Недостатнє розсмоктування жовтка

Яєчний жовток необхідний курчатам в перші дні життя. В період ембріонального розвитку вміст живильних речовин в жовтковому мішку майже не змінюється. Приблизно за два дні до виводу жовток втягується в черевну порожнину, потім потрапляє в травні органи і забезпечує живлення в перші два дні життя. Висока температура і сухе повітря при інкубації викликають підвищення щільності жовтка і тому не він погано, або зовсім не використовується курчатами. Такі інфекційні захворювання у несучок як сальмонельоз (пулороз), колібактеріоз передаються через яйця, приводять до зміни консистенції жовтка і перешкоджають використанню його як необхідного джерела живлення.

Ознаки захворювання. Курчата мало рухомі. У них роздутий живіт, задній прохід випнутий і заклеєний каловими масами. Це приводить до закупорки кишечника. Як правило, через декілька днів наступає смерть. Але картина захворювання може виглядати інакше. Курчата спочатку добре розвиваються, потім несподівано гинуть в судомах або ж погано оперяються і відстають в рості. Кінцевий результат при цьому один і той же: жовток вагою 3—5 г зберігається в черевній порожнині, часто викликаючи перитоніт і подальшу загибель курчат.

Профілактика. Своєчасне розсмоктування жовтка відбувається тільки при дотриманні всіх правил годування і утримання молодняку. Курчат годують комбікормом хорошої якості, ячмінною і вівсяною крупою, пшоном, дають їм теплу кип'ячену воду, сироватку, некисле молоко. Температура під брудером перші два тижні життя повинна бути не нижче 32°С. Як підстилку використовують тирсу, торф, січку, сіно і солому. Тонким шаром насипають дрібний гравій, необхідний курчатам для розтирання корму в м’язевому шлунку. Гравій повинен складатися з частинок певного розміру (2—3 мм), бути чистим, без пилу і землі, краще прожареним (для знищення бактерій). При недостатньому розсмоктуванні жовтка і подальшої загибелі курчат необхідно направити трупи до лабораторії ветеринарної медицини для виключення інфекційних хвороб.