Акушерська патологія у кішки і собаки
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.00 (1 Голос)

Методи клінічного дослідження статевих органів самок дрібних тварин

Дослідження статевих органів складається із збору анамнеза і клінічного дослідження тварини. При необхідності застосовують додаткові методи дослідження (аналіз піхвових мазків, пробну лапаротомію і ін.).

Анамнез. Після визначення породи і віку самки виясняють: коли захворіла і якими ознаками проявилось захворювання; хто лікував, і які засоби лікування застосовував; чи застосовувались гормональні препарати; кількість родів, перебіг останньої вагітності і родів; життєздатність і кількість приплоду; прояв статевої циклічності після родів, кількість і час осіменінь.

Клінічне дослідження. Методи клінічного дослідження у дрібних тварин розроблені пока недостатньо. Вони включають: зовнішній огляд і піхвове дослідження, а також пальпацію живота.

Зовнішній огляд. Визначають вгодованість, стан волосяного покриву, шкіри, видимих слизових оболонок. У собак при порушенні гормональної функції яєчників нерідко встановлюють симетричну алопецію і гіперкератоз, а при піометрі – загальне пригнічення. Звертають увагу на правильність розвитку зовнішніх статевих органів. У сук збільшення вульви виключаючи період тічки (пустовки) вважається майже патологічною ознакою дисфункції яєчників, а вип”ячування промежини характерно для новоутворень у піхві, особливо при наявності кров’янистих виділень.

Пальцями розкривають статеві губи і оглядають присінок піхви (колір, наявність крововиливів, виразок, виступаючих з піхви новоутворень).

Оглядають молочну залозу (ступінь її розвитку, величину, консистенцію, появу молока).

Пальпація живота дає можливість визначити патологічні зміни у матці (збільшення об’єму, ущільнення, флуктуацію її рогів при ендометриті, піометрі тощо), а інколи і зміни в яєчниках (при новоутвореннях, кістах).

Піхвове дослідження. В залежності від виду самок передбачені проведення огляд піхви з допомогою піхвового дзеркала або інших інструментів, внутрішню пальпацію її стінок або зондування.

Інструменти завчаснознезаражують кип’ятінням або фламбуванням. Зовнішні статеві органи обмивають антисептичним розчином і витирають чистим сухим ватним тампоном. Дзеркало змащують стерильним вазеліном і вводять у піхву. Для освітлення використовують налобну лампочку, карманний фанарик або інше джерело освітлення.

З метою проведення піхвового дослідження для сук запропоновані спеціальні трубчаті вагіноскопи.

Для огляду піхви собаку фіксують стоячи. Розкривають статеві губи і вводять вагіноскоп спочатку майже у вертикальному положенні, так як присінок піхви у сук перегинається через сідничну вирізку донизу. Після проходження гіменального кільця (тут інструмент зустрічає легкий опір) вагіноскопу придають горизонтального положення і повільно, обережно, злегка повертаючи, просувають вперед.

Спочатку оглядають склепіння піхви і піхвову частину шийки матки, поступово виймаючи інструмент, оглядають всю піхвову трубку. В окремих випадках при підозрі на пухлину піхви, проводять пальпацію її стінок.

При дослідженні звертають увагу на стан слизової оболонки піхви і піхвової частини шийки матки. Враховують її колір, зволоження, наявність ран, виразок, гнійних виділень і фібринозних відкладань, рубцьових стягувань. Визначають відкритий чи закритий цервікальний канал, в сумнівних випадках намагаються перевірити його прохідність піпеткою для осіменіння.

В окремих випадках, при підозрі на пухлину піхви, проводять пальпацію її стінок. Для цього одягають гумову рукавицю, руки миють, вказівний палець протирають спиртом і змащують стерильним вазелином. Плавно, обертаючими рухами вводять палець у піхву, визначають локалізацію, форму і розміри новоутворення.

У кішок за відсутності інструментів для дослідження піхви обмежуються тільки перевіркою її прохідності шляхом введення у неї полістеролової піпетки, зонда тощо.

Ректальне дослідження (Вказівним пальцем) застосовується лише тоді, коли потрібно диференціювати новоутворення промежини і зовнішніх статевих органів або при підозрі на аномалії кіткової основи таза.

Додаткові методи дослідження можна розділити на такі групи: лабораторні методи, методи лапароскопії, пробної лапаротомії.

Лабораторні методи – бактеріологічні, цитологічні, гормональні, гематологічні і біохімічні.

–  Бактеріологічне дослідження проб цервікального слизу проводять при підозрі на інфікування матки (аборт, ендометрит) з метою визначення збудника хвороби і його чутливість до лікарських засобів.

–  Цитологічне дослідження проб цервікального слизу або зіскобу з вентрального склепіння піхви може сприяти виявленню прихованого ендометриту за характерними змінами клітинного складу.

–  Цитологічне дослідження піхвового або вестибулярного мазка застосовується у сук і кішок як ефективний допоміжний метод діагностики стадії статевого циклу і гормональних зрушень функції яєчників.

–  Гормональні дослідження – визначення в плазмі крові рівня прогестерону і інших гормонів – найбільш ефективний метод діагностики дисфункцій яєчників.

–  Морфологічний і біохімічний аналіз крові дозволяє виявити порушення обміну речовин. У собак і кішок при підозрі на запальні процеси в матці велике діагностичне значення мають визначення у крові лейкоцитів і швидкості зсідання еритроцитів, а із біохімічних тестів – визначення вмісту в крові сечовини, а також креатиніну і холестерину.

Методи лапароскопії або пробної лапаротомії дозволяють об’єктивно оцінити морфологічні зміни в яєчниках, яйцепроводах і матці.