Післяродова септицемія (Sepsis Puerperalis) – одна з форм загальної післяродової інфекції – сепсису і є важкою патологією, яка виникає внаслідок ускладнення місцевого запального процесу (ендометриту, піометри й ін.) і характеризується появою в крові мікробів (бактеріемія) і токсемією мікробного походження.

Етіологія. Септицемія виникає на фоні гнійно-гнильних процесів у матці, зумовлених затяжними родами, наявністю в матці емфізематозних плодів або їх частин, що затрималися, посліду, інфікуванні ран родових шляхів.

Збудники септицемії – це гемолітичний стрептокок, стафілококи, диплококи, кишкова й синьогнійна паличка, протей та інші мікроби.

ОзнакИ. Післяродова септицемія супроводжується наростаючими розладами функцій багатьох органів і систем організму самки, порушенням обміну речовин.

Найбільш характерними симптомами даної патології є: висока температура тіла; розлади серцево-судинної системи (прискорення й ослаблення пульсу); важкий загальний стан. Самка пригнічена, сонлива, байдужа до навколишнього середовища), втрачає апетит із приступами блювоти. Тварини лежать, волосяний покрив скуйовджений, еластичність шкіри знижена, на дотик шкіра холодна в ділянках периферійних частин тіла (хвоста, вух, лап). Секреція молока різко знижена або повністю відсутня. Живіт буває напруженим, роздутим і болючим при пальпації. Слизова оболонка зовнішніх статевих органів набрякла, почервоніла, іноді набряк поширюється на вентральну ділянку черевної стінки. Зрідка можуть з'являтися слабкі потуги, які супроводжуються витіканням зі статевої щілини іхорозної рідини.

Хвороба перебігає здебільшого гостро і триває від 5–7 год. до 2-х діб. Без лікування, зазвичай, летальний результат на 2–4-ту добу захворювання.

Лікування. Як при гострих ендометритах. Антибіотики й сульфаніламіди застосовують у максимальних дозах. Частіше проводять екстирпацію ушкодженої матки.