Гіпоталамус

Гіпоталамус - вищий центр регуляції ендокринних функцій, одночасно є центром вегетативної нервової системи, що регулюює температуру, кров'яний тиск, водно-сольовий і жировий обмін. У ньому міститься більше 30 пар ядер, утворених нейросекреторними клітинами, які продукують гормони. Таким чином, гіпоталамус об'єднує ендокринні механізми регуляції з нервовими.

У гіпоталамусі виділяють передній, середній і задній відділи. У передньому відділі знаходяться парні супраоптичні і паравентрикулярні ядра. У них продукуються білкові (нонапептидні) нейрогормони: вазопресин (АДГ - антидіуретичний гормон) і окситоцин, які по аксонах нейросекреторних клітин цих ядер переміщаються через медіальне піднесення і гіпофізарну ніжку в нейрогемальне утворення - задню частку гіпофіза. Мішенню обох гормонів є гладенькі міоцити судин (вазопресин) і органів малого тазу (окситоцин).

У середньому відділі локалізуються ядра вентро - і дорзомедіальні, медіобазальні, туберальні, аркуатні та ін., в яких утворюються рилізинг-гормони: ліберини і статини. Ці гормони накопичуються в іншому нейрогемальному утворенні - серединному піднесенні гіпоталамуса (eminentia medialis), звідки вони через комірну систему кровопостачання гіпофіза поступають в передню його частку і регулюють функції аденотропоцитів. Ліберини стимулюють, а статини пригноблюють функції аденогіпофіза.

Таким чином, розрізняють гипоталамо-нейрогіпофізарну і гипоталамо-аденогіпофізарну нейро-ендокринну систему (мал. 26).

Мал. 26. Схема гипоталамо-гіпофізарної нейро-ендокринної системи.

1 – гіпоталамус; 2 – аденогіпофіз; 3 – нейрогіпофіз; 4 – нейрони ядер середнього відділу гіпоталамуса; 5 – нейрони супраоптичного і паравентрикулярного ядер; 6 – ножка гіпофізу; 7 воротна система кровопостачання гіпофізу.