Онтогенез

Органи імунної системи, як і всі інші системи і апарати організму, в період онтогенезу проходять декілька етапів розвитку. Головною особливістю онтогенезу імунокомпетентних органів є їх раннє закладання в пренатальному періоді, швидке морфофункціональне становлення та готовність виконувати функцію до народження або ж зразу після нього. Ознакою морфофункціональної зрілості органів імунної системи є наявність в її структурах значної кількості лімфоїдної тканини та утворення вузликової форми – сферичних скупчень лімфоцитів з появою в них у майбутньому світлих центрів (центрів розмноження).

До того ж, досягаючи у ранньому віці тварин максимального розвитку, органи імунної системи трансформуються у пухку сполучну тканину із значною кількістю жирових клітин. Проте, невеликі осередки скупчень лімфоїдної тканини зберігаються у людини і тварин протягом всього життя.

Онтогенез – це повний цикл розвитку організму, що поділяється на два періоди: пренатальний і постнатальний (до народження і після нього).

Пренатальний період онтогенезу включає три етапи: ембріональний (зародковий), передплодовий і плодовий.

На зародковому етапі проходить інтенсивне утворення зиготи, а в подальшому – бластули, гаструли, зародкових листків, тканин та поява закладки імунокомпетентних структур і, перш за все, центральних органів імуногенезу. У великої рогатої худоби зародковий період продовжується 34 доби, вівці – 29, свині – 21, курки – 28 діб. Імунокомпетентною структурою у ссавців і птахів є жовтковий мішок. У мезенхімі стінки жовткового мішка утворюються скупчення – кровотворні центри, в яких виявляються перші стовбурові поліпотентні клітини, попередники гемоімунопоетичних клітин.

У передплодовий період проходить не тільки утворення, але і морфофункціональне становлення центральних органів гемоімунопоезу, що продовжується у великої рогатої худоби 60 діб, вівці – 45, свині – 60, курки – до 13 діб. Головним імунокомпетентним органом у передплодів є печінка, в якій екстраваскулярно із стовбурових поліпотентних клітин, мігруючих із жовткового мішка, розвиваються клітини крові, в тому числі і лімфоцити. Лише наприкінці цього періоду функцію гемоімунопоезу починають виконувати кісткові органи. В осередках окостеніння трубчастих кісткових органів кінцівок виявляється як остеобластичний, так і червоний кістковий мозок. За ростом і розвитком кісткових органів функція гемоімунопоезу печінки поступово затухає.

Тимус також починає функціонувати в останню третину передплодового етапу. Він розвивається із епітелія жабрових кишень і спочатку має характер епітеліальної структури. У передплодів до цієї закладки вростають судини і мезенхіма, а серед епітелію виявляються численні лімфоцити. Тканина тимуса ще не чітко диференційована на часточки, які містять епітеліальні клітини і лімфоцити та оточені пухкою сполучною тканиною.

У плодовий період, який продовжується від кінця передплодового етапу розвитку до народження, проходить морфофункціональне становлення не тільки центральних органів гемоімунопоезу, але й периферичних. Спостерігається інтенсивне накопичення лімфоцитів у селезінці, лімфатичних вузлах і слизових оболонках трубкоподібних органів.