Вивчення органів лімфообігу

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (2 Голоса)

 

Органи лімфообігу

Система органів лімфообігу доповнює систему кровообігу і тісно пов'язана з нею. До системи органів лімфообігу належать: лімфатичні вузли, лімфатичні судини та протоки, лімфатичні капіляри.

Будова лімфатичних вузлів.

Більшість лімфатичних вузлів мають бобоподібну форму. Визначають колір та консистенцію вузлів. Колір лімфатичних вузлів сірий, а консистенція щільна.

Знаходять ямку на поверхні лімфатичного вузла. Це ворота вузла. З воріт лімфатичного вузла виходить широка виносна лімфатична судина.

Зовні лімфатичний вузол вкритий сполучнотканинною оболонкою - капсулою вузла.

Після зовнішнього огляду лімфатичного вузла роблять його розріз. На поверхні розрізу знаходять зони лімфатичного вузла: кіркову, або фолікулярну, розміщену по периферії вузла, і мозкову, розміщену в центрі.

Кіркова зона має темніший колір, а мозкова - світлий.

Поверхня розрізу свіжого лімфатичного вузла соковита внаслідок виділення рідини (лімфи).

Порівнюють будову й форму великих, середніх і дрібних лімфатичних вузлів.

Будову лімфатичних судин і проток вивчають на препаратах. Стінка їх дуже тонка.

Будова селезінки.

Вивчають форму, розмір, колір і консистенцію селезінки. Форма селезінки різна і характерна для кожного виду тварин. Тому за формою селезінки легко визначити, якому виду тварин вона належить. Так, у коней селезінка має форму коми, у великої рогатої худоби - овальну форму, у свиней - форму видовженого овала, а в собак - форму чобітка.

Розмір селезінки визначають за абсолютними промірами (довжина, ширина і товщина) та за масою. її розмір залежить від розмірів тварини. Для визначення нормального стану селезінки звертають увагу не лише на проміри, а й на її краї. Нормальна селезінка завжди має загострені краї, а збільшена - потовщені та закруглені. Оглядають і прощупують краї селезінки.

Зовні селезінка вкрита сполучнотканинною капсулою, яка зростається з серозною оболонкою.

Оглядаючи свіжий препарат селезінки, можна знайти складки серозної оболонки. Це зв'язки селезінки - шлунково-селезінкова та селезінково-діафрагмальна, якими вона прикріплюється до сусідніх органів.

Селезінка має темно-червоне забарвлення, в ній розгалужується багато кровоносних судин. Консистенція селезінки тістоподібна.

Після вивчення зовнішньої будови селезінки гострим секційним ножем або скальпелем роблять поперечний розріз. На поверхні розрізу виступає густа, темного кольору кров'яниста рідина - селезінкова пульпа. Якщо провести по поверхні розрізу селезінки лезом ножа, то селезінкова пульпа зіскрібається у вигляді кашкоподібної маси. Промиваючи поверхню розрізу селезінки водою, можна побачити сполучнотканинну капсулу, розміщену по периферії органа, та трабекули (перегородки), які відходять від капсули в середину селезінки.

Трабекули разом з капсулою селезінки утворюють синуси, заповнені ретикулярною тканиною. У цих синусах розмножуються клітини крові (лейкоцити).


Вивчення органів лімфообігу - 5.0 out of 5 based on 2 votes

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить