ТЕМА 11. Тріхоцефалятози і спіруратози домашніх тварин

Трихіноз — гостро і хронічно протікаюча інвазивна хвороба ссавців, тварин і людини з яскраво вираженни­мі алергічними проявами. Збудниками її є не­матоди сімейства Trichinellidae загону Trichocephalata. У настоя­щєє час доведено існування двох видів тріхинелл: Trichinella spiralis (від свиней) і Т. pseudospiralis (від енота-полоськуна з Дагестану), а Т. nativa (від хижих Євразії) і Т. nelsoni (від хижих Африки) є штамами Т. spiralis. Ці штами (види) мор­фологичеськи ідентичні (тільки Т. pseudospiralis має декілька менші розміри), розрізняються між собою відсутністю способ­ності при схрещуванні давати потомство, а також деякими екологічними ознаками. Личинки Т. pseudospiralis в м'язах господаря не інкапсулюються.

Дорослі тріхинелли паразитують в тонкому відділі кишечні­ка тварин і людини, а личинки - в поперечнополосатих миш­цах того ж організму. Таким чином, в біології розвитку тріхи­нелл один і той же господар є спочатку дефінітивом, а потім проміжним.

Тріхинелли паразитують біля більше 100 видів ссавців, у тому числі біля 58 видів м'ясоїдних, 28 видів гризунів, 7 видів на­секомоядних, декількох видів парнокопитних і морських млеко­пітающих і у птиць - Т. pseudospiralis.

За ветеринарним законодавством кожна туша свині пред­варітельно має бути піддана тріхинеллоськопії.

Тріхоцефалези - хвороби багатьох тварин, що викликаються раз­лічнимі видами нематод з роду Trichocephalus (власоглави).

Збудники тріхоцефалезов у тварин локалізуються в товстому відділі кишечника, частіше в сліпій кишці. Клінічно хвороба про­являєтся у поросят, ягнят і телят, біля яких вона нерідко заканчи­ваєтся летально. Прижиттєво Тріхоцефалези діагностують гельмінтоовоськопічеськимі методами дослідження фекалій, по­смертно — при розтині.

З групи спіруратозов велике значення мають телязіози - інвазивні кон'юнктівітокератіти великої рогатої худоби.

Збудниками телязіозов є три види нематод з роду Thelazia, проміжними господарями яких служать мухи-коровніци. Зараження тварин відбувається на пасовищах. У зимовий період телязії зберігаються у тварин, що перехворіли, тому необхідна поголовна профілактична дегельмінті­зация в період зимового стійлового вмісту худоби. Цей захід є основним профілактичним заходом в неблагопо­лучном господарстві.

Із спіруратозних інвазій в патології птиць велике значення мають наступні гельмінтози:

1. Стрептокароз качок, збудник Streptocara crassicauda, пара­зітіруєт під кутикулою м'язового шлунку.

2. Ехинуріоз водоплавних птахів, збудник Echinuria unci-nata, паразитує в стінках залізистого шлунку, формуючи плот­ниє вузлики на кордоні між мишечним і залізистим желудка­мі.

3. Тетрамероз качок, що викликається нематодою Tetrameres fissispina, паразитує в залізистому шлунку.

Збудники спіруратозов птиць розвиваються за участю про­межуточних господарів - прісноводих рачків (бокоплавов і дафній).

Діагностику цих інвазій проводять шляхом копрологічного іссдедованія, а точнішу - гельмінтологічним розтином птиць.