Стронгилятози

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.00 (1 Голос)

ТЕМА 9. Стронгилятози, при яких збудники у імагинальной стадії паразитують в шлунково-кишковому каналі домашніх тварин.

Збудники стронгилятозов шлунково-кишкового тракту ка­нала є геогельмінтамі. Вони характеризуються наявністю трилопатевої ребрової кутикулярної бурси на хвостовому кінці у самців. Стронгилятози широко поширені серед млекопі­тающих і птиць.

Стронгиляти в зовнішній середі розвиваються однотипно. Зара­женіє тварин відбувається при проковтуванні з кормом і водою інвазивних личинок збудника. Інвазивні личинки буностом можуть активно через шкіру заражати господаря.

У жуйних тварин в шлунково-кишковому каналі паразіті­руєт велика кількість стронгилят, що відносяться до різних пологів. Особливо багаточисельно по видовому складу сімейство Trichostrongylidae, в якому найбільш патогенними є Haemonchus, Nematodirus, Ostertagia і ін. У овець зустрічаються ге­монхоз, нематодіроз, що викликають нерідко загибель тварин.

Стронгилятози коней - група хвороб, нема­тодамі різних пологів, що викликаються, з сімейств Strongylidae і Trichonematidae. Вивчаючи стронгилідози коней, студент повинен з'ясувати, що личинки стронгилід здійснюють складну міграцію у тварин, поселяясь в різних органах і тканинах, де вони разві­ваются протягом декількох місяців. У статевозрілій стадії пі­таются кров'ю і паразитують в товстому кишечнику.

Личинки Delafondia vulgaris є збудниками деляфондіозних тромбоемболічних колік. Личинки Alfortia edentatus викликають альфортіозний перитоніт.

У собак і хутрових звірів спостерігають анкилостоматідози, воз­будітелямі яких є нематоди сімейства Ancylоstomatidae. Ці нематоди паразитують в тонкому кишечнику м'ясоїдних, харчуються кров'ю. Зараження м'ясоїдних анкилостоматідозамі відбувається двома шляхами - пероральний і перкутанно.

У жуйних тварин нематоди з сімейства Ancylostomatidae роду Bunostomum паразитують в тонкому кишечнику; заражаються жуйні так само, як і м'ясоїдні.

У свійських птиць (гусаків) паразитують Amidostomum anseris, що локалізуються під кутикулою м'язового шлунку. Возникаю­щий запальний процес веде до відшаровування хитінізірованной кутикули, внаслідок чого птиці часто гинуть. При діагно­стіке цих гельмінтозів поряд з епізоотологичеськимі показате­лямі і клінічними проявами для уточнення діагнозу іс­пользуют овоськопічеськие методи флотацій дослідження фекалій. Яйця більшості стронгилят побудовані однотипно. При їх виявленні необхідно враховувати інтенсивність інвазії. При необхідності диференціальної діагностики вирощують інва­зіонниє личинки. Для дегельмінтизації використовують фенотіазін, нілверм, тіабендазол, тетрамізол, мебенвет гранулят, панакур, нафтамон, тівідін, рінтал, фебтал, фенбендазол, авертін, авер-сект і ін.


Стронгилятози - 4.0 out of 5 based on 1 vote

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить