Отруєння кормами, що містять соланін

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 3.67 (3 Голоса)

Отруєння кормами, що містять соланін

Отруєння характеризується подразливою і гемолітичною дією та порушенням функції центральної нервової системи.

Етіологія. Соланін є глікоалкалоїдом, тобто складається з глікозидів і алкалоїду. У значній кількості він міститься у рослинах з родини пас­льонових. Токсикологічне значення має картоплиння, позеленіла та проросла картопля, паслін солодкий та чорний. Невелика кількість со­ланіну міститься у листі, стеблах і в недостиглих плодах помідорів. Отруєння картоплинням та картоплею зустрічається частіше у великої рогатої худоби, свиней та овець.

Соланін міститься у різних кількостях у бульбах картоплі (залежно від сорту та умов зберігання) і в окремих частинах рослини. Найбіль­ша кількість соланіну знаходиться у молодих відростках (до 5 %), суц­віттях картоплі (0,6-0,7 %), значно менше - у стеблах картоплі (до 0,25 %), трохи більше - у шкаралупі бульб (15 мг/100 кг). При варінні картоплі соланін розкладається на соланіноподібну речовину - солані­дин, який менш токсичний. Склад соланіну у різних пасльонових різний. Цукриста частина соланіну картоплі - рамноза, чорного пасльону - глю­коза, а солодко-гіркого пасльону - галактоза.

Патогенез. Соланін справляє місцеву подразливу та резорбтивну дію. Потрапивши всередину, він спричинює запалення слизових оболонок шлунка і кишечнику; після всмоктування в кров збуджує, а потім при­гнічує центральну нервову систему, гемолізує еритроцити, а при виді­ленні з організму уражує нирки та шкіру, особливо при хронічному перебігу.

Симптоми. Отруєння може проявитися у трьох формах - шлунко­во-кишковій, нервовій та шкірній.

Шлунково-кишкова форма Інтоксикації є наслідком згодовування тваринам картоплиння або подрібнених бульб, які зберігалися на сонці і позеленіли. Перші симптоми інтоксикації - анорексія, пригнічений стан, скуйовдженість волосяного покриву, діарея, калові маси водянисті, смердючі, з домішками слизу та крові. З ротової порожнини виділяєть­ся слина і слиз.

Нервова форма Отруєння виникає внаслідок резорбції соланіну, який надходить у нервову тканину, справляючи виражену токсичну дію. Клінічне це проявляється пригніченням, відсутністю реакції на зовнішні подразники, парезом і паралічем задньої частини тіла і та­зових кінцівок. У деяких тварин спостерігається підвищена рухова активність.

При обох формах інтоксикації відмічають прискорення дихання і пульсу, температура тіла в нормі або знижена. Загибель при нервовій формі настає через 18-24 години, при шлунково-кишковій - залежно від ступеня інтоксикації. Деякі тварини гинуть у період до 48 годин, а при своєчасному лікуванні - видужують.

Для Шкірної форми Частіше є характерним хронічний перебіг. Перші ознаки отруєння виявляються через тижні і навіть місяці після початку годівлі. Спостерігають виразковий стоматит, кон'юнктивіт, везикуляр­ний і струпоподібний дерматит на кінцівках, вимені, мошонці, біля кореня хвоста й анального отвору.

В деяких випадках у свиней виявляють набряк легень, жовтяничність шкіри та слизових оболонок.

Виділення соланіну через нирки часто призводить до патологічних змін у них. У сечі виявляють білок.

Патолого-анатомічні зміни. При шлунково-кишковій формі мають місце геморагічне запалення слизової шлунка і кишечнику, дистрофічні зміни в печінці, серці та нирках, застійна гіперемія в шкірі, печінці, селезінці, оболон­ках мозку. При нервовій формі виявляють гіперемію мозку та дистрофічні зміни в печінці, нирках і серці.

Діагноз Ставиться на основі аналізу даних анамнезу, ботанічного складу пасовища та кормів, результатів хімічного дослідження та роз­тину трупів.

Лікування Має бути спрямоване на негайне припинення згодову­вання підозрілих кормів та звільнення шлунково-кишкового каналу від вмісту за допомогою блювотних (апоморфіну гідрохлориду - свиням) та проносних (краще сольових). Рекомендовано промивання шлунка (рубця) 0,1 %-ним розчином калію перманганату, після чого признача­ють в'яжучі та обволікаючі засоби, серед яких найбільш ефективним є 0,5 %-ний розчин пектину - по 150 мл для корів і по 20-30 мл для сви­ней. Для стимуляції серцевої діяльності та дихання призначають підшкірно розчин кофеїну бензоату натрію або кордіамін, внутрішньо-венно - розчин глюкози на ізотонічному або гіпертонічному розчинах натрію хлориду. Добрий ефект досягається при використанні суміші 500 мл ксемодексу і 50 мл 10 %-ного розчину вітаміну Вь яку вводять внутрішньовенне в дозі 250 мл для корів і 30-50 мл для свиней. Висо­коефективним є внутрішньовенне введення суміші 1 %-ного розчину метиленового синього та 5 %-ної глюкози по 150 мл для великої рога­тої худоби або 10 %-ного розчину натрію тіосульфату в дозі 0,5 мл/кг маси тіла тварини.

Патологічні зміни шкіри і видимих слизових оболонок лікують за правилами хірургічної практики.

Профілактика Спрямована на запобігання згодовуванню тваринам пасльонів, картоплиння та паростків. Позеленілі та пророслі бульби картоплі дозволяється згодовувати тільки після проварювання протя­гом години. Воду, в якій варилася неочищена від шкурки картопля, слід зливати. Годівлю картоплею бажано поєднувати з концентратами, багагами на жир. При силосуванні картоплиння додають не більше 25 % від загальної кількості зеленої маси.

 


Отруєння кормами, що містять соланін - 3.7 out of 5 based on 3 votes

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить