Характеристика деяких пестицидних препаратів

Перметрин (амбуш, пемісект, анаметрин, аутфленк, адіон тощо)

Відноситься до піретроїдів першого покоління. Препарат стали застосовувати у сільському господарстві з 1977 року. З хімічної точки зору, це складний ефір хризантемової кислоти. Технічний продукт є сумішшю чотирьох стереоізомерів. Мак­симальну інсектицидну ефективність виявляє цис-ізомер, декілька меншу - транс-ізомер.

Технічний перметрин - це рідина коричневого або жовту­вато-коричневого кольору, здатна частково кристалізуватися при кімнатній температурі. Точка плавлення - близько 35 °С, кипіння - 200-220 °С. Технічний продукт містить цис - і транс-ізомери у співвідношенні 2 : 3. Перметрин майже нерозчинний у воді, але добре розчиняється в органічних розчинниках: аце­тоні, гексані, ксилолі тощо. Препарат вважається стійким до дії світла і тепла, але є нестабільним у лужному середовищі.

Препарати перметрину використовуються для захисту за­пасів зерна, боротьби з шкідниками лісу, шкідливими комаха­ми у тваринництві. Препарат випускається у вигляді порошків, що змочуються, дуетів, а також емульгуючих концентратів.

Дельтаметрин (декаметрин, децис, бутокс, бутоделін, циєлін, суперметрин, отрин, ОСМ01998 тощо)

Синтезовано у 1977 році. У хімічному відношенні є похідним хризантемової кислоти. Молекулярна формула С22Н19ВГ2О3. Техні­чний продукт біла кристалічна речовина без запаху, з температу­рою плавлення 98-101 оС, з вмістом 98 % основного компоненту.

Дельтаметрин нерозчинний у воді, але добре розчиняється у більшості органічних розчинників (ацетон, етанол, аромати­чні вуглеводні).

Випускається дельтаметрин у формі 2,5 % концентрату емульсії із терміном зберігання 2 роки. Дельтаметрин рекоме­ндовано до застосування проти більшості шкідників городніх, садових, технічних та польових культур як інсектицид. Препа­рат ефективний у боротьбі з шкідниками, які набули стійкості До хлорорганічних та фосфорорганічних пестицидів. Його препаративні форми використовуються у ветеринарній медицині та охороні здоров'я для боротьби з ектопаразитами.

Дельтаметрин є стійким до дії світла, тепла і повітря, але добре руйнується лугами. Вважається, що він практично не І переміщується по ґрунтових горизонтах внаслідок адсорбції на твердих частинках і поганою розчинністю у воді. В лабора­торних умовах встановлено, що 52-74 % - дельтаметрину збе­рігається у зразках ґрунту 8 тижнів. Період напіврозпаду дельтаметрину у фунті складає в середньому 72 доби, повільніше це відбувається на піщаному ґрунті.

Залишки дельтаметрину у зерні, що було оброблено для зберігання, у дозі 2 мг/кг зберігалися на високому рівні протя­гом 9 місяців (до 1,08 мг/кг); після розмолу зерна, у хлібі з нього залишки препарату знаходилися у кількості 0,11 мг/кг.

Фенвалерат (суміцидин, підрий. ОМС-2000 тощо)

Був синтезованний у 1976 році, має емпіричну формулу С25Н22СЮз. За хімічною природою є ефіром метілмасляної ки­слоти і феноксібензилового спирту. Технічний продукт має 4 оптичних стереоізомери.

Технічний фенвалерат являє собою рідину жовтого або ко­ричневого кольору з питомою вагою 1,175, він практично не­розчинний у воді (2 мкг/л), але добре розчиняється у більшості органічних розчинників. Препарат стійкий до світла, краще зберігається у слабколужному середовищі. У лужних розчинах фенвалерат руйнується внаслідок гідролізу складноефірного зв'язку. Фенвалерат є малотоксичним для птиці. ЛД5о для пе­репілок складає близько 15000 мг/кг раціону.

Більшість дослідників вважають, що період напіврозпаду фенвалерату на рослинах складає 14 діб. Токсичність препара­ту різко збільшується при введенні його на рослинних оліях і диметилсульфоксиді. Для курей препарат є малотоксичним (ЛД5о близько 12000 мг/кг). Згодовування фенвалерату в дозі 100 мг/кг на добу протягом 5 діб не викликало клінічних ознак інтоксикації.

Концентровані розчини фенвалерату сильно подразнюють шкіру.

Циперметрин (цимбуш, ріпкорд, денкасуо, альфаметрин, аріво, барикад, шерпа, цианометрин тощо)

Є одним з найбільш поширених синтетичних піретроїдів. І що містять ціаногрупу. Чистий препарат являє собою рідину і без кольору із слабким запахом. При температурі 20 °С у воді розчиняється близько 10 мг/л препарату. Цимбуш добре розчиняється у більшості органічних розчинників, швидко гідролізується в лужному середовищі. Технічний препарат містить І близько 90 % основної речовини у формі цис-ізомеру (40 %) і транс-ізомеру (60 %).

Препарат випускається в різноманітних формах: 40 % концентрат-емульсія - ріпкорд, 25 % концентрат-емульсія - цимбуш і аріво, 10 % - денкасур. Усі препарати циперметрину стійкі до зберігання у металічній тарі без доступу повітря і вологи.

Застосовується як контактно-кишковий інсектицид з широ­ким спектром дії. Препарат ефективний проти дорослих осіб, імаго, личинок, яєць, багатьох видів шкідливих комах. Відмі­чається висока ефективність препаратів циперметрину по відношенню до шкідників, які набули стійкості до фосфороргані­чних і хлорорганічних пестицидів.

Препарати циперметрину використовуються у садівництві, овочівництві, вирощуванні технічних культур, картоплі. Птиця, як домашня, так і дика, є малочутливою до препаратів циперметрину. При введенні препарату курям у дозі 30 мг/кг, залишки циперметрину встановлювали у найбільшій кількості в селезінці: 2,13 мг/кг за добу, 0,06 мг/кг за 7 діб. У м'язовому шлунку знаходили за добу 0,61 мг/кг циперметрину, за 7 діб - 0,01 мг/кг. Клініко-фізиологічний статус цієї птиці був у межах норми, однак відносна вага печінки була на 31-43 % вища за показник контролю.

Циперметрин володіє вираженою шкірно-резорбтивною дією. При нанесенні на шкіру концентрованих розчинів препарату утворюються язви, що довго не загоюються.

Цигалогрин (карате, препарат 68085-85-8)

Є похідним циклопропанкарбонової кислоти, містить α-ціаногрупу і складається із суміші стереоізомерів. Емпірична формула С23Н19СIFзNO5. Синтезований у 1977 році. Крім того, випускається біологічно більш активна форма препарату – цигалотрин (препарат 91465-08-6).

Технічний цигалотрин містить до 90 % піретроїду. Випус­кається препарат у формі 5 %, 10 %, 20 % емульсійного кон­центрату. Технічний препарату - цигалотрина також містить більше 90 % активної форми піретроїду, а випускається у ви­гляді 5 %, 8,3 % і 12 % концентрат-емульсії і 0,8 % препарату для малооб'ємного оприскування.

Цигалотрин є високоефективним інсектицидом і використо­вується проти широкого спектру шкідників з нормами розходу близько 20 г на 1 га. цигалотрин має ще більш високу інсекти­цидну активність, діє як кишкова, контактна та злишкова отрута. Крім інсектицидної дії, у цих препаратів відмічено овоцидну та ларвіцидну активність. Препарати стійкі до дії сонячного проміння. Відмічається слабка системна і фумігантна дія.

Завдяки короткій персистенції в ґрунті та відсутності вира­женого системного ефекту, застосовується як ґрунтовий інсек­тицид. Встановлено високий профілактичний ефект обробок проти комах.

Препарат «Карате» після одноразового введення курям у дозі 12 мг/кг був знайдений у тканинах птиці: у селезінці за добу-1,65 мг/кг, за 7 діб - 0,21 мг/кг; у м'язовому шлунку і нирках-0,73-0,76 мг/кг за 1 добу. За 7 діб кількість препарату у тканинах не перевищувала 0,01 мг/кг.

Дослідження багатьох авторів свідчать про те, що основний шлях метаболізму цигалотрину в організмі теплокровних тва­рин - це розщеплення молекули під впливом оксидаз зміша­них функцій. У подальшому продукти гідролізу утворюють кон'югати з глюкуроновою кислотою.

Флювалінат (маврік)

Відноситься до групи ціанвміщуючих піретроїдів, був син­тезований у 1977 році і є похідним N - арил-α-амінокислот. Мо­лекулярна маса-503, хімічна формула: С26Н22СіF3N2Оз. В'язка рідина жовтуватого кольору. Розчинний в органічних розчинниках; у воді практично не розчиняється. Випускається у фор­мі 10 %, 22,5 % і 24 % концентратах емульсії. Рекомендується застосовувати у сільському господарстві для боротьби з шкідливими комахами, які уражують бавовник, томати, цибулю, капусту, тютюн, кукурудзу, зернові культури і картоплю, а також проти кліщів. Як інсектицид застосовується у тау-формі, яка містить два з чотирьох ізомерів рацемічної суміші флувалінату. Механізм його дії заснований на порушенні проникності натрієвих канальців мембран нейронів, яка супрово­джується їх тривалою деполяризацією.

Пестициди - похідні феноксикислот

Широко використовуються як засоби боротьби з шкідливи­ми рослинами. Солі та ефіри 2,4-дихлорфеноксиоцтової кисло­ти (2,4-Д) та 2-метил-4-хлорфеноксиоцтової кислот (2М-4Х) мають високу біологічну активність. В невеликих дозах стиму­люють, а у великих - вибірково пригнічують ріст рослин. Добре всмоктуються слизовою оболонкою шлунково-кишкового трак­ту, дихальної системи, неушкодженою шкірою.

Патогенез при отруєнні. Надходячи до організму, похідні феноксикислот блокують окислювально-відновні процеси, по­рушують гормональну регуляцію. Спричиняють анемії, відмі­чається зниження інтенсивності основного обміну. Виводяться здебільшого у формі 2,4-Д з сечею, накопичуються в яйці, спричиняють пригнічення імунітету.

Клінічні ознаки. Короткочасне збудження, що переходить у пригнічення, птиця може закидати голову назад. Спостеріга­ється зниження активності руху, спастичні скорочення скелет­них м'язів, які поступово зникають, але при спробі активного руху відновлюються. При хронічному отруєнні відмічається анорексія, пригнічення, закидання голови.

Діагностика. Звертають увагу на клінічну картину отруєн­ня, ретельно аналізують анамнестичні дані. Найголовніше зна­чення мають результати хіміко-токсикологічного аналізу, які спрямовані на визначення залишків похідних феноксиоцтової кислоти у кормах, вмісті шлунково-кишкового тракту, внут­рішніх органів.

Профілактика. Дотримання інструкції з застосування пре­паратів феноксиоцтової кислоти. Недопущення використання Для кормових цілей рослинної продукції, яка містить надлиш­кові кількості цих препаратів.

Лікування. Специфічної антидодної терапії не розроблено. Використовують засоби симптоматичного лікування, ентеросорбенти. Бажано застосувати імуномодулятори (гумат на­трію, левамізол). Для лікувальних цілей також використову­ють кортизон або гідрокоритизон.