Гематологiчнi i бiхiмiчнi показники кровi свиней при iнбридингу i аутбридингу пород дюрок i великоï бiлоï

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

Гематологiчнi i бiхiмiчнi показники кровi свиней при iнбридингу i аутбридингу пород дюрок i великоï бiлоï

Омельчук В. I.*- аспiрант ПФ НУБiП Украïни «КАТУ»

В статтi зроблено аналiз показникiв кровi у пiдсвинкiв великоï бiлоï i ïï помiсей з породою дюрок при рецiпрокному схрещуваннi i iнбридiнгу по системi Шапоружа II-II.Автор зробив спробу визначити пiдвищенну стресочутливiстьiсть у пiдсвинкiв при вищеназваннiй системi розведення.

Постановка проблеми. На близькородове розведення –(iнбридiнг)-потрiбно дивитися як допомiжный засiб укрiплення спадковоï основи i засiб вирiвнювання популяцiï. На всiх етапах розвитку генетики iнбридiнг разом з вiдбором вважався важливим методом племiнного покращення сiльськогосподарських тварин. Одним iз чинникiв пiдвищення ефективнтстi веденя галузi є рацiональне використання високоякiсного поголiв'я свиней. Для них потрiбно бiльш висока потреба рацiонiв в енергiï, повноцiнним бiлком та амiнокислотами.

Морфологiчний склад кровi свиней тiсно пов'язанний iз загальною життєдiяльнiстю органiзму i може бути використаний, як показник пристосованностi тварин до тих чи iнших умов навколишнього середовища. Вiд морфологiчних i бiохiмiчних показникiв складу кровi залежить iнтенсивнiсть обмiнних та окислювально-вiдновних процессiв, що проходять в органiзмi свиней, за якими можно судити про iнтенсивнiсть обмiну речовин.

Вiдомо, що на обмiн багато впливає генотип тварин,ïх утримання i годiвля, а також iншi фактори. Загальна кiлькiсть кровi в органiзмi тварин складає 6-8 %.В процессi кров виконує рiзноманiтнi функцiï , головними iз яких являєтся транспортна, газообмiннна та iншi. Завдяки циркуляцiï в кровi рiзних форменних елементiв i ферментiв, мiж органами i тканинами пiдтримується генетичний гомеостаз органiзму.[4]

Стан вивченностi проблеми. Кримський пiвострiв в пiк курортного сезону потребує отримання вiд свиней максимальноï кiлькостi якiсноï свинини, за мiнiмально короткий термiн. В зв'язку з цим ми розглядаємо м'яснi якостi по деяким показникам кровi. В лiтературних джерелах описана велика кiлькiсть результатiв м'ясних якостей у свиней в ранньому вiцi, але це питання ще недостатньо вивчено, особливо при iнбридiнгу.

*-науковий керiвник ,д. с.-г. н.,професор Войналович С. А.

Матерiал i методика дослiджень. Метою нашоï роботи являєтся аналiз основних показникiв кровi у пiдсвинкiв вiдгодiвлi, що утримуются на повноцiнних, науково-обгрунтованих рацiонах з визначенням морфологiчного складу кровi. Для визначення гематологiчних i бiохiмiчних показникiв кровi рiзних генотипiв i кровностi свиней (велика бiла i дюрок) в ПП «Сезам-Агро» Чорноморського района Автономноï Республiки Крим були сформованi 5 груп тварин:

1-а група (контрольна) ремонтна свинка Велика бiла Х кнур Велика бIла.

2-а група (дослiдна ) ремонтна свинка Дюрок Х кнур Велика бiла.

3-а група (дослiдна) ремонтна свинка Велика бiла Х кнур Дюрок.

4-а група (дослiдна) ремонтна свинка Велика бiла Х кнур Велика бiла (iнбридiнг II-II).

5-а група (дослiдна ) ремонтна свинка Дюрок Х кнур Дюрок. (iнбридiнг II-II).

Для проведення науково-господарського дослiду було проведено покриття ремонтних свинок, якi досягнули 120 кг., згiдно запланованих поєднань. Опороси проходили в вереснi-жовтнi 2009 року в спецiалiзованному дворядному примiщеннi, нагрiвання здiйснювалося за допомогою електрокалориферiв, але пiсля опоросу поросята знаходились iндивiдуально пiд лампами IЧ-випромiнювання. Пiдкормка поросят проводилась за загальноприйнятою схемою. Вiдлучення поросят вiд свиноматок проводилось в 28 днiв.

Пiсля вiдлучення поросят переводили в окреме примiщення. До рацiону поросят-вiдлучникiв в першi днi пiсля вiдлучення вiд свиноматок використовували гранульованi корма для бiльш швидшого перетравлювання и засвоювання. При досягненнi пiдсвинкiв 30-35 кг.,були вiдiбранi боровки для проведення балансових дослiджень.

Пiд час проведення балансових опитiв пiдсвинки (боровки) знаходились в клiтках для фiзiологiчних дослiджень при обмеженному русi по клiтцi. В кiнцi проведення дослiджень в них була взята кров для дослiдження гематологiчних i бiохiмiчних показникiв (вмiст гемоглобiну, еритроцитiв, лейкоцитiв, еозинофiлiв, тромбоцитiв), також в сиворотцi кровi визначали вмiст загального бiлку i його фракцiй :альбумiнiв i глобулiнiв. Дослiдження проводилось в умовах Роздольненьськоï мiжрайонноï лабораторiï державноï ветеринарноï медицини (Табл.)

Таблиця Гематологiчнi показники кровi пiддослiдних свиней

група

Показники кровi пiддослiдних груп

Гемоглобiн

Г̸ л

X±Sх

Еритроцити

Т̸ л

X±Sх

Лейкоцити

Г̸ л

X±Sх

Еозинофiли

%

X±Sх

Тромбоцити

Г̸ л

X±Sх

Заг. бiлок

г̸ л

X±Sх

Глобулiни %

Альбумiни

%

X±Sх

α

X±Sх

β

X±Sх

γ

X±Sх

1 контрольна

109,0±3,33

6,8±0,19

10,8±1,33

6,0±0,60

248,7±18,75

78,7±1,84

18,6±1,84

18,4±0,25

20,3±0,30

42,7±0,56

Сv %

6,83

6,32

27,6

22,7

16,8

5,2

2,8

3,0

3,2

2,9

2 дослiдна

112,0±2,6

6,9±0,28

12,6±1,59

8,1±0,76*

269,9±14,11

79,7±2,41

18,6±0,24

18,6±0,26

20,5±0,13

42,5±0,23

Сv %

5,15

1,54

28,4

20,9

11,7

6,8

1,3

3,2

1,4

1,2

3 дослiдна

109,4±6,61

6,8±0,1

11,0±2,58

8,3±0,78*

217,0±13,32

80,8±2,94

18,5±0,35

18,4±0,75

20,2±0,48

42,9±0,54

Сv %

10,4

2,55

24,9

15,8

10,6

6,3

3,2

7,0

4,1

2,2

4

дослiдна

106,1±15,03

6,6±0,26

9,2±0,30

7,0±0,41

159,9±6,59

79,2±0,9

18,8±0,26

18,5±0,34

20,4±0,07

42,3±0,29

Сv %

14,2

6,9

5,5

11,4

5,8

2,0

2,4

3,2

0,6

1,2

5 дослiдна

114,0±2,05

6,8±0,32

10,1±0,56

8,7±0,5**

219,4±18,03

81,3±0,68

18,2±0,68

18,4±0,10

20,9±0,17

42,3±0,32

Сv %

3,09

8,1

9,7

9,8

14,2

1,4

2,8

0,9

1,4

1,3

* при Р>0,95 ** при Р >0,99

Результати дослiджень. Проведення фiзiологiчних дослiджень проводили згiдно методики розробленноï в Полтавському НДI свинарства. Годiвля тварин здiйснювалась два рази на добу (о 8.00 та 16.00 годинi).Чергування и нагляд за поведiнкою тварин здiйснювалось цiлодобово, збирання калу та сечi постiйно, вiдбiр середнiх проб в кiлькостi 10% вiд видiлених екскрементiв проводили вранцi з подальшою консервацiєю 10% соляною кислотою.

Вiд кожного пiдсвинка вiдбирали по двi проби кровi. Одну пробу консервували Трилоном-Б, для дослiдження в нiй еритроцитiв, лейкоцитiв та гемоглобiну. Другу пробу кровi вiдстоювали в темному прохолодному мiсцi, а потiм вiдбивали сиворотку на центрифузi, для дослiдження загального бiлку, кiлькостi альбумiнiв та глобулiнових фракцiй. Що стосується еозинофiлiв, то ïх дослiджували в мазках кровi. [2].

Пiд час проведення фiзiологiчних дослiджень ми проводили спостереження за поведiнкою пiдсвинкiв, якi знаходились в майже замкнутому просторi клiтки. Деякi тварини вели себе неспокiйно – вищали, пробували вискочити з клiтки, погано поïдали корм, викидали корм iз годiвниць. Таку поведiнку ми намагалися погоджувати iз аналiзами, якi визначають стресову реакцiю, яка супроводжуется пiдвищенням кiлькостi еозинофiлiв.[5].

Проводячи аналiз данних гематологiчного дослiдження з урахуванням принадлежностi до того чи iншого генотипу, необхiдно зазначити, що всi показники знаходятся в межах фiзiологiчних норм для тварин данного вiку(3,5-4 мiсяця). Так вмiст гемоглобiну у 2-й та 5-й дослiдних групах вище, чим в1-й контрольнiй, але рiзниця невiрогiдна (при Р<0.95).

Значних вiдмiнностей вмiсту еритроцитiв мiж контрольною i дослiдними групами не наблюдається, в результатi зробити висновки не вдається.

Що до лейкоцитiв, то в 2-й та 3-й дослiдних групах ïх вмiст ненабагато вище анiж в 1-й контрольнiй (при Р<0,95).

Вмiст тромбоцитiв в 1-й контрольнiй групi значно вище, нiж у 3-й, 4-й, 5-й дослiдних группах (при Р<0,95).

Одним iз важливих показникiв, який характеризує обмiн речовин в органiзмi, являється кiлькiсть бiлку i його склад у сиворотцi кровi. Склад бiлку в сиворотцi кровi контрольной i дослiдних груп знаходились на високому рiвнi, що свiдчить про сбалансований повноцiнний рацiон и задовiльнi умови утримання.

При дослiдженнi кiлькостi еозинофiлiв видно, що у тварин отриманних з використанням в батькiвських формах породи дюрок(рецiпрокне схрещування i братсько-сестринський iнбридiнг)2-ï 3-ï та 5-ï дослiдноï групи, пiдсвинки вели себе дуже агрессивно i неспокiйно, що виражається визготом, спробами випригнути iз клiтки, викидуваня корму iз годiвницi, ïх вмiст значно перебiльшував нiж у контрольнiй групi та iншими дослiдними групами з рiзницею(при Р>0,95 та при Р>0,99). Таким чином, пiдсвинки, що мали походження вiд батькiв породи дюрок бiльш схильнi до стрессового синдрому, що супроводжуєтьсяпiдвищенним вмiстом еозинофiлiв у кровi.

Висновки. На основi наших дослiджень можно зробити висновок, що тварини отриманнi при використаннi рецiпрокного схрещування i тiсного iнбридiнгу (II-II) в породi дюрок проявляють високу стресчутливiсть, коли знаходяться в естрiмальних умовах закритого простору, що доказується пiдвищенной еозинофiлiєю органiзму. По iншим показникам кровi великих вiдмiнностей мiж контрольною та дослiдними группами не було виявлено.

Перспектива подальших дослiджень. В перспективi планується визначити спiввiдношення рiвня кров’яних факторiв i добове вiдкладення азоту корму, а також iз м'ясними якостями, якi будуть визначатися при досягненнi 100 кг. при проведення забою з подальшим визначенням м'ясних якостей по iснуючим методикам.

Використана лiтература.

1.  Войналович С. А. Генетика ветеринарной медицины.-Симферополь,-Фактор.-2005.-254 с.

2.  Кондрахин И. П., Архипов А. В., Левченко В. И. и др. Методы ветеринарной клинической лабораторной диагностики.- М.: Колос, 2004.-520 с.

3.  Овсянников А. И. Генетическая карта обмена азотистых веществ у свиней. Научные труды ВАСХИЛ ''Пищеварение и обмен веществ у свиней '' М. 1971, 92-101 с.

4.  Топиха В. С., Трибрат Р. О., Луговой С. И., Коваль О. А. и др. Мясные генотипы свиней южного региона Украины. - Николаев 2008.-257с.

5.  Устинов Д. А. Возникновение и развитие стрессов у поросят. '' Вопросы племенного и товарного свиноводства'' ВИЖ, Дубровицы, 1976, 70-76с.

Аннотация

Гематологические и биохимические показатели крови свиней при инбридинге и аутбридинге пород дюрок и крупной белой.

Омельчук В. И.*- аспирант ЮФ НУБиП Украины «КАТУ».

В статье сделан анализ показателей крови у подсвинков крупной белой породы и ее помесей с породой дюрок при реципрокном скрещивании и инбридинге по системе Шапоружа II-II. Автор определял показатели крови в контрольных и опытных группах у подсвинков при вышеназванной системе разведения.

Ключевые слова: инбридинг, дюрок, крупная белая, генотип, лейкоцити, эритроциты, эозинофилы, тромбоциты, альбумины, глобулины, общий белок.

*- научный руководитель, д. с.-х. н., профессор Войналович С А.

Анотацiя

Гематологiчнi i бiхiмiчнi показники кровi свиней при iнбридингу i аутбридингу пород дюрок i великоï бiлоï.

Омельчук В. I.*- аспiрант ПФ НУБiП Украïни «КАТУ».

В статтi зроблено аналiз показникiв кровi у пiдсвинкiв великоï бiлоï i ïï помiсей з породою дюрок при рецiпрокному схрещуваннi i iнбридiнгу по системi Шапоружа II-II. Атор зробив спробу визначити пiдвищенну стресчутливiсть у пiдсвинкiв при вищеназваннiй системi розведення.

Ключовi слова: iнбридинг, дюрок, велика бiла, генотип, лецкоцити, еритроцити, еозинофiли, тромбоцити, альбумiни, глобулiни, загальний бiлок.

*-науковий керiвник, д.с.-г. н.,професор Войналович С. А.

 

УДК 619:616.15:636.4

 


Добавить комментарий


Защитный код
Обновить