Препараты
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 1.25 (2 Голоса)

Характеристика деяких фосфорорганічних препаратів

Абат (дифос)

Відноситься до групи малотоксичних препаратів. ЛД5о для курей 140 мг/кг. Основна маса курей гине на 2-3 день після введення смертельної дози препарату. Одноразове введення курям препарату в дозі 50 мг/кг спричиняє лише зниження активності неспецифічної естерази крові.

Антио (формотіон)

У курей, що загинули на 1-2 день після введення антіо. в тканинах залишався лише його метаболіт - фосфамід. Максимальна кількість залишків препарату виявляється у вмісті шлунку, та його стінці, печінці та м'язах, головному мозку.

Байтекс (лейбацид, тігувон, фентіон, сульфідофос)

Відноситься до групи середньотоксичних препаратів.

Базудін (діазінон, неоцидол, супона)

Відноситься до високотоксичних препаратів. Смертельна доза його для курей - 35 мг/кг. Клінічні симптоми інтоксикації проявлялися через 10-15 хвилин після введення, та проявляли­ся збудженням, підвищенням чутливості до зовнішніх збудни­ків, яке переходило в пригнічення. Через 20-30 хвилин відмі­чалося звуження зіниць, порушення координації рухів, тремор, судоми, парези та паралічі, часта дефекація, бронхоспазм. За­гибель наставала через 20-30 хвилин.

ДДВФ (дихлорфос, хлорвинфос, вапона)

Відноситься до високотоксичних сполук. ЛД5о для курей -14 мг/кг.

Пестициди - похідні карбамінової кислоти

Відомі в наш час карбамати в залежності від хімічної будо­ви можна розділити на 5 видів:

1. Похідні тіокарбамінової кислоти.

2. Похідні дітіокарбамінової кислоти.

3. Металовміщуючі тіо - та дітіокарбамати.

4. Алкіл-арилкарбамати.

5. Арил-метилкарбамати.

Всі ці похідні широко використовуються в якості гербіци­дів, фунгіцидів та інсектоакарицидів - близько 30 відсотків всіх пестицидів. Всі карбамати, за виключенням, ТМТД, ЕТМ, та ЕТМС мають низький коефіцієнт кумуляції. В організмі карбамати підлягають окисленню, гідролізу та кон'югації з сірчаною та глюкуроновою кислотою та виводяться з організ­му. Накопичуються в яйці.

Патогенез при отруєнні похідними карбамінової кисло­ти. Вивчений недостатньо з причини розбіжностей в хімічній будові. При надходженні до організму спричиняють розлади в діяльності нервової системи, виявляючи антихолінестеразну активність, порушуючи енергетичний обмін, інтенсивність окисно-відновлюваних реакцій пригнічуючи активність фер­ментів - піруватоксидази, сукцинат-дегідрогенази, інших. На відміну від фосфорорганічних пестицидів блокують ацетилходінестеразу обернено.

Клінічні ознаки. В залежності від виду карбамату, перші симптоми наступають швидко, або через декілька годин. Спочатку короткий період збудження, який переходить у пригнічен­ня. Часта дефекація, важке дихання, знижена або відсутня ру­хливість. Птиця пригнічена, відсутній апетит, різке зниження несучості, шкаралупа яєць деформована, можливе лиття яєць, судоми, паралічі, парези.

Діагностика. Діагноз встановлюється комплексно. Збира­ються анамнестичні дані, враховуються результати хіміко-токсикологічного аналізу, патологоанатомічні зміни. Хронічне отруєння характеризується змінами з боку репродуктивних органів - появи мутацій, зниження несучості погіршення ви­водимості курчат.

Профілактика. Використання карбаматів, згідно з інстру­кцією, недопущення перевищення доз, кратності обробок, по­трапляння акрбаматів у корм, дотримання строків очікування.

Лікування. Комплексне. Використовують сольові пронос­ні, ентеросорбенти. Внутрішньом'язово вводять атропін, тро­пацин. Реактиватори холінестерази не призначають. Викорис­товують симптоматичне лікування - вводять препарати каль­цію, глюкозу, вітаміни, серцеві препарати.