Жирове переродженя печінки у курей (Гепатоз)
Гепатоз відноситься до групи важких захворювань, пов'язаних з порушенням обміну речовин і ураженням печінки. Найчастіше реєструється у курей-несучок при клітинному утриманні.
Декілька чинників можуть викликати дане захворювання, але сприяють цьому відсутність моціону і неможливість перетворення висококалорійних раціонів, які викликають відкладання жиру у внутрішніх органах. Основною причиною хвороби є недостатня забезпеченість раціону вітамінами і амінокислотами (холін, вітаміни групи В, вітамін Е і метіонін). Відмічені випадки захворювання після додавання в раціон птахів великої кількості згірклого жиру.
Ознаки захворювання. У хворих курчат знижується апетит, синіє гребінь, сережки, в печінці утворюються поверхневі вогнища некрозу білого кольору (Рис.21). Іноді виникає дистрофія печінки. Захворюють також нормальні по вигляду кури з достатньою для даного віку вагою. Яйценоскість у продуктивних курей коливається і, нарешті, падає до 30-40%. Смертність не завжди буває високою.
Ожиріння відбувається з утворенням товстих жирових прокладок на нижній частині живота, між кишковими петлями і на інших ділянках тіла. Жир відкладається і в клітинах тканин (у печінці, селезінці, в стінках кровоносних судин).
Рис. 21 Жирове переродження печінки (гепатоз)
Кури м'ясних і м’ясо-яєчних кросів більше схильні до ожиріння, чим яєчного напрямку продуктивності. Більше схильні до ожиріння старі кури. Птиця стає млявою, довго сидить, погано або зовсім не їсть. Печінка, селезінка і жовтки розриваються при щонайменшому неспокої (, промацуванні яєць). Колір гребеня жовтяничний, гребінь зморщений. При розриві судини виникає кровотеча, яка приводить до смерті від втрати крові. При розтині курей знаходять відкладення жиру під серозними покривами очеревини, в нирках, печінці і інших органах. Печінка, унаслідок жирового переродження, в'яла, жовто-коричневого кольору, іноді на жовто-коричневому фоні помітні точкові крововиливи. Серце покрите жировими прошарками, особливо в області передсердя і на кінчики серцевого м'яза. Для курей клітинного утримання характерна атрофія мускулатури, особливо ніг.
Діагностика. При постановці діагнозу враховують раптову загибель добре угодованих курей, сильне ожиріння внутрішніх органів. Необхідно виключити вісцелярний лейкоз, отруєння.
Профілактика. З лікувальною і профілактичною метою рекомендується дотримувати норми забезпеченості птиці вітаміном Е (5мг на 1 кг корму) і вводити в раціон селен у вигляді натрієвої солі в дозах 0,05-0,1 мг на 1 кг корму. Враховуючи високу токсичність препарату, необхідно строго дотримуватися рекомендованих інструкцією доз і застосовувати його по вказівці ветеринарного лікаря. Селеніт натрію рівномірно розмішують з кормом або розчиняють в питній воді. Корми, що містять селеніт натрію в дозі 0,05 мг/кг, можна згодовувати щодня, а в дозі 0,1 мг - протягом тижня з подальшою тижневою перервою.
Селеніт натрію токсичний, тому потребує зберігання за списком А. М’ясопродукти можуть використовуватися не раніше, ніж через 15 діб після останнього давання препарату.