ЕПІЗООТОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ГОСПОДАРСТВА

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.00 (5 Голоса)

ЕПІЗООТОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ГОСПОДАРСТВА ТА МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ АКТА

Сума знань із мікробіології, вірусології, імунології, мікології та інших наук дає можливість лікарю ветеринарної медицини сформувати уявлення про епізоотичну ситуацію, передбачити шляхи й тенденцію подальшого розвитку епізоотії, вірно скласти епізоотологічний прогноз і на цій основі підвищити ефективність профілактичних і протиепізоотичних заходів, які передбачають виявлення, знищення або знешкодження джерела збудника інфекції, ліквідацію або ослаблення фактора передачі, підвищення стійкості організму тварин, що знаходяться під загрозою зараження.

Оскільки вся система заходів є дуже складною, різноманітною і диференційованою для різних інфекційних захворювань, то для проведення найбільш ефективних заходів щодо ліквідації вогнища інфекції, подальшого використання й узагальнення досвіду в галузі протиепізоотичної роботи кожний спалах повинен бути детально вивчений як у напрямі епізоотологічного стану вогнища інфекції, так і з'ясування епізоотичної обстановки загалом.

З цією метою і проводиться епізоотологічне обстеження господарств, яке, за даними І. А. Бакулова, А. А. Глушкова, Я. Б. Нуйкіна (1984), і являє собою сукупність прийомів і способів, що застосовуються для вивчення різних сторін епізоотичного процесу – закономірностей виникнення, поширення, і особливостей прояву інфекційних хвороб тварин у різноманітних умовах і на різних територіях, а також для оцінки ефективності профілактичних і оздоровчих заходів, що проводяться.

Основною ланкою епізоотологічного обстеження є з'ясування природи епізоотичного вогнища. Тому, що вміння оперативно і правильно орієнтуватись у складній епізоотичній обстановці, проведення термінових і ефективних заходів з профілактики й ліквідації хвороби (епізоотії) можливе – коли будуть відомі рушійні сили епізоотичного процесу, які проявляються в даних конкретних умовах. Воно має велике значення в діагностиці інфекційних захворювань, організації планування протиепізоотичних заходів і здійсненні ветеринарно-санітарних і організаційно-господарських заходів боротьби з інфекційними захворюваннями.

Акт епізоотологічного обстеження господарства (ферми) складають на основі повного епізоотологічного обстеження. Його пишуть у довільній формі, але з дотриманням послідовності викладу результатів обстеження, згідно з наведеною нижче схемою, яка, безумовно, не є догмою й у певних, конкретних умовах деякі питання, що не мають особливої ваги, в акті можуть не висвітлюватися, й навпаки, важливі, але невраховані схемою – необхідно включити до акта.

СХЕМА ПОВНОГО ЕПІЗООТОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ГОСПОДАРСТВА

Повне епізоотологічне обстеження господарства проводять за такою схемою (зразок):

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Загальна характеристика господарства (Пункту)

1.  Найменування господарства й час його організації.

2.  Його розташування – область, район, сільрада, поштова адреса.

3.  Дата обстеження й склад комісії.

4.  Напрям господарства (племінне, товарне), спеціалізація (молочне, м'ясне, хутрове й ін.) та основні виробничі показники з тваринництва (надій молока, приріст живої маси, плодючість і ін.).

5.  Топографічні й ґрунтово-кліматичні особливості місцевості:

¾  зона розташування (степ, лісостеп, ліс);

¾  рельєф (низовина, піднесеність, пересічна місцевість);

¾  ґрунт (чорнозем, глина, пісок і т. д.);

¾  середня температура даної місцевості в різні пори року (весна, літо, осінь, зима);

¾  періоди року з найбільшою кількістю атмосферних осадів, переважаючий напрямок вітру.

6.  Навколишні господарства, населені пункти й підприємства, їх стисла характеристика (тваринницькі господарства, шкірзаводи, заводи з виготовлення м’ясо-кісткового борошна, утильустановки і т. д.) і благополуччя з інфекційних захворювань (коли оголошені неблагополучними або накладено карантин). Зв'язок конкретного господарства з неблагополучним пунктом.

7.  Розташування прилеглих доріг, базарів, звалищ, скотомогильників і інших неблагополучних в епізоотичному відношенні місць і відстань до них.

8.  Наявність тварин та птиці на день обстеження по видах і вікових групах, породи, вік, стать, вгодованість, їх походження (доморослі або де куплені, коли), характер використання;

9.  Наявність тварин та птиці у приватних господарствах громадян.

10.Порядок утримання тварин різних видів і вікових груп.

11.Тваринницькі приміщення:

¾  характер споруд: типові, пристосовані (кам'яні, цегляні, залізобетонні, дерев'яні і т. д.);

¾  характеристика підлог, годівниць, проходів, підстилки;

¾  температурний режим приміщень (середня добова температура і її коливання);

¾  вентиляція (природна, штучна);

¾  світлова площа;

¾  відносна вологість, загазованість (аміак, сірководень, вуглекислота, і т. д.);

¾  мікробне забруднення (кількість мікроорганізмів в 1 м3 повітря);

¾  наявність у приміщеннях або на території господарства сторонніх осіб, бродячих собак, бездомних кішок, гризунів, членистоногих і боротьба з ними;

¾  контакти з дикими тваринами та птицею.

12.Утримання тварин:

¾  стійлове індивідуальне, стійлове спільне, пасовищне, табірне;

¾  наявність моціону, норми навантаження.

13.Водопій:

¾  джерела водопостачання: річка, струмок, озеро, ставок, шахтний чи артезіанський колодязь;

¾  способи напування: автонапувалки, жолоби, корита;

¾  температура, якість води;

¾  санітарний стан джерел у період стійлового чи пасовищного утримання.

14.Годівля та забезпеченість кормами:

¾  способи транспортування, роздача кормів та згодовування (попередня підготовка корму – подрібнення, запарювання чи випасання тварин);

¾  часи годівлі;

¾  раціон, його повноцінність (білкове відношення, наявність вітамінів, мінеральних речовин);

¾  походження кормів, їх якість;

¾  лікарська оцінка раціону (виходячи з гематологічних та інших показників);

¾  умови зберігання кормів у господарстві (доступ людей, тварин, гризунів, токсикологічні показники);

¾  благополуччя по заразних хворобах місць заготівлі кормів.

15.Пасовища:

¾  характер пасовищ: луки суходільні, заливні, лісові, на полях;

¾  віддаленість пасовищ від населених пунктів, їх ветеринарно-санітарний і епізоотичний стан;

¾  використання пасовищ у минулому: які тварини випасалися, наявність диких і хижих тварин, гризунів;

¾  які кровосисні комахи зустрічаються на пасовищі, час інтенсивності їх льоту.

16.Порядок комплектування господарства тваринами, зв'язок з іншими господарствами і населеними пунктами та їх благополуччя щодо інфекційних захворювань.

17.Рух тварин у стаді і в господарстві за останні 2-3 роки:

¾  яка і звідки надійшла в господарство худоба, сирі тваринні продукти і корми тваринного походження?

¾  яких досліджень зазнавала ця худоба і якій санітарній обробці підлягали сирі тваринні продукти і корми, що завезені в господарство?

18.Укомплектованість ферми обслуговуючим персоналом і забезпеченість його спецодягом і взуттям. Стан здоров'я працівників (дата останнього медогляду).

19.Кількість і кваліфікація зооветеринарних фахівців.

Характеристика ветеринарно-санітарного стану господарства

1.  Чи огороджена ферма?

2.  Наявність і стан ветеринарно-санітарних об’єктів: ветеринарних лікарень, пунктів, аптек, лабораторій, діагностичних кабінетів, ізолятора для хворих тварин, приміщень для профілактичного карантинування, ветсанпропускника, дезбар'єрів, пароформалінової камери, дезкилимків і ін.

3.  Способи очищення приміщень і території, прибирання гною, його зберігання, знезараження й використання.

4.  Дезінфекція, дезінсекція та дератизація, терміни їх проведення. Методи проведення та способи застосування препаратів, їх характеристика.

5.  Прибирання й способи знезараження трупів тварин: наявність місця розтину трупів та транспорту для їх вивезення.

6.  Місця забою і вимушеного забою тварин, склади, холодильні камери й ін.

7.  Ветеринарно-санітарна обробка інфікованої території й приміщень.

8.  Рівень ветеринарного обслуговування, забезпеченість ветеринарним майном, медикаментами.

9.  Наявність і стан документів ветеринарного обліку й звітності: акти, журнал для реєстрації хворих тварин, журнал для запису протиепізоотичних заходів; звіт про заразні захворювання тварин, протиепізоотичні заходи, незаразні захворювання тварин, ветеринарно-санітарний нагляд на забійних пунктах; результати санітарного обстеження тваринників, наявність документів санепідемстанції й ін.

СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

Характеристика епізоотичного стану

1.  Епізоотичний стан господарства в минулому (за останні роки) та на день обстеження.

2.  Епізоотичний стан господарств-постачальників або господарств і пунктів, із якими підтримувалися господарські зв'язки. У великих спеціалізованих господарствах з'ясовують умови й швидкість комплектування, вік тварин, яких привезли, умови транспортування, кількість господарств-постачальників, антистресові та інші обробки тварин у цих господарствах і на комплексах.

3.  Наявність плану протиепізоотичних заходів і його фактичне виконання (діагностичні дослідження тварин і їх результати, методи діагностики, терміни проведення вакцинацій і інших профілактичних обробок тварин, їх результати).

4.  Захворювання й загибель худоби у приватному секторі.

5.  Підстави для встановлення діагнозу:

¾  епізоотологічні дані;

¾  клінічне дослідження;

¾  бактеріо-, вірусо-, міко - чи токсикологічне дослідження;

¾  біологічне (зараження);

¾  патологоанатомічне й гістологічне;

¾  алергічне;

¾  серологічне;

¾  гематологічне дослідження;

¾  остаточний діагноз.

При проведенні опису спалаху захворювання зазначають:

¾  дату появи перших випадків захворювання;

¾  вид, стать і вік хворих тварин;

¾  ким, коли, і на підставі яких даних поставлено попередній або ж остаточний діагноз;

¾  джерела збудника інфекції й шляхи його поширення в межах господарства, пункту, району, якщо їх установлено;

¾  умови зовнішнього середовища, що сприяють виникненню й розвитку спалаху хвороби;

¾  кількість хворих, загиблих, вимушено забитих або знищених тварин по днях;

¾  інтенсивність перебігу епізоотії у часі (складання графіка захворюваності, смертності й одужань);

¾  важкість епізоотії, що визначається летальністю;

¾  клінічні ознаки хвороби і патологоанатомічні зміни;

¾  характер епізоотії за перебігом і форми клінічного прояву хвороби;

¾  наявність захворювання серед людей.

Характеристика протиепізоотичних заходів

У цьому розділі дотримуються такої послідовності:

-  дата оголошення господарства (пункту) неблагополучним, накладання обмеження або карантину;

-  ізоляція хворих і підозрілих у захворюванні тварин;

-  застосування специфічних або неспецифічних засобів лікування, симптоматична терапія (коротка характеристика цих засобів);

-  вимушена вакцинація сприйнятливих тварин (повнота обхвату, дата й техніка проведення імунізації);

-  поточна дезінфекція (вид дезінфектанту й спосіб його застосування);

-  спосіб утилізації трупів;

-  знешкодження гною і залишків корму;

-  умови проведення вимушеного забою й спосіб знезараження продуктів забою;

-  дата останнього випадку одужання (загибелі) тварин;

-  повнота та якість виконання організаційно-господарських і ветеринарно-санітарних заходів відповідно до плану ліквідації інфекції, розроблених на підставі діючої інструкції про заходи боротьби з певним захворюванням і урахуванням місцевих особливостей господарства;

-  ветеринарно-просвітницька робота;

-  повнота проведення закріплювальних заходів і дата оголошення господарства (пункту) благополучним та зняття обмеження чи карантину;

-  облік ефективності заходів, що проводяться на різних стадіях перебігу епізоотичного процесу, в тому числі щеплення й терапії хворих тварин;

-  охорона здоров'я людей.

ВИСНОВКИ Й ПРОПОЗИЦІЇ

У висновках стисло викладаються результати обстеження, в яких зазначають правильність і своєчасність постановки діагнозу, причини виникнення спалаху інфекції (передбачувані або точно встановлені джерела збудника інфекції, способи передачі й шляхи поширення збудника хвороби), її особливості; проводиться оцінка ефективності протиепізоотичних заходів (засобів активної й пасивної імунізації, медикаментозних, профілактичних і лікувальних засобів, дезінфекції й ін.); характеризується відповідність умов годівлі, утримання й догляду за тваринами вимогам, що пред'являються.

У пропозиціях пропонують додаткові протиепізоотичні заходи, які витікають із результатів епізоотологічного обстеження і спрямовані на усунення недоліків з означенням термінів їх виконання і відповідальних осіб.

Правильно й ретельно проведене епізоотологічне обстеження дозволяє швидко й ефективно встановити шляхи й умови занесення захворювання в господарство, шляхи його поширення, фактори, що сприяють розвитку хвороби і намітити ефективні заходи боротьби з нею.

Узагальнені результати епізоотологічного обстеження використовують для виявлення характерних особливостей епізоотичного процесу при кожній інфекційній хворобі, для розробки й удосконалення профілактики й заходів боротьби з ними.

Закономірності й умови розвитку епізоотичного процесу беруть до уваги також при епізоотологічному обстеженні благополучних господарств і пунктів із метою з'ясування можливих шляхів занесення й способів поширення при загрозі того або іншого інфекційного захворювання.

МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ АКТА ЕПІЗООТОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ГОСПОДАРСТВА

Під час обстеження, фахівці звертають увагу на такі основні питання: загальну характеристику тваринницького господарства; відомості про тварин; стан тваринницьких приміщень; умови утримання й годівлі тварин; наявність кровосисних комах, гризунів, кліщів; стан пасовищ; водопій тварин; порядок комплектування господарства тваринами; епізоотичний та ветеринарно-санітарний стан господарства; благополуччя щодо інфекційних захворювань тварин сусідніх господарств і населених пунктів; епізоотичний та ветеринарно-санітарний стан різних ветеринарних об'єктів, розташованих навколо тваринницького господарства; можливий контакт тварин з дикими тваринами та ін.

Результати епізоотологічного обстеження тваринницького господарства оформляють відповідним актом у трьох примірниках. Один із них залишається в господарстві, а інші зберігаються у справах ветеринарної установи, представник якої проводив епізоотологічне обстеження.


ЕПІЗООТОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ГОСПОДАРСТВА - 4.0 out of 5 based on 5 votes

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить