Фізіологічна регенерація крові (постембріональний гемоцитопоез).
У червоному кістковому мозку (ЧКМ) утворюються еритроцити, гранулоцити, моноцити, В-лімфоцити, попередники Т-лімфоцитів, природні (натуральні) кілери (NK).
У тимусі відбувається утворення Т-лімфоцитів з кістковомозкових попередників, їх антигеннезалежна проліферація і селекція.
У селезінці, лімфатичних вузлах і лімфоїдних фолікулах, асоційованих із слизовими оболонками травного тракту, дихальної системи і інших органів, відбувається антигензалежна проліферація і диференціація субпопуляцій лімфоцитів.
Ще в 1908 р. О. О. Максимов виказав припущення про існування єдиної клітини - родоначальниці всіх популяцій клітин крові і лімфи, але тільки в 1961 році (J. E. Till а. E. A. McCulloch) були одержані достовірні докази існування такої клітини, яка одержала назву стовбурової клітини крові (СКК).
Стовбурові клітини крові є своєрідним «золотим недоторканним запасом» кровотворних органів, який витрачається тільки в особливих випадках. На кожні 1000 клітин червоного кісткового мозку, яки містяь ядра, доводиться одна стовбурова клітина крові. У периферичній крові СКК складають 0,1% від загальної кількості клітин крові. Морфологія СКК вельми нагадує лімфоцити (діаметр 8-10 мкм) і на светлооптичному рівні їх не можна ідентифікувати серед лімфоцитів. СКК відносно рідко діляться, в середньому 1 раз за 10 діб. Вони є більш радіорезистентними в порівнянні з їх нащадками. Вони більш стійкі до дії цитостатиків.
З віком загальна кількість СКК не міняється. Процес перетворення СКК в зрілі формені елементи крові і лімфи складається з проліферації, диференціювання і дозрівання. На кожному з цих етапів відбувається експресія генів, що відповідають за синтез специфічних білків, які характерні для тих або інших клітинних субпопуляцій. Так, в клітинах еритробластичного ряду синтезується і поступово накопичується гемоглобін, в зернистих лейкоцитах - цілий набір гідролітичних ферментів і інших біологічно активних речовин і т. д.
Гемоцитопоез регулюється ростовими чинниками, кейлонами, гормонами, метаболітами та ін. При цьому серед регуляторів гемоцитопоеза є як стимулятори, так і інгібітори.
В даний час широке поширення набула схема кровотворення, запропонована І. Л.Чертковим і А. І.Воробйовим, згідно якої кровотворні клітини розділені на 6 класів (компартментів) (табл. 3).
До I класу відносяться поліпотентні СКК;
II клас складають комітировані (напівстовбурові клітини - НСК), частково детерміновані клітини-попередниці лімфопоеза і мієлопоеза;
III клас - уніпотентні попередники, колонієутворюючі одиниці (КУО);
IV клас - бласти;
V клас - клітини, що диференціюються (дозріваючі);
VI клас - диференційовані (зрілі) клітини.
Якщо поліпотентні клітини можуть давати початок всім видам клітин крові, то з уніпотентних клітин-попередниць утворюється тільки один конкретний вид (компартмент) дозріваючих (Клас V) і зрілих (клас VI) клітин (див. табл. 3). Зрілі клітини представляють останній компартмент.
Клітини V і VI класів (компартментів) на відміну від попередніх можна морфологічно ідентифікувати.
Диференціювання поліпотентних і мультипотентних клітин в уніпотентні клітини відбувається під впливом специфічних чинників - еритропоетинів (для еритробластів), гранулопоетинів (для мієлобластів), лімфопоетинів (для лімфобластів), тромбопоетинів (для мегакаріобластів).
Процес утворення еритроцитів із стовбурової клітини в червоному кістковому мозку здійснюється в особливих морфофукціональних асоціаціях, які називаються еритробластичними острівцями (мал. 9).
Таблиця 3. Схема кровотворення |
||||||||
I. стовбурова клітина крові |
СКК |
|||||||
II. напівстовбурові частково детерміновані клітини |
КУО-ГЕММ |
КУО-ЛІМФ |
||||||
КУО-ГМ |
КУО-Мгц-ер; КУО-Гн-ер |
|||||||
III. уніпотентні попередники |
КУО-М |
КУО-Б |
КУО-ЕО |
КУО-Н |
КУО-ЕР |
КУО-МГЦ |
Пре-Т-лімфи |
|
IV. бласти |
Монобласт |
Базофільний мієлобласт |
Еозінофільний мієлобласт |
Нейтрофільний мієлобласт |
Проеритробласт |
Мегакаріобласт |
Т-лімфобласт |
|
V. клітини, що диференціюються (дозріваючі) |
Промоноцит |
Базфільний промієлоцит |
Еозінофільний промієлоцит |
Нейтрофільний промієлоцит |
Базофільний еритробласт |
Промегакаріоцит |
Т-пролімфоцит |
|
Базофільний мієлоцит |
Еозінофільний мієлоцит |
Нейтрофільний мієлоцит |
Поліхроматофільний еритробласт |
|||||
Базофільний метамієлоцит |
Еозінофільний метамієлоцит |
Нейтрофільний метамієлоцит |
Оксифільний еритробласт |
|||||
Пличкоядерний базофіл |
Пличкоядерний зозінофіл |
Пличкоядерний нейтрофіл |
Ретикулоцит |
Мегакаріоцит |
||||
VI. диференційовані клітини (зрілі) |
Моноцит |
Сегментоядерний базофіл |
Сегментоядерний еозинофіл |
Сегментоядерний нейтрофіл |
Еритроцит |
Тромбоцит |
Т-лімфоцит |
СКК - стовбурова клітина крові; КУО-ГЕММ - колонієутворююча одиниця гранулоцитів, еритроцитів, моноцитів, мегакаріоцитів; КУО-ГМ - колонієутворююча одиниця гранулоцитів і моноцитів; КУО-Мгц-ер - колонієутворююча одиниця мегакаріоцитів і еритроцитів; КУО-Гн-ер - колонієутворююча одиниця гранулоцитів і еритроцитів; КУО-ЕР - колонієутворююча одиниця еритроцитів; КУО-МГЦ - колонієутворююча одиниця мегакаріоцитів; КУО-М - колонієутворююча одиниця моноцитів; КУО-Б - колонієутворююча одиниця базофілів; КУО-ЕО - колонієутворююча одиниця еозинофілів; КУО-Н - колонієутворююча одиниця нейтрофілів; КУО-ЛІМФ - колонієутворююча одиниця лімфоцитів (Т і В); пре-Т-лімф - клітина-попередниця Т-лімфоцитів; пре-В-лімф - клітина-попередниця В-лімфоцитів.
|
Мал. 9. Схема будови еритробластичного острівця (по М. Бессі).
1 - макрофаг; 2 - відросток макрофага; 3 - базофільні еритробласти; 4 - поліхроматофільні еритробласти; 5 - еозінофільний еритробласт; 6 - ретикулоцит.
У центрі такого острівця знаходиться макрофаг, навколо якого за допомогою спеціальних рецепторів - сиалоадгезинів утримуються еритроїдні клітини, що диференціюються з уніпотентної КУО-Е.