М’язи

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 Голос)

М’язова скелетна система

М’язи – це білкової структури органи за умовою скорочення або натігу викликають рух тварини у просторі (локомоція) переміщення частин тіла одної відносно другої, збільшують, або навпаки, зменшують об’єм порожнини та приймають участь у своєму видалені фекалій, сечі і у самок у пологах.

М’язова скелетна система складається із кістковою системою, зв’язок та суглобів утворюють апарат руху який укритий шкірним покровом утворює екстер’єр тварини, пов’язаний із мофофункціональьним станом її організму тобто зовнішній вигляд.

Осоливості скелетни (покреслень)м’язів є їх збудливість за подразнення нервів, які регулюють їх роботу. У стані спокою, м’язи находяться дещо у незначному напруженому стані, що сприяє виконання ними анти гравітаційної функції всього організму у земних умовах. Такий стан м’язової системи називають тонусом.

Окремі м’язи, вся м’язова система функціонально зв’язані із кістковою і нервовою системами, а також серцево-судинною, травним і дихательним апаратами. Скорочення і натяг м’язів сприяє течиї крові, особливо в апараті руху, що створює «периферичне» серце, зменшуючи навантаження на серце.

З’язок м’язів із нервовою системою проявляється у його біомеханічній роботі, кінцевим результатом якої є утворення терлової енергії. Прояву такої відбувається за умовою зниження температури нваколешнього середовища, що викликає миттєве скорочення і розслаблення м’язових волокон навіть в окремому м’язі, сприяючи вироблення тепла для підтримання певної t-ри тіла. За умовою значного зниження t-ри навколишнього середовища, а такий функціональний стан м’язів зупиняється, виникає повне розслаблення м’язів (або зникнення тонусу м’язів). У такому разі тварина поступово поринає у сон, життя никає. Можливо, за умовою своєчасної допомоги, життя тварини відновити, проте наслідки від зниження tо тіла дуже важуі, які проявляються відмиранням периферичних частин тіла (вух, кінцівок тощо).

Необхідно пам’ятати, що м’язова система функціонально тісно пов’язана зі всіма системами організму. Всі необхідні для функції м’язевої системи поживні речовини та продукти обміну доставляються і виділяються кровоносними та лімфатичними судинами. Недостатність живлення або функціонального навантаження приводить до зменшення параметрів м’яза (особливо за рахунок м’язевих волокон), що визначається як їх атрофія. Порушення м’язом взаємозв’язку із нервною системою викликає параліч, тобто функціональної їх активності.

Визначить, що м’язів відбувається у тісному взаємозв’язку зі скелетом. Основна м’яса одним кінцем прикріплюється до однієї, а іншим – до другої кістки. Скорочення м’яза викликає зміну ланками скелету, спонукаючи локомоцією або переміщення частин тіла одного відносно іншого.

Пам’ятатйте, що м’язи можуть функціювати окремо, групами, або всіма тими, що мітяться на даній частини тіла.

Необхідно знати, що м’язи діють сумісно на одинаково на даний суглоб називають синергістами. Напротив, м’язи, які своєю дією викликають протележні рухи називають анагонітаи.

Зробіть огляд трупа тварини і визначить, що розміщення м’язів на скелеті має певні закономірності, які необхідно пам’ятати, що допоможе вам за умовою виконання лікарських маніпуляцій.

Перевірте на натурних препаратах, що скелетні м’язи мають певну пружність, еластичність і міцність, яка посилається певною кількістю сполучної тканини. Еластичність м’язів більше виражена у молодих тварин, а з віком вона втрачається завдяки зменшенням кількості м’язевих волокон та зростанням живої тканини ( вікова атрофія)

Зверніть увагу, що колір залежить від наявності у м’язевих волокнах міогемоглобіна та біомеханічних навантажень. Чим меншу роботу виконує м’яз тим менше він містить міогемоглобіну і його забарвлення світло-рожеві (білі м’язи). У тварин, які виконують зачне біомеханічне навантаження м/язи мають темно-червоне забарвлення (кінь, дикі тварини і птахи).

Доскладу скелетних м’язів входить 75,0-80,0% води, із якої приходиться на структурну 15-20,а решта – зв’язану і вільну, що приймають участь в обмінних процесах, необхідно знати, що із органічних речовинах, у найбільшій кількості, м’язи містять білкові речовини, дещо менше вуглеводів і мінеральних речовин, кількість яких залежить від виду, віку технологічних умов годівлі тварин.

У відсотковому відношені скелетних м’язів в організмі свійських тварин коливається в межах 45,0-75,0% від живої маси. У нованородженних свійських тварин їх кількість сягає 25,0-60,0.

Непосмугованої (непоресленої) м’язевої тканини в організмі свійських тварин коливається в межах 7,0-8,0%, яка розміщення більше у нутрощах.

Звертаємо ваш увагу, що скелетні м’язи виконують певну роботу з виділенням теплоти. М’язи перетворюють біомеханічну роботу з утворенням теплоти до 25,0-33,0, яка до 8% використовується знову організмом, арещта до 92% забезпечує to стан або виділяється у зовншне середовище.

Скелетні мязы, будучи в станы скорочення або натягу виконують певну роботу, яка проявляєть у русі тіла або його частин. Необхідно визначити силу м’яза, яак пропорційна кількості м’язових, а щлях – їх довжини.

 Анатомчний поперечник – це площа перетгину м’язевого черевця в ділюнці найбільшого діаметра, тоді як фізіологічний – площа перетину всіх м’язевих волокон пучків. Якщо у м’язы мєязеві волокна розміщені тільки паралельно один відновно одного, то анатомічний і фізіологічний поперечник аналогічні. У разі, якщо пучки м’язевих волокон розміщенні не відповідно віссі м’яза, а під різними кутами, то фізіологічний поперечник буде завжди більше анатомічного. Наразі віділяють за будову однопересті, двох пересті і багатопересті скелетні м’язи. У одноперестого м’яза, пучки м’язевих волокон розміщуються відповідно подвздожній його віссі. Це прості за будовою м’язи. У двох перистих м’язах сухожилок приникає у товщу м’яза, а м’язеві пучки приєднуються до нього під кутом. У такому разі фізіологічний поперечник звжди більша за анатомічний та зростає сила м’яза. Багатоперистий м’яз таких сухожилків (дзаркал ) має декілька, що зумовлює збільшення м’язевих пучків і, відповідно, фізіологічний поперечник та його силу.

У результаті скорочення та натягу м’язів відбувається переміщення иварин у просторі і часі тобто відбувається локомоція. Можуть також відбуватись у наслідок цього рухи частин тіла збільшення або зменшення порожнин і таке інше. Апарат руху в склад якого входять скелетні м’язи разом ыз скелетною системою та ъъ суглобово-зв’язкової частини, здійснюють антигравітаційну функцію і яка зникає за межами землі у космосі. У зв’язку з чкрез тіло тварини, його частину або суглоб проходять центри тяжіння, які значно впливають на стуктуру і функцію скелетних м’язів. Рухи, які виникають у разі діяльності складвих апарату руху злагоджені і координовані соматичною нервовою системою. М’язи, можуть діяти на один суглоб (одно суглобні), на два – двусуглобі або на багато суглобів (багато суглобні). Проте за своєю дією скелетні м’язи можуть допомагати один одному (синергісти), або ж навпаки діяти протилежно один одному (антагоністи).

Мязи за функціэю і формою дуже різноманітні, що зумовлює також їх закріплення на кісткових органах, як важелях. У зв’язку з цим їх можна виявляти в окремих ділянках тла, рел’єфно виступаючи під шкірним покровом особливо у разі їх скорочення.

1. Згиначі - залежно від характеру, які вони викликають на групи: зменшують кут, суглоба за умовою скорочення зменшують або його згинають.

2. Розгиначі – за умовою корочення збільшують кут суглоба або його розгинають.

3. Абдуктори відводять частину тіла від середньої сагітальної лінії площини.

4. Аддуктори проводять частину тіла до середньої сагітальної площини.

5. Ротатори обертають чатину тіла.

6. Відвертаючи відвертають назовні.

7. Привертаючи привертають до внутрішню сторонньої сторони.

8. Розштрюваі розширують отвори

9. Стискачі звужують отвори.

10. Напружувачі - напружують отвори.

11. Опускачі – опускають вниз

12. Ретрактори – відтягують назат.

По будові і формі бувають м‘язи:

1. Плоскі, що з’єднують тулуб з грудними кінцівками.

2. Колові, розміщубться навколо отворів.

3. Веретиноподібни, у яких чітко виражені головка, черевце і хвостик. Вони більше за всього розміщуються на кінцівках.

4. Кості напрям м’язових волокон розміщений косо по відношенню до фронтальної площини.

5. Прямі м’язові волокна розміщаються паралельно площинам тіла тварин.

За кількості голови:

1. Двохголові м’язи мають дві головки.

2. Трьохголові м’язи мають три головки.

3. Чотирьох голові мязи мають 4 голови


М’язи - 5.0 out of 5 based on 1 vote

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить