АЛЕРГІЧНА ДІАГНОСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.50 (2 Голоса)

Для алергічної діагностики туберкульозу великої рогатої худоби, овець, кіз і коней застосовують бичачий туберкулін, для курей і водоплавної птиці — пташиний туберкулін, для свиней — бичачий і пташиний туберкулін одночасно.

Внутрішньошкірний метод туберкулінізації

Туберкулін вводять: великій рогатій худобі, буйволам, зебувидним, оленям (маралам) – в середній третині шиї (у цій ділянці не дозволяється вводити тваринам інші біологічні препарати та речовини);

¾  бугаям-плідникам туберкулін вводять у підхвостову складку;

¾  верблюдам – у шкіру черевної стінки в ділянці паху на рівні горизонтальної лінії сідничного горба;

¾  свиням – в ділянці зовнішньої поверхні вуха у двох сантиметрах від його основи (у шкіру одного вуха вводять ППД – туберкулін для ссавців, другого – ППД – туберкулін для птахів). Свиням у віці 2-3 міс. туберкулін краще вводити в шкіру поперекової ділянки, відступаючи в бік від хребта на 5-6 см (з одного боку, вводять туберкулін для ссавців, з другого – для птахів), використовуючи для цього лише безголковий ін’єктор;

¾  козам, вівцям, собакам, мавпам і хутровим звірам (крім норок) – у ділянці внутрішньої поверхні стегна або ліктьової складки;

¾  норкам – інтрапальпебрально у верхню повіку;

¾  кішкам – у ділянку внутрішньої поверхні вуха;

¾  курям – у борідку;

¾  індикам – у підщелепову сережку;

¾  гусям, качкам – у підщелепову складку;

¾  фазанам, павлінам, папугам, голубам, журавлям, чаплям, чорногузам, фламінго – в ділянку зовнішнього боку гомілки на 1-2 см вище гомілково-ступневого суглоба.

Перед введенням туберкуліну шерсть (волосся) на місці ін’єкції вистригають, шкіру обробляють 70°-м етиловим спиртом. Потім у товщу шкіри вводять туберкулін, використовуючи 1-2 мл шприц і тонку коротку голку або безголковий ін’єктор.

Туберкулінізації підлягають тварини з двомісячного віку.

¾  Корів (нетелів), буйволиць, верблюдиць досліджують на туберкульоз незалежно від періоду вагітності;

¾  кіз, овець, свиней, кобил, віслючок – через 1-2 міс. після родів.

Не дозволяється досліджувати туберкулінами тварин протягом трьох тижнів після вакцинації їх проти інфекційних захворювань.

Туберкулін застосовують при дослідженні на туберкульоз ссавців (крім мавп і норок) в об’ємі 0,2 мл; мавпам, норкам, птахам – 0,1 мл.

Вводити туберкулін у шкіру, яка має травматичні пошкодження, а також ущільнення або абсцеси, враження грибами, кліщами або гельмінтами, забороняється.

Облік і оцінку реакції на внутрішньошкірне введення туберкуліну проводять у великої рогатої худоби, буйволів, зебувидних, верблюдів і оленів через 72 години після введення препарату; у кіз, овець, свиней, собак, кішок, хутрових звірів – через 48 годин; у птахів – через 30-36 годин.

Реакція в місці введення туберкуліну у тварин проявляється у вигляді розлитого набрякання тістуватої або м’якої консистенції, яка не має, як правило, чітких меж із навколишньою тканиною. Утворення набряку супроводжується підвищенням місцевої температури, гіперемією й болючістю запаленої ділянки шкіри. У деяких тварин реакція проявляється у вигляді твердого, безболісного, різко обмеженого набрякання.

При обліку внутрішньошкірної реакції у кожної досліджуваної тварини пальпують місце введення туберкуліну, у норок порівнюють повіки лівого та правого ока.

Позитивна реакція на внутрішньошкірне введення туберкуліну у курейПри виявленні змін на місці введення туберкуліну у великої рогатої худоби, буйволів, зебувидних, верблюдів, оленів кутиметром вимірюють товщину складки шкіри в міліметрах і визначають величину її потовщення в порівнянні з товщиною складки незміненої шкіри близько місця введення туберкуліну.

Тварин вважають реагуючими на туберкулін:

¾  велику рогату худобу, буйволів, зебувидних, верблюдів, оленів – при потовщенні шкіряної складки на 3 мм;

¾  бугаїв–плідників – на 2 мм і більше (незалежно від характеру реакції);

¾  кіз, овець, свиней, собак, кішок, мавп, хутрових звірів, птахів – при утворенні набряку в місці введення туберкуліну;

¾  норок – при набряку повіки.

Очний метод туберкулінізації (офтальмопроба)

Цей метод застосовують для діагностики туберкульозу у коней. У великої рогатої худоби офтальмопробу застосовують одночасно з внутрішньошкірною пробою.

Ввведення туберкуліну в кон'юнктивальний мішок очною піпеткоюОчну туберкулінізацію проводять два рази з інтервалом 5-6 днів між першим і другим уведенням туберкуліну. Препарат у кількості 3-5 крапель наносять очною піпеткою на кон’юнктиву при відтягнутій нижній повіці.

Облік реакції проводять через 3, 6, 9 і 12 год. Останній раз – через 24 години.

Вдруге вводять туберкулін через 5-6 днів тваринам, які не реагували на перше введення або дали сумнівну реакцію. Облік реакції на повторне введення проводять через 3, 6, 9 і 12 год.

При позитивній реакції спостерігається добре виражена гіперемія і набряк кон’юнктиви, виділення слизово–гнійного або гнійного секрету, який витікає з внутрішнього кута ока у вигляді шнурка.

Позитивна реакція при очній туберкуліновій пробі у великої рогатої худобиПри сумнівній реакції гіперемія і набряк кон’юнктиви виражені слабо при наявності у внутрішньому куті ока лише слизу.

При відсутності реакції кон’юнктива не змінюється.

На проведену туберкулінізацію складають акт, а при дослідженні великої рогатої худоби, буйволів і зебувидних, крім того, складають список усього поголів’я тварин, яких досліджували. У списку вказують назву господарства, вид тварин, інвентарний номер або кличку, стать і вік тварини (при дослідженні тварин, які належать приватним особам – указують назву населеного пункту, прізвище власника, стать, вік і масть тварини). У реагуючих на туберкулін тварин реєструють величину потовщення шкірної складки.


АЛЕРГІЧНА ДІАГНОСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ - 4.5 out of 5 based on 2 votes

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить