 360-520 яєць та 72-135 цист паразитів, що свідчило про ступінь патологічного процесу та заміщення паренхіми органу сполучною тканиною.

Наявність гельмінтів їх яєць і цист у паренхімі печінки коропів спостерігали упродовж літнього періоду. Збудників гепатикольозу виявляли і у білого амура, якого вирощували у полікультурі з коропом (екстенсивність інвазії склала 90 %). У товстолобів цих гельмінтів не виявили.

При тривалому паразитуванні статевозрілих нематод S. Petruschewskii у печінці, наявність великої кількості їхніх яєць і цист негативно впливало на фізіологічний стан хворих риб і призводило до загибелі.

На наш погляд, нехтування окремими господарниками загальних принципів попередження паразитарних хвороб риб і, особливо, порушення ветеринарно-санітарних вимог щодо вирощування об’єктів аквакультури, а також відсутність практичного досвіду діагностики, лікування та профілактики гепатикольозу, може призвести до його поширення у рибогосподарських водоймах України.

Висновок

Вперше у водоймах Миколаївської області встановили гепатикольоз коропів і білого амура. У печінці хворих риб виявляли статевозрілих гельмінтів – Schulmanela Petruschewskii, їх яйця та цисти. Екстенсивність інвазії склала 90-91,6 %.

Використана література

1.  Исков М. П. Гепатиколез ерша и окуня // Ветеринария. – 1968. – № 9. – С. 50-52.

2.  Гаєвська А. В. Паразитологія та патологія риб. – К.: Наукова думка, 2004. – 360 с.

3.  Радченко Н. М. Паразиты рыб Белого озера. – Вологда: Изд-во Волог. Ин-та развития образования, 1999. – 170 с.

4.  Мусселиус В. А. Лабораторный практикум по болезням рыб / Под ред. В. А. Мусселиус. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. – 296 с.

5.  Канаев А. И. Ветеринарная санитария в рыбоводстве. – М.: Агропромиздат, 1985. – 278 с.

Распространение гепатиколеза рыб в рыбных хозяйствах Николаевской области. Жемердей А. В., Бойко С. И., Сорока Н. М.

Исследовано эпизоотическое состояние рыбных хозяйств Николаевской области относительно инвазионных болезней. В обследованных хозяйствах выявлено заболевание пресноводных рыб –гепатиколез.

(Зробіть переклад російської анотації англійською мовою і віддавайте у редакцію.

Вставте по тексту рисунки і підпишіть їх:

Рис. 1 Schulmanela Petruschewskii

Рис. 2 Яйця та цисти Schulmanela Petruschewskii)

ЖЕМЕРДЄЙ О. В., Завідувач відділом по діагностиці та боротьбі з хворобами риб Миколаївської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини;

БОЙКО С. І., Заступник начальника головного управління ветеринарної медицини в Миколаївській області;

СОРОКА Н. М., Доктор ветеринарних наук, професор Національного університету біоресурсів і природокористування України