Епізоотологія
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 Голос)

Здійснюють трьома способами: хімічним, фізичним та біологічним. При незначній її кількості у гноєзбірнику гноївку змішують із сухим хлорним вапном із розрахунку 50 кг хлорного вапна на 1 м3 гноївки при спорових інфекціях і 15-25 г хлорного вапна на 1 м3 при неспорових і вірусних інфекціях.

З інших Деззасобів використовують формальдегід, аміачну воду, хлор. Формальдегід вносять у кількості 0,3% від об'єму гноївки (3 кг/м3) при експозиції 72 год. і активній гомогенізації протягом 6 год. Аміачну воду вносять у кількості 30 Л/м3, перемішують всю масу і герметизують місткість кришкою або поліЕТиленОВою плівкою, експозиція п'ять діб. Хлор із балона використовують після біологічного очищення – 20-30 мг/л при неспоровій та 200 мг/л при споровій мікрофлорі.

На Свинокомплексах застосовують термічний метод на Пароструменевих установках при температурі 110-120°С і тиску 2 атм. Мікроорганізми (у тому числі й спори) у такому рЕЖимі гинуть за 10 хв.

Для біологічного знЕЗараження гноївки використовують поля зрошення, інтенсивне окислення і термофільне зброджування, вирощування на гноївці харчових дріжджів, мікроорганізмів, які використовують як сирий протеїн прИ Годівлі худоби, личинок кімнатної мухи і т. д.

На великих свинокомплексах, де нагромаджується значна кількість гноївки, її знезаражують комплексно. Спочатку гноївку сепарують на тверду й рідку фракції. Твердий гній знезаражують, як описано раніше, а рідка фракція надходить в Аеротанки завглибшки до 5 м із вертикальними роторними аераторами. Органічні речовини окислюються за допомогою кисню повітря та активного мулу, що складаЄТься з різних видів нижчих мікроорганізмів. Через дві доби рідина надходить в інший Аеротанк ще на одну добу, а потім у Стави-нагромаджувачі, де відбувається остаточне доочищення гноївки. Перед випуском очищеної води в річку чи в іншу гідросистему її хлорують.