Морфологія кровоносних судин
Кровоносні судини представлені артеріями, венами і зв'язуючими їх між собою судинами мікроциркуляторного русла. Це система замкнутих трубок різного діаметру, особливості будови стінки яких обумовлені гемодінамічними умовами.
Артерії. По будові стінки артерії підрозділяють на еластичні, м'язово-еластичні і м'язові.
Артерії еластичного типу несуть кров під високим тиском і з високою швидкістю. До них відносяться аорта і легеневі артерії. Цим обумовлена наявність в їх стінці великої кількості еластичних волокон, які мають місце у всіх трьох оболонках.
Внутрішня оболонка артерій еластичного типу (інтима) складається з трьох шарів: ендотелію, розташованого на базальній мембрані, підендотеліального шару і сплетення еластичних волокон.
Ендотелій має типову будову, що характерна для всієї серцево-судинної системи, тому буде описаний в розділі «Мікроциркуляторне русло». Підендотеліальний шар представлений рихлою сполучною тканиною, в якій зустрічаються одиночні подовжньо розташовані міоцити, а також макрофаги і лімфоцити. В основній її речовині можуть накопичуватися холестерин і жирні кислоти. Третій шар відповідає внутрішній еластичній мембрані артерій м'язово-еластичного і м'язового типу. Він утворений сплетенням еластичних волокон, які розташовані в 2 шари: внутрішній циркулярний і зовнішній подовжній.
Середня оболонка утворена великою кількістю вікончастих еластичних мембран, в утворенні яких приймають еластичні і колагенові волокна. Вікончасті мембрани разом з еластичними елементами внутрішньої і зовнішньої оболонок формують єдиний еластичний каркас, який пом'якшує навантаження під час викиду крові з серця. У вікнах розташовуються окремі гладенькі міоцити. У основній речовині містяться ГАГ і глікопротєїни.
Зовнішня оболонка (адвентиція) складається з щілної сполучної тканини, в якій уздовж судини зорієнтовані товсті еластичні і колагенові волокна, що оберігають її від переростягування.
Артерії м'язово-еластичного типу побудовані аналогічно, але в їх середній оболонці приблизно в рівному співвідношенні є еластичні волокна і гладенькі м'язові клітини, між якими є невелика кількість колагенових волокон.
Артерії м'язового типу в середній оболонці містять переважно гладенькі м'язові клітини, що розташовані косоциркулярно. Їх внутрішня оболонка складається з трьох шарів: ендотелію на базальній мембрані, субендотеліального шару і внутрішньої еластичної мембрани. Зовнішня оболонка утворена рихлою сполучною тканиною. Між середньою і зовнішньою оболонками знаходиться зовнішня еластична мембрана.
Вени. Характерною особливістю вен є те, що вони мають органну специфіку будови. Розрізняють вени м'язового і безм'язового типу. При цьому у венах м'язового типу представництво гладеньких міоцитів також варіює, що залежить багато в чому від того, чи рухається кров по них під дією сили тяжіння або проти неї. Цими ж обставинами обумовлена наявність клапанного апарату у венах кінцівок. Вени безм'язового, або волокнистого типу в своїй середній оболонці не містять гладеньких міоцитів. До таких відносяться вени кісток, плаценти, трабекул селезінки, твердої і м'якої мозкових оболонок, сітківки ока, центральні вени часточок печінки.
Порівняльна характеристика будови артерій і вен м'язового типу. На гістологічних препаратах просвіт артерій звичайно зяє, а у венах сплюснутий (див. рис 22). Внутрішня поверхня артерій «гофрована», а у венах гладенька; артерії мають внутрішнью і зовнішню еластичні мембрани (у венах їх немає); у артеріях товща середня оболонка, у венах - зовнішня, крім цього у венах можуть мати місце клапани (у жирафа вони є і в артеріях, що несуть кров до голови).
Мікроциркуляторне русло. Це морфофукціональний комплекс, до складу якого входять артеріоли, капіляри, венули і артеріоло-венулярні анастомози. На рівні цього комплексу здійснюється обмін речовин між кров'ю і оточуючими їх тканинами. У цьому процесі беруть участь також розташовані поряд лімфатичні капіляри.
Артеріоли Побудовані як і артерії м'язового типу, проте їх оболонки значно тонше. У внутрішній оболонці третій шар представлений переривистою еластичною мембраною. Середня оболонка утворена 1-2 шарами міоцитів, що розташовані спірально, і невеликою кількістю еластичних волокон. Зовнішня еластична мембрана відсутня. Адвентиція складається з рихлої сполучної тканини. У місцях переходу артеріол в капіляри розташовуються прекапілярні сфінктери, які утворені циркулярно розташованими міоцитами. По ходу артеріол в багатьох місцях ендотеліоцити контактують з міоцитами, що сприяє передачі інформації міоцитам про хімізм крові.
Гемокапіляри. Стінка капілярів складається з трьох шарів, що є аналогами оболонок. Внутрішній шар утворений ендотеліоцитамі, що лежать на базальній мембрані, в розщеплюваннях якої знаходяться перицити, або клітини Руже (2-й шар - аналог середньої оболонки). Перицити володіють здатністю набухати і отбухати, тим самим беруть участь в регуляції просвіту капіляра. 3-й шар утворений адвентиційними клітинами, в цитоплазмі яких є скоротливі філаменти, що також сприяє регуляції кровотоку. Будова гемокапілярів має органну специфіку. Розрізняють капіляри соматичного (загального) типу, із фенестрованим ендотелієм і синусоїдні капіляри.
Капіляри соматичного типу утворені суцільним шаром ендотеліоцитів, що лежать на безперервній базальній мембрані.
У капілярах із фенестрованим ендотелієм базальна мембрана також безперервна, але в ендотеліоцитах на ультраструктурному рівні виявляються «вікна» (фенестри). Вони представляють ділянки, в яких апікальна і базальна плазмолеми ендотеліоцитів вельми зближуються між собою, утворюючи своєрідні вікна. Такі капіляри характерні для залоз внутрішньої секреції.
Синусоїдні капіляри знаходяться в кровотворних органах. Вони мають щілини (пори) в ендотелії, який лежить на переривистій базальній мембрані.
Ендотеліоцити - це плоскі клітини полігональної форми. Їх плазмолема на вільній поверхні містить мікро ворсинки, що занурені в параплазмальний шар (глікокалікс), який бере участь в утворенні атромбогенного чинника і в регуляції судинного тонусу, а також у виборчому транспорті речовин (бар'єрна функція). У цитоплазмі є всі органели загального значення, а також скоротливі мікрофіламенти і везикули. Між собою ендотеліоцити сполучені по типу замку або за допомогою щільних контактів.
Венули. Венули підрозділяються на 3 типи: посткапілярні, збірні і м'язові. Посткапілярні венули по будові схожі на гемокапіляри і відрізняються від них діаметром і більшою кількістю перицитів, що не створюють суцільного шару. Збірні венули вже мають 3 оболонки. При цьому перицити в них утворюють суцільний шар, а в середній оболонці з'являються окремі міоцити. М'язові венули в середній оболонці містять 1-2 шари гладеньких міоцитів.
Артеріоло-венулярні анастомози несуть артеріальну кров у венули, минувши капіляри. Вони представляють шунти, що регулюють кровонаповнення органів, тиск крові, терморегуляцію і збагачення венозної крові киснем і живильними речовинами.