Препараты
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

Характеристика деяких карбаматних препаратів

Севін (карбарил. карполин. пан і рип. мервін)

Відносять до препаратів середньої токсичності. ЛД5о севіна для курей - у межах від 550 до 2200 мг/кг. Курчата більш чут­ливі, ніж доросла птиця, кумулятивні властивості виражені слабко. Усі арилові ефіри метилкарбамінової кислоти мають акцентовану антихолінестеразну активність. У випадках не­смертельного отруєння активність холінестерази крові швидко відновлюється.

Карбофуран (фурадан,бао, 70193, куратер,Д1221, ялтокс)

Відноситься до групи метилкарбаматів. Високотоксичний при надходженні з повітрям та кормом (водою). Пригнічує активність холінестерази.

Похідні тіокарбамінової кислоти Ептам (ЕПТС, ЕПТК)

Відноситься до препаратів середньої токсичності. У курей перші ознаки отруєння визначаються після введення препарату в дозі 250 мг/кг. Припускають, що в токсикодинаміці цього препарату провідне значення має пригнічення процесів окислення, порушення обміну нуклеїнових кислот, роботи нервової системи, ураження печінки, нирок, залоз внутрішньої секреції.

ТМТД (тирам, тіуран, тетраметілурамдісульфід)

Є похідним дітіокарбамінової кислоти, відрізняється високою фунгіцидною активністю, відноситься до середньотоксичних препаратів, з високими кумулятивними властивостями. У курей, які отримували ТМТД в дозі 35 мг/кг, значно зменшувалася не­сучість, погіршувалася якість шкаралупи, відмічалася навіть її відсутність. У курчат, яким згодовували препарат в дозі 100-200 мг/кг, з'являлася кульгавість, у гусенят - зниження ваги.

Цирам (ДДКЦ, метазан, мільбам), дімегілдітіокарбамат цинку

Цирам відноситься до групи металовміщуючих тіо - та дітіокарбаматів. Має виражені кумулятивні властивості. При вве­денні токсичних доз препарату (6-10 г/кг маси тіла) у курей відмічалося пригнічення, порушення координації рухів, ускла­днене дихання, відсутність апетиту, пронос, зниження маси тіла та несучості, а іноді і повне припинення несучості.

Карбін (барбан)

Відноситься до групи алкілакрбаматів, має середню токси­чність. ЛД5о для курей - 700 мг/кг. Токсична дія позначається на кровотворній системі, появі метгемоглобіну, порушенні білкового та холестеринового обміну. Антихолінестеразна ак­тивність низька.

Синтетичні піретроїдні інсектициди

Синтетичні піретроїди є хімічними аналогами природних піретринів, які застосовуються людством для боротьби з шкід­никами близько 2 тисяч років. З хімічної точки зору вони є складними ефірами піретринової або хризантемової кислот та високомолекулярних аліциклічних кетоспирів.

За результатами тесту зв'язування комплексу рецептор - іо-нофор на гамма-аміномасляній кислоті (ГАМК) піретроїди було класифіковано у 2 групи:

1) піретроїди, що не містять ά-ціаногрупи: алетрин, фенотрин, перметрин, тетраметрин, цисметрин, біоресметрин. Для цього типу сполук характерним є Т-синдром, який харак­теризується вираженою вторинною активністю в органах чуттів і чутливих нервових закінченнях;

2) піретроїди, що містять ціаногрупу в ά-положенні 3-феноксибензилового спирту: дельтаметрин, циперметрин, флувалінат, фенвалерат тощо. Ці сполуки викликають СN-синдром, який характеризується вираженою вторинною активністю, тривалими послідовними нервовими імпульсами та судорогами.

Синтетичні піретроїди мають високу інсектоакарицидну активність та селективність, вибірковість їх дії є набагато бі­льшою, ніж у фосфор - та хлорорганічних пестицидів. Цим сполукам властива низька фотохімічна стабільність - під впливом ультрафіолетового проміння вони руйнуються з утворенням нешкідливих сполук. Саме цьому використовува­ти синтетичні піретроїди в закритих приміщеннях треба обе­режно - відсутність сонячного проміння вповільнює їх дезактивацію, що може спричинити отруєння птиці та людей. Ці препарати дуже небезпечні для водних організмів та корисних комах. Більшість пірстроїдів володіють вираженою шкірноподразнюючою дією.

В навколишньому середовищі сполуки цієї групи швидко руйнуються. Однак, ряд авторів відзначають тенденцію до біо-акумуляції деяких препаратів у біологічних об'єктах. Синтетичні піретроїди у значній мірі адсорбуються грунтом і осадковими породами, тому перерозподілу їх у більш глибокі шари ґрунту не спостерігається. В організмі тварин ці речовини швидко руйнуються шляхом гідролізу, окислення і кон'югації у більш складні молекули. Тенденція до накопичення у ткани­нах організму у більшості піретроїдів виражена слабко.

Патогенез при отруєнні синтетичними піретроїдними інсектицидами. Всі синтетичні піретроїди є отрутами нерво­вого типу дії. Вони паралізують діяльність аксонів перифери­чної та центральної нервової системи, впливаючи на роботу натрієвих каналів, що перешкоджає нормальному проходжен­ню нервового імпульсу.

Клінічні ознаки. Токсичні дози піретроїдів спричиняють підвищену збудженість, яка переходить у пригнічення, пору­шення координації рухів, паралічі. Птиця виявляє неприта­манну їй поведінку, рухову активність, вокалізацію.

Діагностика. Комплексна. Враховуються анамнестичні да­ні, клінічні ознаки. При патологоанатомічному розгині вияв­ляють подразнення та десквамаційне переродження слизових оболонок зобу, залозистого шлунку, початкового відділу тон­кого кишечнику. Збільшується відносна вага печінки, порушення її балочної структури, холецистит. У нирках з'являються ознаки нефрозу, порушення розмежування мозко­вого та коркового шарів. У вмісті шлунково-кишкового трак­ту, кормах виявляють залишки піретроїдів засобами газо­рідинної або високоефективної рідинної хроматографії.

Профілактика. Чітке дотримання інструкції по викорис­танню синтетичних піретроїдів, недопущення потрапляння їх надлишкових кількостей у корм та воду. Токсичну дію синте­тичних піретроїдів значно підсилюють фосфорорганічні спо­луки, тому треба ретельно слідкувати за їх сумісним застосу­ванням. Дуети та суспензії синтетичних піретроїдів менш ток­сичні, ніж олійні форми препаратів.

Лікування. Специфічного антидоту не розроблено. Вико­ристовують засоби симптоматичної терапії. Ні в якому разі неможна застосовувати препаратів, які вміщують олію, мас­ло, - вони підсилюють токсичну дію піретроїдів, які є надзви­чайно ліпофільними сполуками.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить