Полікістозна гіперплазія ендометрія (Hyperplasia endometritis polykistosa).

Захворювання зустрічається досить рідко і реєструється переважно у сук та кішок, при цьому відбувається гіперплазія, фіброзні та склеротичні зміни ендометрію з утворенням великої кількості дрібних кіст, заповнених секретом.

Розвиток захворювання ініціює пролонгований естрогенний пресинг, за рахунок продукції естрогенів фолікулами яєчників під час еструсу.

Ознаки. Захворювання частіше спостерігається у кішок і сук, у яких за декілька парувальних сезонів, не дивлячись на наявність естральних циклів, ні після спарювання, ні після штучної стимуляції піхви не настає овуляція, а також у тварин, старших 5–7 років, якщо в них не було вагітності.

Зазвичай неускладнена кістозна гіперплазія ендометрію перебігає безсимптомно. Проте, інколи можливі незначні кров'янисті виділення з піхви. Запідозрити дану патологію можна за наявності інших ознак тривалого естрогенного пресингу, наприклад, розвитку різних форм мастопатії.

Рис. 8 Враження матки у сук: А) залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію; б) хронічний ендометрит; в) типова піометра.

Хронічний ендометрит.

Етіологія. Основною причиною хронічного ендометрита у сук і кішок є гормональне зрушення, вторинно – інфікування матки.

Ознаки. Через 0,5 – 1,5 міс. після пустовки у самки спостерігаються патологічні виділення із петлі. Витікання можуть бути рідкими, гнійно-кров”янистими, бурими або слизово-гнійними, сіро-жовтого кольору. Статева петля збільшена, її тканини пальпуються тістувато-набряклими або ущільнено-потовщеними. При пальпації через черевні стінки знаходять роги матки збільшеними до товщини пальця руки і більше. Вони можуть мати вузлуваті або ампулоподібні розширення. Загальний стан тварини в одних випадках не порушений, а в інших – спостерігається сильне пригнічення, спрага, відмова від корму та ін.

Лікування. Як правило проводять оваріогістероектомію.