Характеристика деяких пестицидних препаратів
Перметрин (амбуш, пемісект, анаметрин, аутфленк, адіон тощо)
Відноситься до піретроїдів першого покоління. Препарат стали застосовувати у сільському господарстві з 1977 року. З хімічної точки зору, це складний ефір хризантемової кислоти. Технічний продукт є сумішшю чотирьох стереоізомерів. Максимальну інсектицидну ефективність виявляє цис-ізомер, декілька меншу - транс-ізомер.
Технічний перметрин - це рідина коричневого або жовтувато-коричневого кольору, здатна частково кристалізуватися при кімнатній температурі. Точка плавлення - близько 35 °С, кипіння - 200-220 °С. Технічний продукт містить цис - і транс-ізомери у співвідношенні 2 : 3. Перметрин майже нерозчинний у воді, але добре розчиняється в органічних розчинниках: ацетоні, гексані, ксилолі тощо. Препарат вважається стійким до дії світла і тепла, але є нестабільним у лужному середовищі.
Препарати перметрину використовуються для захисту запасів зерна, боротьби з шкідниками лісу, шкідливими комахами у тваринництві. Препарат випускається у вигляді порошків, що змочуються, дуетів, а також емульгуючих концентратів.
Дельтаметрин (декаметрин, децис, бутокс, бутоделін, циєлін, суперметрин, отрин, ОСМ01998 тощо)
Синтезовано у 1977 році. У хімічному відношенні є похідним хризантемової кислоти. Молекулярна формула С22Н19ВГ2О3. Технічний продукт біла кристалічна речовина без запаху, з температурою плавлення 98-101 оС, з вмістом 98 % основного компоненту.
Дельтаметрин нерозчинний у воді, але добре розчиняється у більшості органічних розчинників (ацетон, етанол, ароматичні вуглеводні).
Випускається дельтаметрин у формі 2,5 % концентрату емульсії із терміном зберігання 2 роки. Дельтаметрин рекомендовано до застосування проти більшості шкідників городніх, садових, технічних та польових культур як інсектицид. Препарат ефективний у боротьбі з шкідниками, які набули стійкості До хлорорганічних та фосфорорганічних пестицидів. Його препаративні форми використовуються у ветеринарній медицині та охороні здоров'я для боротьби з ектопаразитами.
Дельтаметрин є стійким до дії світла, тепла і повітря, але добре руйнується лугами. Вважається, що він практично не І переміщується по ґрунтових горизонтах внаслідок адсорбції на твердих частинках і поганою розчинністю у воді. В лабораторних умовах встановлено, що 52-74 % - дельтаметрину зберігається у зразках ґрунту 8 тижнів. Період напіврозпаду дельтаметрину у фунті складає в середньому 72 доби, повільніше це відбувається на піщаному ґрунті.
Залишки дельтаметрину у зерні, що було оброблено для зберігання, у дозі 2 мг/кг зберігалися на високому рівні протягом 9 місяців (до 1,08 мг/кг); після розмолу зерна, у хлібі з нього залишки препарату знаходилися у кількості 0,11 мг/кг.
Фенвалерат (суміцидин, підрий. ОМС-2000 тощо)
Був синтезованний у 1976 році, має емпіричну формулу С25Н22СЮз. За хімічною природою є ефіром метілмасляної кислоти і феноксібензилового спирту. Технічний продукт має 4 оптичних стереоізомери.
Технічний фенвалерат являє собою рідину жовтого або коричневого кольору з питомою вагою 1,175, він практично нерозчинний у воді (2 мкг/л), але добре розчиняється у більшості органічних розчинників. Препарат стійкий до світла, краще зберігається у слабколужному середовищі. У лужних розчинах фенвалерат руйнується внаслідок гідролізу складноефірного зв'язку. Фенвалерат є малотоксичним для птиці. ЛД5о для перепілок складає близько 15000 мг/кг раціону.
Більшість дослідників вважають, що період напіврозпаду фенвалерату на рослинах складає 14 діб. Токсичність препарату різко збільшується при введенні його на рослинних оліях і диметилсульфоксиді. Для курей препарат є малотоксичним (ЛД5о близько 12000 мг/кг). Згодовування фенвалерату в дозі 100 мг/кг на добу протягом 5 діб не викликало клінічних ознак інтоксикації.
Концентровані розчини фенвалерату сильно подразнюють шкіру.
Циперметрин (цимбуш, ріпкорд, денкасуо, альфаметрин, аріво, барикад, шерпа, цианометрин тощо)
Є одним з найбільш поширених синтетичних піретроїдів. І що містять ціаногрупу. Чистий препарат являє собою рідину і без кольору із слабким запахом. При температурі 20 °С у воді розчиняється близько 10 мг/л препарату. Цимбуш добре розчиняється у більшості органічних розчинників, швидко гідролізується в лужному середовищі. Технічний препарат містить І близько 90 % основної речовини у формі цис-ізомеру (40 %) і транс-ізомеру (60 %).
Препарат випускається в різноманітних формах: 40 % концентрат-емульсія - ріпкорд, 25 % концентрат-емульсія - цимбуш і аріво, 10 % - денкасур. Усі препарати циперметрину стійкі до зберігання у металічній тарі без доступу повітря і вологи.
Застосовується як контактно-кишковий інсектицид з широким спектром дії. Препарат ефективний проти дорослих осіб, імаго, личинок, яєць, багатьох видів шкідливих комах. Відмічається висока ефективність препаратів циперметрину по відношенню до шкідників, які набули стійкості до фосфорорганічних і хлорорганічних пестицидів.
Препарати циперметрину використовуються у садівництві, овочівництві, вирощуванні технічних культур, картоплі. Птиця, як домашня, так і дика, є малочутливою до препаратів циперметрину. При введенні препарату курям у дозі 30 мг/кг, залишки циперметрину встановлювали у найбільшій кількості в селезінці: 2,13 мг/кг за добу, 0,06 мг/кг за 7 діб. У м'язовому шлунку знаходили за добу 0,61 мг/кг циперметрину, за 7 діб - 0,01 мг/кг. Клініко-фізиологічний статус цієї птиці був у межах норми, однак відносна вага печінки була на 31-43 % вища за показник контролю.
Циперметрин володіє вираженою шкірно-резорбтивною дією. При нанесенні на шкіру концентрованих розчинів препарату утворюються язви, що довго не загоюються.
Цигалогрин (карате, препарат 68085-85-8)
Є похідним циклопропанкарбонової кислоти, містить α-ціаногрупу і складається із суміші стереоізомерів. Емпірична формула С23Н19СIFзNO5. Синтезований у 1977 році. Крім того, випускається біологічно більш активна форма препарату – цигалотрин (препарат 91465-08-6).
Технічний цигалотрин містить до 90 % піретроїду. Випускається препарат у формі 5 %, 10 %, 20 % емульсійного концентрату. Технічний препарату - цигалотрина також містить більше 90 % активної форми піретроїду, а випускається у вигляді 5 %, 8,3 % і 12 % концентрат-емульсії і 0,8 % препарату для малооб'ємного оприскування.
Цигалотрин є високоефективним інсектицидом і використовується проти широкого спектру шкідників з нормами розходу близько 20 г на 1 га. цигалотрин має ще більш високу інсектицидну активність, діє як кишкова, контактна та злишкова отрута. Крім інсектицидної дії, у цих препаратів відмічено овоцидну та ларвіцидну активність. Препарати стійкі до дії сонячного проміння. Відмічається слабка системна і фумігантна дія.
Завдяки короткій персистенції в ґрунті та відсутності вираженого системного ефекту, застосовується як ґрунтовий інсектицид. Встановлено високий профілактичний ефект обробок проти комах.
Препарат «Карате» після одноразового введення курям у дозі 12 мг/кг був знайдений у тканинах птиці: у селезінці за добу-1,65 мг/кг, за 7 діб - 0,21 мг/кг; у м'язовому шлунку і нирках-0,73-0,76 мг/кг за 1 добу. За 7 діб кількість препарату у тканинах не перевищувала 0,01 мг/кг.
Дослідження багатьох авторів свідчать про те, що основний шлях метаболізму цигалотрину в організмі теплокровних тварин - це розщеплення молекули під впливом оксидаз змішаних функцій. У подальшому продукти гідролізу утворюють кон'югати з глюкуроновою кислотою.
Флювалінат (маврік)
Відноситься до групи ціанвміщуючих піретроїдів, був синтезований у 1977 році і є похідним N - арил-α-амінокислот. Молекулярна маса-503, хімічна формула: С26Н22СіF3N2Оз. В'язка рідина жовтуватого кольору. Розчинний в органічних розчинниках; у воді практично не розчиняється. Випускається у формі 10 %, 22,5 % і 24 % концентратах емульсії. Рекомендується застосовувати у сільському господарстві для боротьби з шкідливими комахами, які уражують бавовник, томати, цибулю, капусту, тютюн, кукурудзу, зернові культури і картоплю, а також проти кліщів. Як інсектицид застосовується у тау-формі, яка містить два з чотирьох ізомерів рацемічної суміші флувалінату. Механізм його дії заснований на порушенні проникності натрієвих канальців мембран нейронів, яка супроводжується їх тривалою деполяризацією.
Пестициди - похідні феноксикислот
Широко використовуються як засоби боротьби з шкідливими рослинами. Солі та ефіри 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти (2,4-Д) та 2-метил-4-хлорфеноксиоцтової кислот (2М-4Х) мають високу біологічну активність. В невеликих дозах стимулюють, а у великих - вибірково пригнічують ріст рослин. Добре всмоктуються слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту, дихальної системи, неушкодженою шкірою.
Патогенез при отруєнні. Надходячи до організму, похідні феноксикислот блокують окислювально-відновні процеси, порушують гормональну регуляцію. Спричиняють анемії, відмічається зниження інтенсивності основного обміну. Виводяться здебільшого у формі 2,4-Д з сечею, накопичуються в яйці, спричиняють пригнічення імунітету.
Клінічні ознаки. Короткочасне збудження, що переходить у пригнічення, птиця може закидати голову назад. Спостерігається зниження активності руху, спастичні скорочення скелетних м'язів, які поступово зникають, але при спробі активного руху відновлюються. При хронічному отруєнні відмічається анорексія, пригнічення, закидання голови.
Діагностика. Звертають увагу на клінічну картину отруєння, ретельно аналізують анамнестичні дані. Найголовніше значення мають результати хіміко-токсикологічного аналізу, які спрямовані на визначення залишків похідних феноксиоцтової кислоти у кормах, вмісті шлунково-кишкового тракту, внутрішніх органів.
Профілактика. Дотримання інструкції з застосування препаратів феноксиоцтової кислоти. Недопущення використання Для кормових цілей рослинної продукції, яка містить надлишкові кількості цих препаратів.
Лікування. Специфічної антидодної терапії не розроблено. Використовують засоби симптоматичного лікування, ентеросорбенти. Бажано застосувати імуномодулятори (гумат натрію, левамізол). Для лікувальних цілей також використовують кортизон або гідрокоритизон.