Лабораторне заняття № 38 Будова печінки і підшлункової залози.
Мікропрепарати:
1. Будова печінки коня. Г.-е.
При малому збільшенні знайти капсулу і розглянути паренхіму печінки, структурними одиницями якої є класичні часточки. Вони багатокутні і слабо розмежовані між собою тонкими прошарками сполучної тканини. У кутках часточок знаходяться тетради: артерія, вена, лімфатична судина і жовчна протока. Останній відрізняється по кубічному епітелію, що вистилає просвіт протоки. Артерії і вени у складі тетрад відносяться до м'язового типу. Просвіт артерій майже не помітний, що є наслідком дії фіксатора. У венах видно формені елементи крові. У центрі часточки знайти центральну вену (безм’язового типу). Її стінка дуже тонка. Від вени радіально розходяться печінкові пластинки, що складаються з щільно сполучених гепатоцитів. При великому збільшенні розглянути їх будову. Цитоплазма гепатоцитів еозінофільна. Багато клітин має 2 ядра. Між сусідніми пластинками розташовуються внутрішньочасточкові гемокапіляри синусоідного типу.
Замалювати при великому збільшенні мікроскопа фрагмент печінки, що включає капсулу, одну з часточок і тетради.
2. Будова печінки свині. Пікрофуксин і Гем-н.
При малому збільшенні розглянути часточки печінки свині, які дуже добре помітні, оскільки між ними є виражені прошарки сполучної тканини, що забарвлені фуксином в рожевий колір. Цитоплазма гепатоцитів забарвлюється пікриновою кислотою в жовто-зелений колір. У центрі часточки знаходиться центральна вена, а по кутах - тетради. При великому збільшенні вивчити структури печінкових балок і розташованих між ними синусоідних гемокапілярів.
Замалювати при великому збільшенні мікроскопа фрагмент органу, що включає капсулу, одну з часточок і тетради.
3. Будова підшлункової залози собаки. Г.-е.
При малому збільшенні вивчити загальний план будови залози. Знайти капсулу, від якої відходять тонкі сполучнотканинні прошарки, що розділяють залозу на часточки. У прошарках знаходяться кровоносні судини і міжчасточкові вивідні протоки, які утворені одношаровим призматичним епітелієм. Паренхіма часточок складається з панкреоцитів, велика частина яких (97%) організована в ацинуси, що представляють екзокринну частину залози. Близько 3% панкреоцитів утворюють острівці Лангерганса (ендокринна частина залози). Ацинуси представлені секреторними відділами і внутрішньочасточковими вивідними протоками. При великому збільшенні розглянути ациноцити. По морфології вони дуже схожі з сероцитами привушної слинної залози. Форма їх конічна, ядра круглі, займають приблизно центр клітин. Цитоплазма чітко полярна. Базальна частина клітин забарвлюється гомогенно базофільно (гомогенний полюс), а апікальна - містить ацидофільні гранули зімогена (зімогенний полюс). Ендокриноцити острівців Лангерганса утворюють невеликі скупчення і відрізняються світлим забарвленням цитоплазми і ядер. Між ендокриноцитами знаходяться широкі просвіти гемокапілярів синусоідного типу.
Замалювати при великому збільшенні мікроскопа фрагмент органу, що включає капсулу, одну з часточок, острівець Лангерганса.
Демонстрація. Вивчити без зарисовки: 1) Включення глікогена в гепатоцитах. Кармін Беста.
2) Гранули зімогена в підшлунковій залозі. Залізн. гем-н.
Завдання для самостійної Позааудиторної роботи. Зробити позначення до малюнків.
Ультраструктурна організація часточки печінки (по Є. Ф.Котовському) |
Схема кровопостачання печінки (по Є. Ф.Котовському) |
Схема будови екзокринної частини підшлункової залози |
|
ПозначитИ: 1 – ……………………………………………….; 2 - ..………………………………………………; 3 - ..………………………………………………; 4 - ..………………………………………………; 5 - ..………………………………………………; 6 - .……………………………………………….; 7 - .……………………………………………….; 8 - .……………………………………………….; 9 - ………………………………………………..; 10 - …………………………….. …………………; 11 - …………………………….. …………………. |
Позначити: 1 - центральна вена; 2 - печінкова пластинка; 3 - міжчасточкова вена; 4 - міжчасточкова жовчна протока; 5 - міжчасточкова артерія; 6 - навколочасточкова артеріола; 7 - навколочасточкова венула; 8 - навколочасточкова жовчна протока; 9 - венозний синус; 10 - піддолькова (збірна) вена. Офарбувати Артеріальну ланку судин в червоний колір, венозну - в синій; жовчну протоку – в жовтий. |
Позначити: 1 - гемокапіляр; 2 - сполучнотканинна строма; 3 - міжчасточкова вивідна протока; 4 - центроацинозні клітини; 5 - гомогенний полюс панкреоцита; 6 - зімогенний полюс панкреоцита. |
Мікропрепарат 1. Печінка коня. Г.-е. |
Мікропрепарат 2. Печінка свині. Пікрофуксин і Гем-н. |
Мікропрепарат 3. Підшлункова залоза собаки. Г.-е. |
Позначити: 1 - сполучнотканинна капсула; 2 - міжчасточкові сполучнотканинні септи; 3 - кінцеві відділи ацинусів; 4 - внутрішньочасточкова вивідна протока; 5 - міжчасточкова вивідна протока; 6 - екзокринний панкреоцит і в ньому: 6А - зімогенний полюс, 6Б - гомогенний полюс; 7 - острівець Лангерганса. |
||
ПозначитИ:
1 - сполучнотканинна капсула; 2 - міжчасточкові сполучнотканинні септи; 3 - центральна вена; 4 - тетрада і в ній: 4А - артерія, 4Б - жовчна протока, 4В - вена; 4Г - лімфатична судина; 5 - печінкові балки; 6 – внутрішньочасточкові гемокапіляри; 7 - піддолькова вена. |