Вивчення будови серця.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (2 Голоса)

Будова серця.

Будову серця вивчають на препаратах серця, моделях і таблицях. Свіже серце, щойно взяте з трупа тварини, вкрите серозною оболонкою - серцевою сорочкою.

Спочатку оглядають перикард, визначають його колір, товщину стінок, вологість. Переконуються, що колір перикарда матовий. Поверхня гладенька і волога, змащена серозною рідиною. Перикард вкритий одношаровим плоским епітелієм - мезотелієм.

Встановлюють, що перикард із стінкою серця не зростається. Потім рукою відтягують складку і роблять поперечний розріз. В отвір, що утворився, вставляють один кінець ножиць і роблять поздовжній розріз перикарда. Розріз роблять обережно, щоб не пошкодити стінку серця і коронарних кровоносних судин.

Піднімають пінцетом розрізані кінці перикарда, переконуються, що серце вільно лежить у його порожнині. Між стінкою серця і серцевою сорочкою утворюється щілиноподібна порожнина. На свіжому (не консервованому) препараті серця в порожнині перикарда знаходять невелику кількість серозної рідини, яка змащує внутрішню поверхню перикарда та зовнішню поверхню серця.

Знімають перикард із серця, вивчають його будову. Визначають форму й розміри серця. Форма серця конусоподібна. Знаходять основу серця та його верхівку. На зовнішній поверхні серця добре виражені борозни: поздовжні, які йдуть вздовж серця і ділять його на праву й ліву половини, і кругові, або вінцеві, що поділяють серце на передсердя і шлуночки. Звертають увагу на те, що поздовжні борозни поділяють серце не симетрично. Ліва борозна розміщена трохи краніальніше від серединної лінії і тому ліва половина серця більша від правої. Уся верхівка серця належить лівому шлуночку.

У борознах серця залягають серцеві (коронарні) кровоносні судини.

Над основою серця виступають два сліпі мішечки. Це вушка серця (праве і ліве). Вони прикривають вихід із серця легеневої артерії. Методом пальпації досліджують стінку окремих камер серця. Стінка шлуночків товста, щільної консистенції. Особливо товсту стінку має лівий шлуночок. Стінка передсердь тоненька і добре прощупується.

Оглядають і вивчають кровоносні судини. Знаходять перерізані кінці цих судин у ділянці основи серця. Відшукують аорту, що виходить з лівого шлуночка серця, і легеневу артерію, яка виходить з правого шлуночка і розміщена між вушками серця. Досліджують місце впадання легеневих вен у ліве передсердя та місце впадання порожнистих вен (передньої й задньої) у праве передсердя.

Розмір серця у різних видів свійських тварин не однаковий. Його визначають порівнянням серця різних тварин. Абсолютну величину серця прийнято визначати у відсотках відносно маси тіла тварини, а обхват - проміром серця по вінцевій борозні. За цими показниками серце тварини має такі розміри: у корів - 0,5% маси тіла тварини, а обхват по вінцевій борозні 50см; у коней - відповідно 0,84% і 60см; у свиней - 0,3% і 25-30см. Наведені показники розміру серця можна перевірити його зважуванням та обміром, знаючи попередню живу масу забитої тварини, від якої взято серце.

Після зовнішнього огляду і вивчення будови серця роблять розріз стінки серця і вивчають внутрішню його будову. Для цього роблять чотири розрізи серця в таких напрямах: 1) по найвищій частині переднього краю, від вінцевої борозни до верхівки серця. При цьому розкривається порожнина правого шлуночка; 2) від місця впадання порожнистих вен до вінцевої борозни. Розкривається порожнина правого передсердя; 3) по найвищій поверхні краю серця від вінцевої борозни до верхівки серця. Розкривається порожнина лівого шлуночка серця; 4) від місця впадання легеневих вен у передсердя до вінцевої борозни. Розкривається порожнина лівого передсердя.

Роблячи розрізи, поперечну перегородку серця та вінцеву борозну залишають непошкодженими. Обидва розрізи на правій і лівій половинах серця повинні становити одну лінію, яка переривається в ділянці вінцевої борозни.

Після кожного розрізу відводять у боки краї м'язів і вивчають внутрішню будову окремих камер. Визначають розмір порожнин, внутрішню будову стінки серця та його клапани. Знаходять атріовентрикулярні отвори. Досліджують, з якими кровоносними судинами сполучені камери серця. Для цього зонд або паличку вводять у кровоносну судину з відповідної камери серця і спостерігають, через яку судину зонд виходить назовні.

На поверхні розрізу серця вивчають окремі оболонки його стінки. Спочатку оглядають внутрішню оболонку - ендокард. Це тоненька сполучнотканинна оболонка, вистелена ендотелієм. Поверхня ендокарда гладенька, що запобігає руйнуванню еритроцитів крові під час проходження їх через серце.

Міокард - середня оболонка. Побудована з м'язової тканини. Це найтовща оболонка серця. Товщина міокарда лівого шлуночка серця досягає 4-4,5 см, а правого - 1 - 1,5 см.

Товщина стінки передсердь незначна, оскільки міокард тут розвинений дуже слабко. Будову й товщину міокарда добре видно на свіжих і консервованих препаратах серця.

Епікард - зовнішня серозна оболонка. Товщина епікарда дуже мала. Зовнішня поверхня епікарда вкрита мезотелієм. Тому вона гладенька і на свіжих препаратах серця волога (змащена серозною рідиною).

Усі оболонки стінки серця щільно зростаються між собою. Однак з допомогою скальпеля й пінцета їх можна відпрепарувати. Особливо добре відпрепаровуються оболонки на консервованому препараті серця.

Схему будови серця замальовують і позначають окремі його деталі:

УДОВА СЕРЦЯ, РОЗРІЗ

. БУДОВА СЕРЦЯ, РОЗРІЗ

1 - шлуночки серця; 2 - передсердя; 3 - осноВа серця; 4 - верхівка; 5 - стулкові клапани; б - порожнисті вени; 7 - легеневі вени; 8 - синусний вузол; 9 - атріовентрикулярний вузол; 10- пучок Гіса; 11 - волокна Пуркіньє

Клапани серця - дуже важливі утвори, що забезпечують рух крові в серці та в усьому організмі тварин тільки в одному напрямі. Вони розміщені на внутрішній поверхні стінок серця, тому їх будову й топографію вивчають на розкритому препараті серця. У порожнинах шлуночків серця знаходять атріовентрикулярні клапани. У лівому шлуночку клапан двостулковий, у правому - тристулковий.

Стулкові клапани являють собою тоненькі сполучнотканинні пластинки трикутної форми, які під тиском крові піднімаються і закривають атріовентрикулярні отвори. Щоб клапани не виверталися в бік передсердь, від кожної стулки клапана йдуть сухожильні тяжі (струни), які закріплюються своїми нижніми кінцями на сосочкоподібних м'язах.

Оглядають і досліджують окремі пластинки стулкових клапанів, сухожильні струни та сосочкоподібні м'язи. Останні мають вигляд невеликих горбків, які виступають на внутрішній поверхні шлуночків серця.

Якщо підвести кінчик скальпеля або пінцета під верхні розгалуження сухожильних струн і підняти їх угору, то відповідна пластинка стулкового клапана підніметься, відійде від стінки шлуночка серця і буде добре помітна. Підрахувавши кількість стулок, переконуються, що в лівому передсерді їх дві (двостулковий клапан), а в правому три (тристулковий клапан). Досліджують будову передсердь і переконуються, що внутрішня їх поверхня гладенька. Ніяких утворів у порожнинах передсердь немає.

Вводять палець у просвіт аорти і легеневої артерії, знаходять півмісяцеві (кишенькові) клапани. Детально вивчають будову та розміщення цих клапанів після поздовжнього розрізу центрального кінця аорти і легеневої артерії. Пінцетом або кінчиком скальпеля захоплюють тоненьку плівку півмісяцевого клапана, відтягують її від стінки кровоносної судини. При цьому клапан дуже добре видно. Переконуються, що кожен півмісяцевий клапан складається з трьох кишеньок. Півмісяцеві клапани пропускають кров із шлуночків у відповідні кровоносні судини, а назад у серце не пропускають.


Вивчення будови серця. - 5.0 out of 5 based on 2 votes

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить