Удосконалення методів лікування і профілактики хвороб матки, яєчників і вимені у корови

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 3.50 (2 Голоса)

ВВЕДЕННЯ

Молочне скотарство грає важливу роль в забезпеченні населення України молочними і м'ясними продуктами харчування, а переробної промисловості – сировиною.

Але, як свідчать статистичні дані за останні роки, продуктивність молочних корів постійно знижується. Це може бути пов'язано з багатьма причинами, серед яких значне місце займає погіршення стану відтворення стада.

Через безплідність і яловість корів і телиць господарства України понесли величезний економічний збиток, який, за даними В. С. Шипилова (1977) перевищують суму втрат від заразливих і незаразних хвороб разом узятих.

Серед різних форм безплідності (природженої, старечої, аліментарної, штучної, кліматичної, симптоматичної) в умовах України найпоширенішими є аліментарна, симптоматична і штучно придбана. З них, симптоматична в окремих господарствах досягає 50-60 % і на думку багатьох учених (Нежданов А. Г., Иноземцев В. П., 1996, Лободин А. С., 1990, Д. С Грішко зі співавт., 1992 і ін.) вона часто обумовлена функціональними розладами яєчників, зокрема їх гіпофункцією. Дана хвороба має значне розповсюдження і реєструється у 15,4-50,0 % безплідних корів (Шевченко Б. Д, 1983), що указує на актуальність рішення цієї проблеми.

Для лікування тварин з гіпофункцією яєчників запропоновано багато лікарських речовин, вживання яких базується на закономірностях этіопатогенезу функціональних розладів гонад. Серед даних препаратів можна умовно виділити дві групи: гормональні і загально-стимулюючі. З гормонів найбільш поширений гонадотропіни і гонадотропін-релізінг гормон. До другої групи відносяться фармакологічні стимулятори, препарати неспецифічної протеінотерапії, імуномодулятори і ін. Механізми їх дії досить різносторонні, але в цілому воно направлено на підвищення резистентності, стимуляцію обмінних процесів, а також здійснення тонізуючого впливу на центральну і вегетативну нервову систему. Враховуючи понижену імунореактивність організму при гінекологічних хворобах, доцільним є вживання імуномодуляторів (Гулянский А. К., Леонов К. В., 1999).

Крім того, доведена ефективність вітамінних препаратів і мікроелементів при порушеннях функції органів статевої системи.

Слід також відзначити, що розлади і порушення генеративної функції яєчників під час статевого циклу приводять до ембріональної смертності і зниження заплідненості. Тому корекція статевого циклу також є важливим етапом стимуляції репродуктивної функції корів і профілактики безплідності.

Не дивлячись на достатню вивчену даної проблеми і значну кількість розроблених схем лікування важливим залишається вишукування найдешевших і ефективних, доступних методів лікування корів з гіпофункцією яєчників.

На період 2005-2010 рр. було заплановано вивчення розповсюдження захворювань матки і яєчників. Дана робота проводилася в умовах УНПК «Комунар» при проведенні акушерської диспансеризації тварин, при проведенні учбово-клінічної практики із студентами 4-го курсу.

Першим етапом вивчення даної проблеми стало виявлення розповсюдження гінекологічних захворювань матки і яєчників, а також оцінка методу лікування корів з гіпофункцією яєчників.

РОЗДІЛ 1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

1.1 Розповсюдження захворювання

Відомо, що безплідність перешкоджає успішному відтворюванню сільськогосподарських тварин. У свою чергу, однією з найпоширеніших її форм є симптоматична, яка обумовлена акушерськими і гінекологічними хворобами.

Багато учених (А. С. Лободин,1990, А. Г. Нежданов і В. П. Іноземців, 1996, Г. А. і др) вважають, що найпоширенішими хворобами статевої системи корів є акушерські патології, а також дисфункції яєчників. Г. А. Черемисинов з співавт. (1988) також називають одну з найпоширеніших причин безплідності корів дисфункції яєчників, а Е. П. Кремльов, А. В. Глаз (1988), Н. І. Полянцев, А. Н. Синявин (1989), К. Д. Валюшкин (1999) найвагомішої серед них виділяють саме гіпофункцію яєчників.

За даними різних авторів поширеність цієї патології залежить від віку тварин, умов змісту, пори року, годування, і т. п..

А. Г. Махоткин (1995) указує, що на промислових комплексах КРС гіпофункція яєчників реєструється лише у 4 % тварин. Э. Н. Грига (1997) в умовах Ставропольського краю Росії виявив гіпофункцію яєчників у 27,8 % безплідних корів [5], при чому у корів чорно-строкатої породи автор реєстрував її у 26,4 %, а червоної степової – у 14,8 % тварин, що указує на порідну залежність. Відзначено, що ця патологія реєструється у 71,9 % першотілок. Н. И. Полянцев (1995) виявив гіпофункцію і афункціональний стан яєчників у 270 телиць злучного віку з 282-х незапліднених. За даними інших авторів дана патологія зустрічається у 15,4-50 % корів (Б. Д. Шевченко, 1983), 27-50 % (Г. С. Шарапа, 1988), 27-49 % (В. І. Завірюха, Б. М. Куртяк, 1999), 48 % (Б. Г.Добровольській, 1998), 50 % (Зверева Г. В. з співавт., 1989).

Встановлено, що дана патологія у 0,8-10,4 % тварин виявляється в комплексі з атонією матки, у 6,3-10,7 % – з субінволюціею матки, у 4,4-22,7 % – з ендометритом (Н. І. Полянцев, 1995) Окрім цього, при прихованій формі маститу в 42,8 % випадків також реєструють гіпофункцію яєчників (Попов Л. К. з співавт., 1998).

1.2 Обгрунтовування методів лікування

Для лікування корів з гіпофункцією яєчників запропоновано багато методів, проте в першу чергу необхідний поліпшити умови годування і зміст, організувати підгодівлю сіном, концентрованими кормами і преміксами, забезпечити активний моціон і контакт з биками-пробниками, і лише після цього приступати до медикаментозної терапії (В. С. Шипілов, 1977, Г. В. Зверева з співавт., 1981, М. В. Косенко, 1995 і ін.).

Одним з найпростіших методів при даній патології є масаж, який треба робити по 5 хвилин один раз в доба протягом 3-5 днів, або робити компресію судин зв'язок яєчника на 30 секунд 3-4 рази з інтервалом 1-2 хвилини. Дані процедури нормалізують кровообіг в статевих органах, тонізують їх нервові елементи. При масажі матки відбувається стимуляція виділення простагландинів ендометрієм (Д. С. Гришко з співавт., 1999).

Медикаментозне лікування ряд авторів радить проводити в два етапи (Д. С. Грішко, 1999, М. В. Косенко, 1995, Г. В. Звєрєва з співавт., 1981, В. К. Валюшкин, Г. Ф. Медведев, 1997). Спочатку проводять загальностимулюючу терапію, вводять вітамінні і загальностимулюючі препарати, потім доцільно застосувати гормони для стимуляції фоликуло-лютеогенезу.

З вітамінів запропоновано вводити тривіт або тетравіт 20 мл двократно внутрибрюшино (Д. С.Грішко, 1999), по 10 мл внутрішньом'язовий двічі через 10 днів (Фадеев В. С., Селин С. В., 1997). Проте відзначено, що виражена нормалізація генеративної і синтезуючій функції яєчників спостерігалася лише при триразовому з інтервалом 10 днів введенні вітаміну А в дозі 1 000 000 ЕД на корову, при чому додаткове введення вітаміну Е 200 мг/100 кг маси усилювало лікувальний ефект (К. Д. Валюшкин, 1981). Інші автори радять вводити комплексні вітаміни три рази через 5 днів (В. Радославов з співавт, 1989). Щодо питання доцільності введення вітамінів в пасовищний період відзначено, що не дивлячись на достатню кількість зеленої маси в крові корів з гіпофункцією яєчників рівень каротину був нижче за мінімальні межі (А. І. Буданцев, 1998). Крім того, інші автори при вживанні полівітамінів з гормональними препаратами з метою стимуляції статевого полювання у телиць одержали позитивний ефект (І. В. Паращенко, 2001). В роботах вітчизняних учених (О. В. Шульга,1994, В. Г. Панчишин, 2000) показано, що при стимуляції статевої функції доцільно використовувати вітаміни групи В (В1, В2, вс, В6, В12), які активують ферментні системи в яєчниках, клітинну проліферацію і біосинтетичні процеси, тим самим стимулюють фоликуло - і лютеогенез.

Ефективним також є використовування мінеральних добавок. Одержані позитивні результати при вживанні препаратів цинку і йоду для стимуляції генеративних процесів в яєчниках (В. Г. Панчишин, 2000). Запропоновано при гіпофункції яєчників мікроелементний комплекс на органічних носіях – мед-кобальт-йод-казеїнову протокислоту (А. І. Пучковській, 1976). Запропоновано також телицям при гіпоплазії яєчників згодовувати 5 разів через 5 днів суміш: селеніт натрію, ацетат кобальту, сульфат магнію, сульфат цинку, сульфат марганцю, хлорид літію. При його використовуванні таких препаратів у тварин крім відтвірної функції нормалізувалися показники гемоглобіну, імунітету (Григорьева Т. Э., Иванов Г. И., 1996). Також було ефективним введення 100 мг на тваринного йодного калія (Хилькевич Н. М. з співавт., 1998).

Із загальностимулюючих препаратів в гінекологічній практиці поширені аутогемотерапія, лактотерапія, використовування препарату АСД ІІ фракції, іхтіолу, біостимульгіну і т. д. Д. С. Гришко з співавт. (1999) радять застосовувати одночасно 5 мл 0,5 %-ного розчину гумату натрію, зваж печінки КРС 20 мл, 7 %-ной розчин іхтіолу три рази в дозах 15, 20, 15 мл, аутокров – через день три рази в дозах 20, 40, 60 мл. Є повідомлення про вживання цитомединів при порушенні функції яєчників (Н. Н. Новых з співавт., 1992).

Відзначено, що після введення АСД ІІ фракції у вигляді 5 %-ного розчину на сироватці проти паратифу телят разом з 2 мл прозерину, одержаний кращий ефект порівняно з вживанням гормональних препаратів. Також указується, що АСД ІІ фракції краще застосовувати у вигляді 10 %-ного розчину на тривіті три рази в дозі 10 мл внутрішньом'язовий з інтервалом 72 ч (Н. І. Полянцев, П. Б. Циганков, 1998). Г. В. Звєрєва з співавт. (1981) радять вводити біостимульгін 30-50 мл, через 4 дні ще 10 мл, тканинні препарати з печінки, селезінки, яєчників – триразово з інтервалом 48 ч по 20-30 мл.

Із загальностимулюючих речовин, також застосовуються препарати елеутерокока (корені або екстракт), які при згодовуванні мають виразі фоликулостимулюючи властивості, і робить позитивний вплив на показники відтвірної функції. Крім того, коли при гіпофункції яєчників коровам вводили екстракт елєутерокока в дозі 2 мл на 100 кг маси тварини, потім застосовували гормональну терапію (50 мкг сурфагону, ще через 5 днів - 10 мкг), ефективність лікування значно збільшувалася (А. К. Гулянській, 1988). А. И. Буданцев (1998) застосовував суспензію спіруліни на новокаїні і відзначав відновлення фоликулогенезу.

У ветеринарній практиці з метою стимуляції відтвірної функції одержує широке вживання лікувальні засоби природного походження, зокрема гумат натрію. Гумат натрію – ця речовина, виготовлена з торфу, яка містить комплекс біологічно активних гуминових кислот. Останні стимулюють загальний метаболізм і підвищують неспецифічну резистентність організму. Завдяки цьому нормалізуються функція статевого апарату. В роботах вітчизняні учені показані його позитивний вплив на відновлення статевої циклічності і заплідненість (Плугатірьов, Довгопол, 2003).

Другим, специфічним етапом терапії тварин з гіпофункцією яєчників є вживання гормональних препаратів. Проте кращий ефект від цих препаратів наголошуватиметься при відновленні обмінних процесів в організмі (М. В. Косенко, 1995, А. І. Буданцев, 1998).

Для стимуляції фоликулогенезу багато років використовується препарат СЖК, який містить гонадотропини – ФСГ і ЛГ, інші гормони, продукти тканинного обміну, альбуміни, глобуліни, мікро - і макроелементи, медіатори – передавачі нервових збуджень, ферменти. Кількість ФСГ повинна перевищувати ЛГ в 4-12 разів, а оптимальною дозою СЖК є 3,0-3,5 тис. МО коровам і 2,0-2,5 тис. телицям. Встановлено, що при вживанні 3,0-3,5 тис. МО СЖК коровам з гіпофункцією яєчників статева циклічність відновилася в 73,3 % корів, і 66,7 % з них запліднило (М. В. Косенко, 1995). При двократному введенні відновлення статевої циклічності відбувалося в 95 % корів. За даними Б. Д. Шевченко (1983) від вживання 3-3,5 тис. М. О. СЖК на корову статева циклічність відновилася у 60-83 % тварин, а запліднили з них 60-83 %, при чому заплідненість була вище у червоної степової породи порівняно з чорно-строкатою. Відзначено, що при вживанні коровам з гіпофункцією яєчників препаратів протягом наступні 7 днів феномени стадії збудження реєструється в 37,5 % тварин, але заплідненість залежить від концентрації загального білка в сироватці крові (оптимально – при концентрації його в межах 78-81 г/л).

Надалі були запропоновані обчищені від баластних речовин препарати СЖК (гравогормон і ін.) які на відміну від СЖК не викликали анафілаксії в дозі 2 300-4 000 МО. Заплідненість при використовуванні гравогормону при гіпофункції яєчників збільшувалася до 60-90 % (М. Н. Миколаєва, 1982). На основі гравогормону Б. В. Смолянінов, Р. Н. Дудкевіч, И. И. Розгони (1980) розробили препарат овоген, до складу якого ввійшли діетілстильбестрол, вітаміни А, Д, Е. На протязі тижня після його вживання статеве полювання виявлялося у 80-90 % корів, а заплідненість склала 30-35 %. При додаванні в комплекс овогену тестостерону пропионату заплідненість в перше полювання збільшилася до 54,5 %, а за 2 місяці – до 75 %.

При введенні разом з СЖК нейротропних препаратів – прозерину, карбахолину, фурамону також одержано підвищення заплідненості (Г. С. Шарапа, 1988, Б. Д. Шевченко, 1983). Відзначено, що нейротропні препарати інактивують холінестеразу, яка руйнує ацетілхолін, і тим самим активує тонус матки і яєчників. СЖК при цьому активує систему гіпоталамус-гіпофіз, стимулює її до виділення власних гонадотропинів (Н. І. Полянцев, 1989). Рекомендовано триразове введення 0,5 %-ного розчину прозерину по 2 мл через 48 ч, і утретє разом з прозерином вводять СЖК в дозі 3 МО на кг маси тіла. Інші автори радять вводити 0,5 %-ной розчин прозерину по 2,5 мл 2 рази через 48 ч, 10 мл тетравіта і 1000 ВІД сироваткового гонадотропину (Э. Ю. Анюлис і ін., 1988).

Ряд авторів одержали позитивний ефект при лікуванні корів з гіпофункцією яєчників від вживання СЖК в комплексі з прогестероном. Останній вводили по 50 мг протягом 6 днів, на сьомій ввели 2,5-3 тис. МО СЖК (Н. І. Полянцев, 1989), або триразово по 40 мг прогестерону через 48 ч, а через двоє діб після останнього введення - СЖК (Н. І. Полянцев, А. Н. Синявін, 1989). Інші автори радять аналогічно вводити прогестерон триразово через 48 ч, а на сьомий день ввести естрофан (Д. С. Гришко 1999, А. В. Шамаров, 1992). С. П. Хомин (1985) рекомендує вводити по 50 мг протягом 6 днів прогестерону окремо і в комплексі з СЖК і вітамінами. Також можна застосовувати синтетичні аналоги прогестерону (прегнадіен), після введення яких у корів реєстрували яскраво виражену стадію збудження, а заплідненість складала 65 % (Жерносенко А. А. Епанчинцева О. С., 1993).

Ряд учених запропонували поєднувати гонадотропні препарати з простагландинами групи Ф 2- альфа, наприклад 100 мг клатрапростину і 1,5-2,0 МО СЖК, 1,0-2,5 тис. сироваткового гонадотропину і 500 мг естуфалану, прогестерону, естрофану і ГСЖК (Грига Э. Н., 1997, Шириев В. М. і ін., 2000, Г. С. Степанов, В. С. Смишляєв, 1988). За даними В. Н. Карымова з співавт. (1988) при введенні 3 тис. МО сироваткового гонадотропину і 500 мг естуфалану за 30 днів в полювання прийшло 95 % корів, і 90 % запліднили за 70 днів досвіду. При виражених деструктивних змінах в яєчниках, які характеризуються зниженням прогестерону в крові до 0,5 нг/мл автори радять додатково за 9 днів до введення простагландинів і СЖК вводити хоріональний гонадотропин в дозі 1 000 МО (Шириев В. М. і ін., 2000).

Окрім препаратів СЖК і гравогормона також відомі інші гонадотропні препарати: гравотадж, фолигон (Голландія), фоллитропін (СНД), грофолон (Росія), фоликотропін (Чехія), ФСГ-П (США), ФСГ-супер (Росія) (Д. С. Грішко, 1999).

Р. Я. Шишко і А. А. Антонов (1980) розробили комплексний препарат абовестрол - комплекс ФСГ (10 мг) і ЛГ (2,5 мг) у вигляді вагінальної спіралі, яку вводили на троє діб, після чого автори спостерігали нормалізацію ліпідного обміну і відновлення статевої циклічності. При використовуванні грофолону і фолитропіну статева циклічність виявилася в 75-85 % тварин, а заплідненість склала 46-65 % (Фадеев В. С., Селин С. В., 1997).

Також запропоновано естрогений препарат пролоногірованої дії, який складався з октестрола і ліофілізірованої сироватки КРС, після вживання якого корвам з гіпофункцією яєчників заплідненість наступила у 83-92 % тварин.

В літературі є дані відносно використовування при гіпофункції аналогів гонадотропинрелізінг гормону. Російський препарат сурфагон радять застосовувати перший раз в дозі 10 мл (50 мкг), через 10 днів - 2 мл (10 мкг). При вживанні 50 мкг сурфагону і 200 мкг дірігестрану на фоні ослабленої функції яєчників досягли заплідненості після першого запліднення у 67-88 % корів (Н. І. Полянцев, Б. А. Калашник, 1991). Відзначений позитивний ефект при одноразовому введенні сурфагону в дозі 25 мкг, або двократному в дозі 10 і 15 мкг (Фурлетов С. И., 1991). При вживанні 50 мкг сурфагону і 200 мкг суперфана первотелкам і коровам при дисфункції яєчників заплідненість підвищувалася на 15,3 % (Назаров М. В., 1995). Використовування сурфагону не робить негативного впливу на перебіг вагітності, розвиток плоду (А. Г. Махоткин, 1995). Деякі автори вважають ефективним використовування сурфагону як окремо три рази по 50 мкг через 48 ч, так і в комплексі з эстрофаном, фоликулином і прогестероном. При цьому заплідненість у тварин після першого запліднення складає 56-73 % (П. В. Шулік, 1993). За іншими даними введення сурфагона не забезпечило прояву статевого циклу ні у однієї тварини. Проте вже через 12 ч препарат активізував андрог-енестрогену функцію яєчників, індукований статевий цикл виявився через 18-22 діб у 87,5 % тварин з відновленням нейрогуморальних механізмів регуляції статевих процесів (Н. А. Солов'їв, 1988).

Заслуговує уваги вживання при гіпофункції яєчників простагландинів групи Ф 2- альфа. Основними механізмами їх дії є розсмоктування лютеінових кліток жовтого тіла, підвищення скоротливої активності матки, участь в процесах овуляції. При використовуванні даних препаратів при гіпофункції яєчників вони беруть участь в лізисі лютеінової тканини атретичних фолікулів, що клінічно не виявляється. Також вважають, що простагландини Ф 2- альфа стимулюють функцію яєчників через гіпоталамо-гіпофизарну систему (Е. П. Кремльов, А. В. Око, 1988). Їх ефективність при поєднанні з полівітамінами збільшується.

Отже, методи лікування корів з гіпофункцією яєчників полягають в корекції складних процесів фоликуло - і лютеогенезу.

Але окрім цього, слід пям'ятати, що дане порушення може виявитися під час стадії збудження у вигляді ановуляції, недостатнього розвитку фолікула. Тому з метою підвищення заплідненості проводять стимуляцію функції яєчників при сумнівному прогнозі щодо запліднення в час і після запліднення.

Найпоширенішими методами підвищення заплідненості було вживання гормонів, зокрема прогестерону і естрогену.

Проводячи узагальнення результатів різних дослідників, Н. А. Мартыненко (1971) відзначає, що після вживання 100 мг прогестерону на 3, 4, 6, 8 і 10 дні після запліднення заплідненість підвищувалася на 21 %. Найвищі результати (76,5 % заплідненості) одержали після введення коровам на другий день після запліднення 500 мг н-капроната (препарату пролонгованої дії). Якнайкращі результати при введенні прогестерону були одержані саме на третій день після запліднення, а оптимальною дозою препарату було 500 мг. Введення прогестерону на 10-й, 14-й дні або в день запліднення викликало зниження заплідненості.

Для підвищення заплідненості були запропоновано використовування хоріонального гонадотропину, проте його вживання з 15-го по 35-й день хоча і затримало регресію жовтих тіл, істотного впливу на заплідненість не надало. За даними інших авторів при введенні хоріонального гонадотропину на перший і четвертий дні після запліднення заплідненість збільшилася з 55 % до 92 %, хоча концентрація прогестерону при цьому не збільшувалася.

Відзначено, що введення 10 мкг сурфагона на початку полювання дозволило підвищити заплідненість на 15-30 % (Полянцев Н. И., Цыганков П. Б., 1998). Введення сурфагону в дозі 5 мкг підвищувало заплідненість корів на 9 %, в дозі 10 мкг - на 20-25 %, в дозі 25 мкг - на 23-26 %, в дозі 40 мкг - на 27 % (В. Г. Турків, 1996). За даними Н. А. Соловьева (1989), при введенні за годину до запліднення 10 мкг сурфагону або 1800 МО ГСЖК заплідненість склала 61 % і 79 %.

С. И. Фурлетов (1991) вводив за 20 хвилин до запліднення 15 мкг сурфагону або 500 мкг естрофану, що також підвищувало заплідненість, при цьому ефективність препаратів не відрізнялася. Вважають, що проблемним коровам потрібно перед заплідненням вводити сурфагон, диригистран або СЖК. К. Г. Дашукаєва, А. Г. Нежданов (1995) для профілактики ановуляторного статевого циклу радять вводити в день запліднення 10-20 мкг сурфагона, а для стимуляції функції жовтого тіла в день запліднення можна ввести 2,3 тыс МО СЖК. А. С Лободін (1988) вважає, що для підвищення функціональної активності жовтого тіла доцільно вводити обчищений гонадотропін сироватки кобил жеребності в дозі 6 МО на кг маси тіла тварини на 10-12 день після овуляції. Вітчизняні автори (Г. Г. Харута з соавт. 1995) при сумнівному прогнозі щодо запліднення радять застосовувати перед введенням сперми 10-15 мл полівітамінів, простагландин або сурфагон в дозі 2 мл. Через 5-15 днів після запліднення при задовільному стані жовтих тіл –прогестерон в дозі 20 мг.

За даними іноземних авторів унаслідок стресу в організмі тварин виробляються опіоіди, які в період запліднення негативно впливають на розвиток фолікулів і їх овуляцію. Для профілактики цього явища вводили на початку стадії збудження і в день запліднення антагоніст опіоідов - нальтрексон. При цьому заплідненість підвищилася до 67 %. Ю. А. Горбунов (1994) указує, що також унаслідок стресу може збільшитися концентрація глюкокортикоїдів в крові тварин, і для профілактики їх негативного впливу доцільно вводити перед заплідненням аміназін.

Враховуючи численні літературні дані відносно даного захворювання, слід зазначити, що розроблено досить багато схем і методів лікування. Проте слід пям'ятати, що вживання гормональних препаратів, не дивлячись на їх високу ефективність, має деякі негативні сторони. Зокрема, є повідомлення про те, що після їх вживання у тварин розвиваються ускладнення у вигляді кіст яєчників, персистентних жовтих тіл, тривалої анафродізії. Крім того, при частій або тривалій гормональній терапії можливе виникнення толерантність як до екзогенних, так і ендогенним гормонам. Ці речовини також можуть нагромаджуватися в організмі тварин і продуктах тваринного походження, що викличе певні порушення у людини. Слід також відзначити, що дані препарати є дорогими. Тому заслуговує уваги використовування щодо недорогих препаратів природного походження. Про деяких з них є досить значна кількість даних. Своя увага ми зупинили на препараті «афродіта», який виготовлений на основі продуктів бджільництва і комплексу лікарських трав. Даний засіб рекомендований до використовування тваринам при акушерсько-гінекологічних захворюваннях, проте в літературі відсутні які або дані щодо його ефективності. Тому наша робота присвячена вивченню дії даного препарату при гіпофункції яєчників корів.

РОЗДІЛ 2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Мета і задачі досліджень

Враховуючи приведений огляд літератури, слід зазначити, що в літературі широко освітлено питання щодо гормональної стимуляції запліднення, а також стимуляції функції яєчників. Разом з тим відсутні дані відносно вживання з цією метою препаратів загально-стимулюючої дії, зокрема препарату "Афродіта", який недавно з'явився на ринку ветеринарних препаратів. Не дивлячись на те, що він являється апробованим в умовах виробництва і рекомендованим до вживання, оцінки його ефективності при стимуляції відтворної функції корів може бути актуальним.

Враховуючи вищевикладене, метою роботи була оцінка ефективності препарату "афродіта", застосованого для стимуляції відтворної функції корів з гіпофункцією яєчників.

Для проведення рішення цієї проблеми поставили наступні задачі (Рис.1.1):

 

Мал. 1 – Схема проведення дослідів

1.  Розглянути розповсюдження акушерсько-гінекологічних захворювань в господарстві.

2.  Встановити терапевтичну ефективність при стимуляції статевої функції корів з гіпофункцією яєчників:

А) перший досвід – при анафродизії;

Б) другий досвід - при сумнівному прогнозі щодо запліднення під час штучного запліднення.

2.2 Матеріал і методи досліджень

Дослідження проводилися в січні–березні 2005 рр. В досліди відбирали корів віком 3-5 років, середньої угодованої, масою тіла 400-500 кг з середньорічною молочною продуктивністю 3500-4000 кг за лактацію.

Для проведення першого досвіду (табл. 1) підбирали тварин з анафродизією, встановлювали її причини, для чого використовували ректальну пальпацію.

За принципом аналогів відібрали 10 корів з гіпофункцією яєчників, в гонадах яких не знаходили функціональних утворень (фолікулів або жовтих тіл), яєчники за розмірами були не менше 2,0´1,5´1,5 і не більше 4,0´3,0´3,0 см. Для контролю підібрали 20 тварин, яким проводили ректальний масаж матки і яєчників щоденно по 7 хвилин протягом 5 днів. Досвідченим тваринам застосували препарат "афродіта" в дозі 5 мл, заздалегідь розводили його в стерильній дистилюючій воді 1:3 і вводили чотири рази з інтервалом 4-5 днів.

Таблиця 1 – Схема першого досвіду (при Анафродизії)

№ п/п

Група

N

Препарати

1.

Перша – досвідчена

10

Препарат «Афродита» в дозі 5,0 мл чотири рази з інтервалом 4–5 днів

2.

Друга – контрольна

20

Ректальний масаж матки і яєчників щоденно по 7 хвилин в 5 днів

Даний препарат виготовлений на основі продуктів бджільництва і комплексу лікарських рослин, є маслянистою рідиною.

Після введення препарату враховували терміни відновлення статевої циклічності (настання стадії збудження) і заплідненість.

Метою другого досвіду (табл. 2) було вивчення ефективності стимуляції заплідненості, для чого під час проведення штучного запліднення підбирали корів з сумнівним прогнозом щодо запліднення по методиці Г. Г. Харути (1999).

Прогноз щодо запліднення корів визначали перед заплідненням методами нагляду, огляду зовнішніх статевих органів і ректальним дослідженням яєчників і матки (Г. Г. Харута, 1999).

Таблиця 2 – Схема досвіду при сумнівному прогнозі відносно запліднення під час штучного запліднення

№ п/п

Група

N

Препарати

1.

Перша – досвідчена

10

Препарат «Афродита»в дозі 5,0 мл чотири рази з інтервалом 4–5 днів

2.

Друга – контрольна

16

Препарати не вводили

Сприятливий прогноз складали при умові, коли перед заплідненням симптоми і ознаки указували на високий ступінь вірогідності запліднення і фізіологічного ходу вагітності. Зокрема, статеве збудження була добре вираженим, статеві губи – злегка набряклі, слизиста оболонка переддня піхви – зволожена, гиперемирована, а течковий слиз виділявся у вигляді стрічки і був еластичною, прозорою або злегка мутнуватої. Яєчники мали розміри (завдовжки, шириною і товщиною) не менше 2,0´1,5´1,5 і не більше 4,0´3,0´3,0 см; форму неправильного овалу, ракетки, трикутника; пружно-еластичну неоднорідну консистенцію. Граафов пухирець чітке контурировал на поверхні яєчника і мав діаметр 7-27 мм Один з яєчників міг бути в змозі гіпотрофією, жовте тіло було відсутнім, а матка - злегка набряклої, пружно-еластичної, ригідної.

Сумнівний прогноз щодо запліднення ставили за об'єктивними діагностичними даними, при яких можливість запліднення зменшується, а ембріональної смертності - збільшується.

До сумнівного прогнозу відносили показники ареактивного або анестрального статевого циклу, неповне розсмоктування жовтих тіл, гіпотрофію або гіпертрофію одного або обох яєчників, їх кулясту (округлу) форму і ущільнення консистенції, дрябловатість матки і її гіпотонію або атонію, невиразне контурировання або збільшення або зменшення розмірів граафового пухирця.

Неповноцінні полові цикли (анестральний, ареактивний) могли з’являтися на фоні багатьох факторів і вказивали на деякі порушення гіпоталамо-гіпофизарно-оваріально-маточної системи корів.

Залишкові (білі) – жовті тіла попереднього статевого циклу або вагітності, що не повністю розсмокталися, як правило, не активні у функціональному відношенні. Проте, їх наявність під час стадії збудження статевого циклу указує на патології слизистої оболонки матки з порушенням виділення простагландинів. Зниження ефективності запліднення могло зумовлюватися ановуляторним статевим циклом, порушеннями імплантації ембріона, зростанням вірогідності його загибелі і ін.

Ослаблення або відсутність скоротливої здатності (аригідність) і дрябловатість м'язів матки могла зумовлюватися патологічним станом моометрія і порушенням механізмів скорочення м'язів матки через недостатню кількість в організмі естрогену або окситоцину, а також – в результаті дефіциту енергії. Зниження ефективності запліднення могло зумовлюватися порушенням транспорту гамет.

Куляста (округла) форма яєчника могла бути обумовлена дозріванням декількох граафових пухирців або кістозним переродженням. В першому випадку ефективність запліднення могла бути високою, а в другому – нульовий.

Нечітко обкреслений на поверхні яєчника графів пухирець є слідством морфологічного дефекту течи фолікула. Слідством цього могли бути: неповноцінне зростання і розвиток яйцеклітини, ановуляція, вихід нежиттєздатного ооциту. Ефективність запліднення могла знижуватися унаслідок ановуляції, неможливості яйцеклітин до запліднення, ранньої ембріональної смертності.

Ущільнення одного або обох яєчників могло виникати унаслідок тривалого порушення обміну речовин і индурації або склерозировання гонад. В таких яєчниках могло виникати неповноцінне зростання і розвиток фолікулів, граафових пухирців і яйцеклітин, що могло супроводжуватися ановуляціями, порушенням розвитку і функції жовтого тіла.

Несприятливий прогноз ставили за відсутності граафового пухирця в яєчниках на фоні інших симптомів і ознак сприятливого або сумнівного прогнозів.

Всього за період дослідження було виявлено 26 таких тваринних. Препарат «афродіта» застосовували десяти тваринам (досвідчена група) в дозі 5 мл, заздалегідь розводили його в стерильній дистилюючій воді 1:3 і вводили чотири рази з інтервалом 4-5 днів, починаючи з дня запліднення. В контрольній групі (n=16) препарат не використовували

2.3 Результати досліджень

Враховуючи вищевикладене, слід вказати, що в 2004 р. в порівнянні з попереднім відбулося зменшення поголів'я сільськогосподарських тварин в АПО «Червоний вівчар», крім того зменшилася продуктивність і вихід телят на 100 корів. Дані факти свідчать про порушення відтворювання маткового стада, тому для підтвердження цього провели дослідження безплідних тварин з метою виявлення причин безплідності.

Дослідження проводили разом з лікарем ветеринарної медицини Лісовим В. Я, враховували дані амбулаторного журналу і дані про відтворювання стада. При проведенні досліджень встановили, що всього безплідні тварин протягом періоду з грудня по лютого склало 42 корови (Табл. 2.3). З них у 28,6 % встановили гіпофункцію яєчників, у 16,7 % їх гіпотрофію. Диференціальну діагностику походження жовтих тіл не проводили, оскільки в господарстві після встановлення даного діагнозу відразу проводиться стимуляція з використанням аналогів простагландину Ф 2- альфа (естрофан). Кісти реєстрували у 9,5 % тварин. У 27 % корів встановили запальні процеси в матці і шийці матки, у7,1 % – піометру.

Слід також відзначити, що лише у 10 % досліджуваних тварин ригідність матки була нормальною, у 30 % реєстрували атонію, у 60 % - гіпотонію матки. Значне розповсюдження порушень скоротливої здатності матки (90 %) можна пояснити відсутністю моціону в зимово-стійловий період, а також порушенням норм годування.

Таблиця 3 – Поширеність гінекологічних захворювань

Хвороби

Розповсюдження хвороб

N

%

Гіпофункція яєчників

36

52,2

Жовті тіла

6

8,7

Кісти яєчників

4

5,8

Гіпотрофія яєчників

7

10,1

Ендометріт

10

14,5

Цервіцит

5

7,2

Піометра

1

1,4

Всього безплідних тварин

69

100

Було також встановлене процентне співвідношення поширеності окремих розладів яєчників у безплідних тварин (Мал. 1). У 46,2 % корів була виявлена гіпофункція яєчників, у 27,0 % - гіпотрофія яєчників (відсутність функціональних утворень і зменшення в розмірах), у 15,3 % – кіста яєчника, у 11,5 % – жовті тіла (рис.2).

Приведені дані (табл.3, мал. 1) свідчать про високе розповсюдження дисфункцій яєчників в господарстві, і в першу чергу – їх гіпофункції, яка указує на актуальність рішення цієї проблеми.

Терапевтична ефективність препарату "афродіта" при стимуляції Статевої Функції корів з гіпофункцією яєчників

Відзначили, що після вживання препарату "афродіта" в досвідченій групі за період досвіду у однієї тварини (10 %) статева циклічність не відновилася, що може указувати на значні порушення функції яєчників. У 40 % корів статева циклічність відновилася ще за період лікування, тобто до 20 днів після першого введення препарату (в середньому через 14,5±2,0 днів), у тому числі у 20 % вже після другої ін'єкції, у 20 % – після третьої (Рис.3).

У решти тварин (50 %) ознаки стадії збудження реєстрували тільки після 21-го дня (в середньому через 36,2±8,2 днів з початку досвіду). В цілому, у самок дослідницької групи перша стадія збудження реєструвалася через 26,6±5,8 днів з початку досвіду (lіm 11-67).

У 15 % тварин контрольної групи статева циклічність за період досвіду не відновилася, у решти самок ознаки стадії збудження виявилися в середньому через 62,6±3,9 днів (lіm 34-82), тобто значно пізніше, ніж в досвідченій групі.

Слід зазначити, що у тварин контрольної групи термін від початку досвіду до прояву стадії збудження був великим на 36,0 днів (р<0,001) більше, ніж у самок досвідченої групи (Мал. 4).

Після першого запліднення в досвідченій групі запліднили 50 % тварин, тоді як в контрольній – в 5раз менше (p<0,05).

В першій групі 40 % корів не запліднили після першого запліднення, але наступна стадія збудження в них реєструвалася через 35 днів і більше (49,2±12,0), що ймовірно може указувати на ембріональну смертність.

Таким чином, ефективність препарату "афродіта", застосованого для стимуляції статевої функції при гіпофункції яєчників виявилася досить ефективної. Актуальним залишається подальше вивчення ефективності даного препарату, використаного в комбінаціях з іншими, у тому числі гормональними, вітамінними засобами і т. п.

Терапевтична ефективність препарату "афродіта" при стимуляції статевої функції корів при сумнівному прогнозі під час запліднення

Результати другого досвіду показали, що в групі, де застосували препарат "афродіта", після першого запліднення вагітними сталі лише 30 % тварин, 60 % – не запліднили і у 10 % самок виникла анафродизія. У цих 60 % корів, які не запліднили, перегули спостерігалися в середньому через 44,2±11,0 днів, причому у 20 % – через 17-20 днів, а у 40 % – через 40-90, що також може указувати на ембріональну смертність або на пропуски стадії збудження.

В контрольній групі за цей період вагітними сталі 43,8 % самок, що на 13,8 % більше (p>0,05), ніж в досвідченій.

Таким чином, при вживанні препарату "афродіта" після запліднення з метою підвищення заплідненості по методиці очікуваних результатів, що рекомендується, не принесло.

ВИСНОВКИ

1.  При проведенні акушерсько-гінекологічних досліджень встановили значне розповсюдження дисфункцій яєчників, і в першу чергу – їх гіпофункції, яка займала перше місце як серед дисфункцій гонад, так і серед загальної кількості всіх гінекологічних хвороб.

2.  Вживання препарату "афродіта" твариною з анафродизією, а саме – при гіпофункції яєчників дозволило прискорити настання стадії збудження на 36,0 днів (p<0,001) і збільшити кількість вагітних тварин після першого запліднення на 40 % (p<0,05).

3.  Введення препарату "Афродита" після запліднення 4-кратно з метою стимуляції заплідненості не дало очікуваних результатів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Адрузов І., Подвалюк Д., Харута В. Порівняльна ефективність стимуляції статевої функції корів різними дозами фолігону і фертагілу // Ветерінарна медицина України. – № 3. – 2004. – З. 26-27.

2.  Баймишев Х. Б. Морфологія яєчників і репродуктивні якості телиць залежно від віку і рухової активності // Ветеринарія. – 1999. – № 11. – З. 33-35.

3.  Біотехнічні заходи при дисфункції яєчників у корів / Ю. Е. Хмаров, С. Н. Хилькевіч, А. М. Чомаев і ін. // Ветеринарія. – № 6. – 2002. – З. 35-36.

4. Буданцев А. И. Терапевтична ефективність спіруліни при гіпофункції яєчників у корів // Мат. конф.: Проблемі неінфекційної патології тварин. – Ч. 2. – Віп. 5. – 1998. – З. 6-9

5.  Валюшкин К. Д., Медведев Г. Ф. Акушерство, гінекологія і біотехнологія розмноження животных/Мн.: Ураджай, 1997.–718с.

6. Валюшкин К. Д. До питання про гіпофункцію яєчників у корів // Вчені записки ВГАВМ. – Т. 35, ч. 2 – Вітебськ. – 1999. – З. 27-28.

7. Ветерінарна клінічна біохімія / В. І. Льовченко, В. В. Влізло, І. П. Кондрахін та ін.; За ред.. В. І. Шевченка і В. Л. Галяса. – Біла Церква, 2002. – 400 з.

8.  Власенко В. Порівняльна ефективність різних методів лікування корів з анафродизією // Ветерінарна медицина України. – № 7. – 2002. – З. 41-42.

9.  Горбунов Ю. А. Профілактика стресів в біотехнології відтворювання великої рогатої худоби // Науч. основи розвитку тваринництва в Респ. Беларусь. – 1994. – Вип. 25. – З. 45–51.

10. Грига Э. Н. Досвід лікування корів при безплідності // Ветеринарія. – № 10. – 2003. – З. 39-40.

11. Грига Э. Н. Лікування і профілактика акушерських і гінекологічних захворювань у корів // Вестн. Ветеринарія. – 1997. – № 5. – З. 13–23.

12. Дашукаева К. Г., Нежданов А. Г. Фетоплацентарная недостатність у корів у зв'язку з гіпофункцією яєчників і використовування гормональних препаратів для її профілактики // Матеріали наук.-практ. конф. 7-8 червня1995р. – Біла Церква. – Ч. 2. – 1995. – З. 27-28.

13. Дегай В. Ф. Науково-практичні рекомендації по боротьбі з яловістю великої рогатої худоби. – Приморський СХИ. – Уссурійськ. – 1990. – 56 з.

14. Дедов Ю. М. Вивчення гормонального статусу у корів в умовах промислової технології і у зв'язку з сезонами року // Сб. науч. тр. – ВІЖ. – 1991. – Т. 54. – З. 88–94.

15. Добровольский Б. Г. Вплив вітамінно-мінеральних кормів на відтвірну здатність корів // Зоотехнія. – № 2. – 1998. – З. 25-29.

16. Завірюха В. І., Куртяк Б. М. Патологія органів розмноження та стимуляція продуктивності корів. – Львів:ТеРус, 1999. – 148 з.

17. Звєрєва Г. В. та ін. Профілактика неплідності корів і телиць / Г. В. Звєрєва, О. І. Сергієнко, Б. М, Чухрій. – К.: Урожай, 1981. – 104 з.

18. Індукція полювання і суперовуляції у корів / В. М. Ширієв, С. Н. Хилькевіч, А. М. Чомаев і ін. // Ветеринарія. – № 11. – 2002. – З. 33-34.

19. Корекція статевої функції при анафродизії у корів /М. В. Вельбівець, А. Й. Краєвський, Д. В. Подвалюк, Г. Г. Харута // Мат. конф.: Проблемі неінфекційної патології тварин. – Ч. 2. – Віп. 5. – 1998. – З. 9–11.

20. Коршунов П. В. Ефективність використовування сурфагону для активізації гіпоталамо-оваріального комплексу при гіпофункції яєчників у корів:: Автореф. дис. . канд. вет. наук: 16.00.07 / Оренбургській СХИ. - Оренбург, 1993. – 19 з.

21. Косенко М. В. Диспансеризація в системі профілактики неплідності і контролю відтворної функції корів і телиць. – К.: Урожай. – 1995. – 232 з.

22. Кремлев Е. П., Глаз А. В. Ефективність використовування гормональних препаратів для лікування гіпофункції яєчників у корів // Ветеринарна наука – виробництву. – Вип. 26. – Мінськ. – 1988. – З. 135-138.

23. Лободин А. С. Гормональна регуляція статевого циклу у корів // Сб. научн. тр.: «актуальні проблеми ветеринарії в боротьбі з незаразними хворобами тварин». – Вороніж, 1990. – З. 70–74.

24. Мартыненко Н. А. Ембріональна смертність сільськогосподарських тварин. – К.: Урожай. – 1971. – 299 з.

25. Махоткин А. Г. Вживання гормональних препаратів при деяких функціональних порушеннях яєчників у корів // Підвищення плем. и продуктив. якостей тваринних. – Казань. – 1995. – З. 95–99.

26. Методі дослідження статевих органів і молочної залози у великої рогатої худоби / БДАУ. Ськл.: Г. Г. Харута, Д. В. Подвалюк, А. Й. Краевский та ін. – Біла Церква., 1988. – 30 з.

27. Нежданов А. Г., Иноземцев В. П. акушерсько-гінекологічні хвороби корів // Ветеринарія. – 1996. – № 9. – З. 9–15.

28. Нежданов А. Г., Лободин К. А.. Ендокринна функція яєчників і щитовидної залози у корів // Ветеринарія. – № 3. – 2005. – З. 36-39.

29. Нежданов А. Г., Сазонов В. А., Лободин К. А., Советкин С. В.. Бета-адреноблокатори для профілактики післяродових ускладнень і підвищення заплідненості корів // Ветеринарія. – № 8. – 2002. – З. 32-34.

30. Николаева М. И. Вживання гонадотропинів при порушенні статевої функції у корів // Сб. науч. тр. МВА: Актуальні питання акушерсько-гінекологічної і хірургічної патології з.-х. жив-х. – М. – 1982. – З. 28-29.

31. Панчишин В. Г. Активність функціональних і морфологічних процесів у репродуктивних органах телиць при застосуванні гонадотропінів з вітамінами групи В та мікроелементами: Автореф. дис. . канд. с.-г. наук: 03.00.13 / ЛДАВМ. - Львів, 2000. – 20 з.

32. Паращенко І. В. Синхронізація відтворної функції у телиць // Вісник Сумського ДАУ. – Віп. 6. – Сумі. – 2001. – З. 93-95.

33. Петров В. А. шкірно-судинні реакції на введення ацетілхолинхлориду при повноцінному статевому циклі і гіпофункції яєчників у корів // Вісник Сумського ДАУ. – Віп. 6. – Сумі. – 2001. – З. 95-97.

34. Плугатирьов В. П., Довгопол В. Ф. Біостимулювальні засоби профілактики і лікування акушерських і гінекологічних хвороб у корів // Вісник Білоцерк. держ. аграрн. ун-ту. – Віп. 25. – Ч. 1. – Біла Церква. – 2003. – З. 105–108.

35. Полянцев Н. И.. Ановуляція як причина повторних запліднень і безплідності корів // Ветеринарія. – № 1. – 2000. – З. 35-37.

36. Полянцев Н. И., Цыганков П. Б. Усунення постфізіологічної ациклії у корів біотехнологічними засобами // Зоотехнія. – № 8. – 1998. – З. 29-31.

37. Попов Л. К., Смагин Н. П., Попов Ю. Л. Прихована форма маститу і гінекологічні хвороби у корів // Ветеринарія. – 1998. – № 4. – З. 39–40.

38. Практична ветеринарна гінекологія / Ськл.: Д. С Грішко, Д. М. Жідков, В. С. Гонтаренко та ін. – Харьків, 1992. – 92 з.

39. Сидоркин В. А., Кобцев Б. А., Турченко А. Н.. Вплив воднодисперсних форм вітамінів на репродуктивну систему корів // Ветеринарія. – № 11. – 2003. – З. 33-35.

40. Смолянинов Б. В., Дудкевич Р. Н., Розгони И. И. Вживання комплексних гормональних препаратів з метою синхронної стимуляції полювання у корів чорно-строкатої породи // Сб. науч. тр. ЛітСХА. «діагностика і лікування безплідності з.-х. тварин». – Каунас-Норейкишкес. – 1980. – З. 70-71.

41. Соловьев Н. А. Вживання гонадотропину сироватки кобил жеребності і сурфагона для регуляції статевої функції корів // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. «наукові основи профілактики і лікування патології відтвірної функції з.-х. тварин». – Вороніж, 1988.- З. 110-111.

42. Степанов Г. С., Смышляев И. В. Ефективність гонадотропних препаратів у відновленні репродуктивної функції у корів // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. «наукові основи профілактики і лікування патології відтвірної функції з.-х. тварин». – Вороніж, 1988.- З. 117-118.

43. Терапевтична ефективність эстуфалана при функціональних порушеннях яєчників у корів / Г. А. Черемісинов, Г. А. Толстіков, Ю. Ер. Лілле і ін. // Сб. науч. тр.: «терапія і профілактика незар. захворювань з.-х. живий. при интенс. їх використовуванні». – Вороніж. – 1988. – З. 129–135.

44. Турков В. Г. Ендокринні аспекти програмованого відтворювання великої рогатої худоби з використанням гонадоліберіну і простагландину Ф2-альфа: Автореф. дис. . д-р вет. наук: 16.00.07.- Вороніж, 1996.- 36 з.

45. Турченко А. Н., Кудинова С. П.. Препарати бета-каротину для профілактики акушерсько-гінекологічної патології у корів // Ветеринарія. – № 2. – 2003. – З. 34-35.

46. Фадеев В. С., Селин С. В. Відновлення оваріальної активності у корів шляхом використовування гонадотропинів // Актуал. вопр. ветерінарії. – Оренбург. – 1997. – З. 47.

47. Фолімаг для регуляції статевої циклічності у корів / В. А. Сидоркин, Б. А. Кобцев, В. И. Матюнин і ін.// Ветеринарія. – № 5. – 2003. – З. 32-33.

48. Харута Г. Г. Прогнозування відтворної функції корів. – Біла Церква, 1999. – 94 з.

49. Харута Р., Вовків З., Власенко С. До механізмів і корекції овуляції та лютеогенезу у корів // Вет. мед. України. –1996. – № 7.– С.20–22.

50. Харута Р., Недвіга О. Профилактіка розладів фолікуло - і лютеогенезу, субінволюції та післяродового ендометриту в корів // Ветерінарна медицина України. – № 7. – 2002. – З. 40-41.

51. Хомин С. П. Роль прогестерону в регуляції процесів размноження і його вживання при безплідності корів і телиць: Автореф. дис. . д-р вет. наук, 16.00.07.- ЛВІ.- Львів, 1985.- 32 з.

52. Черемисинов Г. А. Теоретичні основи і практичні методи гормональної регуляції відтвірної функції великої рогатої худоби // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. «наукові основи профілактики і лікування патології відтвірної функції з.-х. тварин». – Вороніж, 1988. – З. 128-133.

53. Чомаев А. М., Вареников М. В.. Прогестагени при дисфункціях яєчників у корів // Ветеринарія. – № 3. – 2003. – З. 38-40.

54. Шамаров А. В. Ендокринні механізми регуляції статевого циклу і методи нормалізації відтвірної функції у корів: Автореф. дис. . канд. вет. наук: 16.00.07 / ВНІНІПіТ.- Вороніж, 1992.- 20 з.

55. Шарапа Г. С. Неплідність корів і телиць та боротьба з нею. – К.: Урожай, 1988. – 136 з.

56. Шевченко Б. Д. Профілактика безплідності корів на молочних комплексах Молдавії. – Кишинів: Картя Молдовенясці, 1983. – 207 з.

57. Шипилов В. С. Фізіологічні основи профілактики безплідності корів.– М.: Колос, 1977. – 336 з.

58. Шириев В. М., Лопарев В. И., Титова В. А. Гормональна терапія при дисфункції яєчників у корів // Ветеринарія. – 2000. – № 10. – З. 34–36.

59. Шульга О. В. Вплів гонадотропних препаратів і вітамінів групи В на склад фосфоліпілів репродуктивних органів телиць: Автореф. дис. . канд. біол. наук. 03.00.04 / НАНУ. – Дніпропетровськ. – 1994. – 21 з.

60. Ефективність цитомединів при порушенні функції гонад / Н. Н. Нових, А. С. Антонова, Л. М. Богданов, А. А. Новых // Фармакол. і токсікол. аспекти вживання ліків. речовин в тваринництві. – 1992. – З. 49–50.

Виконавці: доцент Юров В. И., асистент Адрузов И. В.


Удосконалення методів лікування і профілактики хвороб матки, яєчників і вимені у корови - 3.5 out of 5 based on 2 votes

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить