Цестодози сільськогосподарських, промислових і інших тварин, таких, що викликаються стрічковими гельмінтами в статевозрілій стадії

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.25 (2 Голоса)

ТЕМА 6. Цестодози сільськогосподарських, промислових і інших тварин, таких, що викликаються стрічковими гельмінтами в статевозрілій стадії

 

Імагинальниє цестодози викликаються гельмінтами в стрічковій стадії, що паразитують в кишечнику тварин.

Цестодози собак і хутрових звірів включені в цю тему тому, що у них в кишечнику паразитують теніїди в стрічковій стадії, що роблять шкідливий вплив на організм, а в личинковій стадії зухвалі у домашніх тварин хвороби, про які було ська­зано в темі № 5.

Окрім теніїдозов у м'ясоїдних тварин з цестодозов часто зустрічається діпілідіоз. Проміжними господарями збудника є комахи (блохи, власоєди).

Окрім ціп'яків біля м'ясоїдних паразитують представники дру­гого загону — лентецов, з яких найбільше поширення має лентец широкий Diphyllobothrium latum, проміжними господарями його є різні види циклопів (нижчі ракообраз­ниє), а додатковими - риби, особливо часто минь, йорж, щу­ка, окунь.

Для детального вивчення цестод, що паразитують у собак, сле­дуєт при розтині кишечника зібрати всіх стрічкових паразитів, промити у водопровідній воді, а потім зафіксувати в 70°-ном спирті і доставити на кафедру. З імагинальних цестодозов наї­больший збиток тваринництву наносять цестодози жуйних, ло­шадей, водоплавних птахів.

З цестодозов жуйних особливу увагу необхідно звернути на монієзіози і тізанієзіоз вівцях. Монієзіози жуйних визива­ются двома видами цестод з роду Moniezia - М. expansa і М. benedeni, яких можна диференціювати за кольором і строє­нію члеників, а в лабораторних умовах - по будові межпроглоттідних залоз і яєць. Сезонна динаміка інвазірованності цими видами різна, що має бути враховане при установле­нії термінів профілактичних дегельмінтизацій.

Зараження тварин відбувається на пасовищі. Важко хворіють телята і ягнята до 4-5-місячного віку. Оскільки в кишечнику жуйних окрім монієзій можуть паразитувати ще три види воз­будітелей цестодозов (Thysaniesia giardi, Avitellina centripunctata, Stilesia globipunctata), що викликають самостійні захворювання;

Їх необхідно точно диференціювати по будові стробіли, проглоттід і яєць.

Основними методами профілактики монієзіозов в неблагопо­лучних господарствах є профілактичні дегельмінтизації і заходи, направлені на роз'єднування контакту між вос­пріїмчивимі тваринами і орібатіднимі кліщами - промежу­точнимі господарями монієзій (пасовищна профілактика).

Збудники аноплоцефалідозов однокопитних паразитують в різних ділянках кишечника і різко відрізняються по морфоло­гиі і патогенній дії на організм. Розвиток їх проїсхо­діт гак же, як і монієзій, за участю орібатідних кліщів.

У водоплавних птахів в тонкому кишечнику паразитують цес-тоди з сімейства Hymenolepididae: Drepanidotaenia lanceolata, Hy-menolepis gracillis, H. paracompressa, Fimbriaria fasciolaris і ін.

Найбільш патогенний вигляд як у качок, гусаків, так і біля диких водо­плавающих, - D. lanceolata. Захворює переважно молодняк з 15 днів. Зараження відбувається на водоймищах при проковтуванні інвазірованних цистіцеркоїдамі циклопів. Боротьба з цими гельмінтозами досягається плановими профілактичними дегель­мінтізациямі птиць з дотриманням спільних санітарно-гігієнічних вимог.


Цестодози сільськогосподарських, промислових і інших тварин, таких, що викликаються стрічковими гельмінтами в статевозрілій стадії - 4.0 out of 5 based on 2 votes

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить